Рішення № 47844647, 28.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015Справа №910/13620/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гєлліос Лтд"

до Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

про розірвання договору на постачання природного газу

Суддя Комарова О.С.

За участю представників сторін:

від позивача Шандалєсов В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача Лебедєв Ю.В. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 28 липня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гєлліос Лтд", 27 травня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 1-28 від 25.05.2015 року до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Київгаз", про розірвання договору на постачання природного газу.

Ухвалою суду від 29.05.2015 року (суддя Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/13620/15 та призначено розгляд справи на 07.07.2015 року.

Через відділ діловодства суду 07.07.2015 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує проти розірвання договору. Зазначений документ було долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.07.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав та дав пояснення по суті спору. Представник відповідача не заперечив проти позову та дав пояснення по суті спору.

Також в судовому засіданні 07.07.2015 року представники сторін надали клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів., а також заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року судом, за клопотанням представників сторін, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, та оголошено перерву в засіданні до 28.07.2015 року.

В судовому засіданні 28.07.2015 року представник позивача дав усні пояснення по суті спору, а також подав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, які були прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.07.2015 року дав пояснення по суті спору і не заперечував проти розірвання договору та задоволення позовних вимог.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гєлліос Лтд" (далі - споживач) та Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (далі - постачальник) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для промислових споживачів та інших суб'єктів господарюванням № 232424 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір) відповідно до п. 1.1. якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і на даних послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. За вказаним договором постачальник надає споживачу послуги за адресою м. Київ. Пуща-Водиця, вул. Курортна, 4. За цією адресою знаходиться комплекс споруд пансіонату "Джерело", власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гєлліос Лтд".

Як стверджує позивач, наприкінці червня 2014 року відбулося збройне захоплення території та об'єктів Пансіонату особами, що не мають до них жодного юридичного чи іншого відношення. Зазначені особи заблокували діяльність компанії та станом на сьогоднішній день створюють умови задля власного збагачення, використовуючи шахрайські схеми. Разом з тим особи, що захопили територію пансіонату здійснили заселення його приміщень невідомими особами. Докази, в підтвердження вказаних подій, долучені до матеріалів справи. Представниками позивача було подано чисельні звернення до правоохоронних органів, порушені кримінальні провадження, що станом на сьогоднішній день перебувають на стадії розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, представники Позивача, як єдиного власника пансіонату "Джерело" не мають можливості потрапити на його території, здійснити обстеження електричних мереж на предмет їх справності та небезпечності. За таких умов, будучі стороною Договору на постачання електричної енергії, несучі відповідальність перед відповідачем за безпеку користування мережею (джерелом підвищеної небезпеки), позивач фактично позбавлений можливості здійснювати власні зобов'язання перед відповідачем в повному обсязі. Також створюється загроза для третіх осіб, що перебувають на території пансіонату "Джерело", та осіб, що мешкають у сусідніх приміщеннях.

При цьому, Позивач позбавлений можливості та фактично не споживає природний газ, що поставляється відповідачем, внаслідок чого вважає, що договір про постачання природного газу, укладений з відповідачем має бути розірвано, про що і подано позов до суду, в якому позивач просив суд розірвати договір № 232424 від 01.10.2012р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення: примусове виконання обов'язку в натурі: зміна правовідношення: припинення правовідношення.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням природного газу регулюються Законом України «Про засади функціонування ринку природного газу» та іншими нормативними актами, які прийняті органами виконавчої влади у межах своєї компетенції.

Відповідно до п. 4.3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики «Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб» № 1181 від 13.09.2012 року підставами для постачання природного газу споживачу є: наявність договору з газопостачальним підприємством для забезпечення об'єктів газоспоживання споживача природним газом; наявність договору з газорозподільним/газотранспортним підприємством на розподіл/транспортування природного газу для забезпечення ним об'єктів газоспоживання споживача; наявність підтвердженого обсягу газу, виділеного для забезпечення об'єктів газоспоживання споживача; відсутність заборгованості споживача перед іншими газопостачальними підприємствами за поставлений природний газ або наявність згоди постачальника, перед яким виникла заборгованість; відсутність заборгованості перед газорозподільним/газотранспортним підприємством за послуги з розподілу/транспортування природного газу; наявність у споживача відповідної служби з технічного обслуговування об'єктів газоспоживання, а за її відсутності - укладений договір на технічне обслуговування об'єктів газоспоживання; наявність договору на постачання природного газу з гарантованим постачальником, дія якого призупиняється на час дії договору з іншим постачальником природного газу (у разі укладення договору на постачання з газопостачальним підприємством, яке не визначене гарантованим постачальником для цього споживача)

