Постанова № 47843166, 30.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2015 року 15:59 № 826/13275/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Твіст»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві

про

визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Твіст» (далі – ТОВ «РА «Твіст», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 11.05.2015 №12187-25 на суму 861 819,35 грн.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що у відповідача були відсутні підстави для направлення податкової вимоги від 11.05.2015 №12187-25 на суму податку на додану вартість 859167,60 грн., оскільки вказане грошове зобов’язання виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0021681501, яке оскаржено в судовому порядку. Таким чином, вказана сума є неузгодженою у зв’язку з чим податкова вимога підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Вказав на те, що сума грошового зобов’язання у податковій вимозі від 11.05.2015 №12187-25 складається з суми податкового боргу ТОВ «РА «Твіст» у розмірі 2661,75 грн., яку позивач не оскаржує та з податку на додану вартість у розмірі 859157,60 грн., яке виникло на підставі самостійно визначеного позивачем грошового зобов’язання з податку на додану вартість в уточнюючій звітності, а не на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0021681501, як зазначає позивач. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 20.07.2015 суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено перевірку ТОВ «РА «Твіст», за результатами якої складено акт від 27.03.2015 №47/26-59-22-01-88 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0021681501, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 868676,00 грн. в т.ч. за основним платежем на суму 694941,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 173735,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «РА «Твіст» оскаржило його в судовому порядку та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2015 відкрито провадження по справі №826/7609/15 за позовом ТОВ «РА «Твіст» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Про судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0021681501 ТОВ «РА «Твіст» повідомило відповідача листом від 27.04.2015.

11.05.2015 відповідач склав та направив позивачу податкову вимогу №12187-25 на загальну суму 861 819,35 грн.

Вважаючи податкову вимогу від 11.05.2015 №12187-25 такою, що прийнята безпідставно, необґрунтовано та з порушенням норм Податкового кодексу України, ТОВ «РА «Твіст» оскаржило її до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У відповідності до пункту 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 № 576, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

У зв’язку із виникненням недоїмки у ТОВ «РА «Твіст» зі сплати податку на додану вартість, позивачу була сформована і направлена податкова вимога №12187-25 від 11.05.2015 на загальну суму 861819,35 грн., в тому числі:

- податок на прибуток підприємств на суму 2661,75 грн.;

- податок на додану вартість 859157,60 грн.

Позивач посилався на те, що податковий орган протиправно направив йому податкову вимогу щодо сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 859157,60 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0021681501. Адже дане рішення оскаржене в судовому порядку і сума за ним неузгоджена, про що відповідача повідомлено листом від 27.04.2015, тобто до формування податкової вимоги.

Суд відхиляє наведені доводи позивача, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що у зв’язку із несплатою протягом 10 календарних днів з дати отримання податкового повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0021681501 грошового зобов’язання у розмірі 868676,00 грн., у ТОВ «РА «Твіст» виник податковий борг, який частково погашений за рахунок наявної переплати у розмірі 10364,96 грн. Станом на 02.05.2015 виникла недоїмка на суму 858311,04 грн., яка була відображена в обліковій картці з податку на додану вартість (а.с. 45 Т.І).

Однак, у зв’язку із оскарженням позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення, відповідач виключив суму боргу у розмірі 858311,04 грн. з облікової картки ТОВ «РА «Твіст» з податку на додану вартість та станом на 06.05.2015 у позивача недоїмка з даного податку відсутня (а.с. 46 Т.І).

Водночас, 07.05.2015 була відображена недоїмка на загальну суму 859157,60 грн. на підставі документу уточнюючої звітності №2871/26-59-15-29 від 07.05.2015 (а.с. 55-56 Т.І). Представник відповідача зазначив, що даним документом є розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2013 року (а.с. 60-64 Т.І).

Податкова вимога №12187-25 від 11.05.2015 в частині грошового зобов’язання з податку на додану вартість сформована саме на суму 859157,60 грн. згідно документу уточнюючої звітності.

Таким чином, доводи позивача про те, що відповідач направив йому податкову вимогу про сплату грошового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2015 №0021681501 спростовується відомостями з облікової картки ТОВ «РА «Твіст» з податку на додану вартість.

Стосовно грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 2661,75 грн., відображеного у податковій вимозі №12187-25 від 11.05.2015 позивач не навів жодних обґрунтувань щодо підстав для її скасування та не заперечував факту грошового зобов’язання на вказану суму з податку на прибуток.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність направлення відповідачем на адресу ТОВ «РА «Твіст» податкової вимоги №12187-25 від 11.05.2015 та відсутності підстав для визнання її протиправною і скасування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «РА «Твіст» відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РА «Твіст» (код ЄДРПОУ 34356800) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський