Рішення № 47844444, 01.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015Справа №910/8972/15За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

Про відшкодування шкоди 21 234,51 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Гайдамащук О.В. - представник

Від відповідача Ніколаєв В.В. - представник

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про відшкодування шкоди 21 234, 51 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/8972/15-г та призначено розгляд справи на 13.05.2015.

30.04.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву та клопотання про перенесення судового засідання.

13.05.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримані пояснення по справі.

Ухвалою суду від 13.05.2015 відкладено розгляд справи на 01.07.2015.

02.06.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 11 110,32 грн.

01.07.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 11 110,32 грн.

В судове засідання 01.07.2015 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити клопотання про припинення провадження в частині стягнення 11 110,32 грн., та просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 01.07.2015 представник відповідача з'явився, надав суду пояснення по справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2013 між позивачем як страховиком та Постовенським Б.В., як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу №06/6754443/1012/13 відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Хюндай" д.р.н. АА3296КХ.

Відповідно до довідки ДАІ № 9400828, 17.06.2014 в м. Києві сталася дорожньо- транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Хюндай" д.р.н. АА3296КХ та автомобіля "Субару" д.р.н. АА0205СН під керуванням Никифорчук Д.Й.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.07.2014 гр. Никифорчук Д.Й. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до страхового акту № 2300050248 позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про сплату страхового відшкодування у розмірі 21 234,51 грн.

Позивач зазначає, що на підставі вище зазначеного, ним було виплачене страхове відшкодування в розмірі 21 234,51 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність Никифорчук Д.Й. застраховано у відповідача, що підтверджується. полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9829684, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Субару" д.р.н. АА0205СН, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Позивачем та відповідачем надано клопотання про припинення провадження в частині 11110,32 грн. в зв'язку із оплатою.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Таким чином, оскільки відповідачем сплачено страхове відшкодування в розмірі 11 110,32 грн. в процесі розгляду даної справи, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі № 910/8972/15 в частині стягнення з відповідача коштів в розмірі 11 110,32 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині 10 124,19 грн. в зв'язку з їх необґрунтованістю, зокрема, зазначає, що вартість ремонту пошкоджень, які не зазначені в акті огляду транспортного засобу, відшкодуванню не підлягають та враховуючи, що в акті огляду транспортного засобу від 25.06.2014 не зазначено пошкодження інших деталей, то відповідачем було вирахувано їх вартість з рахунку № ПА-07481 від 05.08.2014.

Позивач не погоджується із твердженням відповідача, оскільки договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Як наголосив Вищий господарський суд України в Постановах від 04.12.2012 у справі № 5011-37/5786-2012 та від 04.12.2012 у справі № 5011-68/7859-2012, норми Закону України «Про страхування» не містять положень, які б зобов'язували страховика визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи (дослідження), проведеної оцінювачем чи суб'єктом оціночної діяльності, та на підставі лише звіту про оцінку КТЗ. Натомість положеннями статті 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2014 у справі № 910/14328/13 наголошено на тому, що Закон України «Про страхування» не містить положень, які б покладали на страховика за договором добровільного страхування обов'язок здійснювати проведення суб'єктами оціночної діяльності оцінки заподіяної шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, та які б ставили необхідність відшкодування шкоди у залежність від проведення такої оцінки, а згідно ч. 2 ст. 14 1ДК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Разом з цим, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», яка визначає випадки, коли проведення оцінки майна є обов'язковим, такого обов'язку щодо оцінки, на страховика, який уклав договір добровільного страхування, також не покладає.

Вищий господарський суд України у своїх постановах при розгляді справ даної категорії, зазначає (Постанови від 23.08.2011 у справі №42/92, від 07.08.2012 у справі №2/22, від 01.03.2011 у справі № 47/372), що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

На підставі Страхового акту № 2300050248 від 18.08.2014 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 21 234,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню частково у розмірі 10 124,19 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, п.п. 1-1 ч. 1 ст.80, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) страхове відшкодування в розмірі 10 124 (десять тисяч сто двадцять чотири) грн. 19 коп., судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3. Припинити провадження у справі у справі № 910/8972/15 в частині стягнення 11 110,32 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2015.

Суддя Л.В. Прокопенко