Рішення № 47844639, 28.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015Справа №910/17367/15

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

про стягнення 3239 грн. 76 коп.

Суддя: Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Кузьменко Х.В. (довіреність №29/05-15_К від 29.05.2015);

від відповідача - не з'явився.

встановив :

07.07.2015 Товариство з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» відшкодування у порядку регресу в розмірі 3239 грн. 76 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLAU №2888 від 01.04.2014, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування» та Лінкевичем Сергієм Івановичем, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатив страхове відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП), що підтверджується постановою суду, була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з останнього шкоду в порядку регресу у розмірі 3239 грн. 76 коп.

27.07.2015 до канцелярії суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому відповідач з посиланням на п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості послуг з мийки технічної та мийки зовнішньої автомобіля «Toyota Corolla», державний номерний знак АА1663ІН, що відповідно до рахунку становить з ПДВ 121 грн. 50 коп.

Представник відповідача у судове засідання 28.07.2015 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

01.04.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування» та Лінкевичем Сергієм Івановичем укладено договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLAU №2888 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу «Toyota Corolla», державний номерний знак АА1663ІН.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, страхувальником та вигодонабувачем є Лінкевич Сергій Іванович.

19.06.2014 о 12:05 год. у м. Києві по Кільцевій дорозі водій Береговий В.В., керуючи автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак АІ7637ЕК, не дотримався вимоги безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Toyota Corolla», державний номерний знак АА1663ІН, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

В результаті ДТП автомобіль «Toyota Corolla», державний номерний знак АА1663ІН, було пошкоджено, що підтверджується розширеною довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 9401096, виданою відділом ДАІ з обслуговування Солом'янського району при УДАІ ГУМВС в м. Києві.

Згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.07.2014 у справі №760/13783/14-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушенням водієм Береговим Володимиром Вікторовичем п. 13.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинене правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення, в результаті чого останнього визнано винним у скоєні правопорушення, що причинило пошкодження зазначених транспортних засобів.

В матеріалах справи міститься заява про виплату страхового відшкодування від 19.06.2014, відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталося 19.06.2014.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку (вих. №877 від 20.07.2014), складеного оцінювачем Врублевським В.О. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №3720 від 09.07.2005) вартість матеріального збитку, завданого автомобілю марки «Toyota Corolla», державний номерний знак АА1663ІН, становить 2473 грн. 58 коп., без ПДВ - 10458 грн. 60 коп.

Відповідно до страхового акту № КР-009328 від 03.02.2015 позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу марки «Toyota Corolla», державний номерний знак АА1663ІН, в розмірі 3239 грн. 76 коп.

На виконання умов договору, відповідно до страхового акту № КР-009328 від 03.02.2015 позивачем була здійснена виплата страхового відшкодування ТОВ «ВіДі Автострада» в розмірі 3239 грн. 76 коп., що підтверджується платіжним дорученням №350 від 06.02.2015.

Позивачем надіслано відповідачу заяву про страхове відшкодування в сумі 3239 грн. 76 коп. від 18.02.2015 за вих. №15.04/8.04/066-15, яку останнім отримано 25.02.2015.

Листом від 26.02.2015 за №250/0/17-15 відповідач повідомив позивача про необхідність надати до заяви про страхове відшкодування документи, а саме якісні фото пошкодженого автомобіля.

Позивач листом від 04.03.2015 за вих. №15/048.04/080-15 повідомив відповідача про виконання вимог, зазначених у листі від 26.02.2015 за №250/0/17-15, та надіслання на електронну адресу відповідача фотографій пошкодженого автомобіля.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

На підставі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 р. у справі № 910/3023/13.

З матеріалів справи вбачається, що вина Берегового В.В., який керував автомобілем марки «Volkswagen», державний номерний знак АІ7637ЕК, встановлена постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.07.2014 у справі №760/13783/14-п.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, відповідачем повинна бути відшкодована майнова шкода, заподіяна транспортному засобу «Toyota Corolla», державний номерний знак АА1663ІН, внаслідок його пошкодження при ДТП.

Згідно із ч. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Як вбачається з рахунку №ВДиС-0000736 від 14.01.2015 до переліку ремонтних робіт включено наступні роботи: мийка технічна для легкових авто у сумі 33 грн. 75 коп. без ПДВ та мийка зовнішня для легкових авто в сумі 67 грн. 50 коп. без ПДВ. Всього вартість таких робіт з ПДВ складає 121 грн. 50 коп., які, на думку суду з урахуванням положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, не повинні відшкодовуватись відповідачем, оскільки проведення робіт, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля, зокрема таких, як мийка, не є реальними збитками, пов'язаними з даною ДТП.

Отже, розрахунок витрат, які пов'язані з відновлювальним ремонтом, та які повинні бути відшкодовані відповідачем, за визначенням суду становить 3118 грн. 26 коп.

Доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП є платіжне доручення №350 від 06.02.2015 на суму 3239 грн. 76 коп.

Враховуючи визначений полісом №АІ532815 розмір лімітів відповідальності, а також встановлений судом розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 3118 грн. 26 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 3118 грн. 26 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1727 грн. 57 коп.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, код 31241449) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування» (08131, вул. Велика Кільцева, 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, код 35429675) суму страхового відшкодування в розмірі 3118 грн. 26 коп. та судовий збір в сумі 1727 грн. 57 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 28.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 03.08.2015.

Суддя В.О. Демидов