Пунктом 5.3.1. зазначеної вище постанови № 1181 від 13.09.2012 року встановлено, що договір на розподіл природного газу є документом, який регулює відносини між газорозподільним підприємством, що здійснює свою діяльність на закріпленій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території, і споживачем (замовником) та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

За приписами п. 5.3. Договору на постачання № 232424 від 01.10.2012 року, споживач, зокрема, зобов'язується: дотримуватись дисципліни споживання газу; забезпечувати збереження та цілісність засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) і пломб на них та на газовому обладнанні, у тому числі відключеному від систем газопостачання, що знаходяться на території споживача; негайно повідомляти постачальника про недоліки в роботі ЗВТ (вихід з ладу, несправність, пошкодження); здійснювати державну повірку ЗВТ; проводити обслуговування та метрологічне супроводження вузлів обліку газу, до складу яких входять вимірювальні комплекси, підприємством виробником вимірювального комплексу, або організацією, що має відповідну ліцензію на проведення даних робіт та працівники якої пройшли навчання на підприємстві виробника і отримали відповідні дозволи.

Пунктом 5.3.13 Договору передбачено, що у разі звільнення Споживачем займаного об'єкта, на який поширюється умови Договору, реорганізації, ліквідації, відчуження в будь-який спосіб займаного об'єкта Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дати звільнення цього об'єкта, і в цей самий строк здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених Договором, до дати зміни власника об'єкта включно, а постачальник зобов'язаний припинити постачання газу з дати звільнення Споживачем об'єкта, на який поширюється умови Договору.

Тобто, чинне законодавство України прямо встановлює обов'язок відповідача здійснити відключення газопостачання в вищезазначених випадках.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Такими чином, встановлюючи наявність обставин для розірвання договору у разі істотного порушення договору другою стороною, судом, на вимогу однієї із сторін, договір може бути змінено або розірвано, при цьому, суд повинен дослідити існуючі та вказані стороною (позивачем) обставини та підстави для такого розірвання, і зокрема, щодо істотного порушення договору другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2015 року позивачем, було направлено відповідачеві додаткову угоду від 01.01.2015 року до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання № 232424 від 01.10.2012 року (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №7565 від 17.02.2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи), якою передбачено, припинення постачання природного газу за договором, що мало відбутись 31.12.2014 року о 24 год. 00хв.

Відповідно до опису вкладення в цінний лист та поштового конверту, додаткова угода, оформлена рекомендованим повідомленням була вручена представнику відповідача 20.02.2015 року, що свідчить про початок перебігу із зазначеної дати 20-ти денного строку, встановленого ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, у зазначені вказаною нормою Цивільного кодексу України строки відповідач відповіді позивачу не направив.

Таким чином, оскільки відповідачем додаткова угода була отримана 20 лютого 2015 року, а позивач звернувся в суд за захистом свого порушеного права тільки в травні 2015 року, суд дійшов висновку, що позивач належним чином повідомив відповідача про припинення ним, як споживачем, користування природним газом на території пансіонату «Джерело» та про необхідність негайного припинення газопостачання.

За приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти розірвання договору та задоволення позовних вимог не заперечував, а в судовому засіданні заявив усне клопотання про задоволення позову.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 218,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір № 232424 від 01.10.2012р. на постачання природного газу за регульованим тарифом для промислових споживачів та інших суб'єктів господарюванням, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гєлліос ЛТД" (код ЄДРЮОФОП 37617424, адреса: 04075, м.Київ, ВУЛИЦЯ КУРОРТНА, будинок 4) та Публічним акціонерним товариство "Київгаз" (код ЄДРЮОФОП 03346331; адреса: 01103, м. Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 4 Б).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (код ЄДРЮОФОП 03346331; адреса: 01103, м. Київ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 4 Б) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Гєлліос ЛТД" (код ЄДРЮОФОП 37617424, 04075, м.Київ, ВУЛИЦЯ КУРОРТНА, будинок 4) судовий збір у розмірі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.08.2015 року.

Суддя О.С. Комарова