Ухвала суду № 47843155, 31.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

щодо вирішення питання про роз'яснення судового рішення

31 липня 2015 року м. Київ № 826/5617/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П., судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.

за участю сторін:

представника заявника - Ткаченка К.В.,

представника відповідача - Блажка К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Лессор Груп» про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лессор Груп» до Національного банку України про визнання незаконним і нечинним нормативно-правового акту в частині,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Лессор Груп» (далі - ТОВ «Лессор Груп», заявник) до Національного банку України (далі - НБУ, відповідач), в якому позивач просив визнати незаконним та нечинним абзац 5 пункту 1.14 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України №368 від 28.08.2001 р., відповідно до якого більш сприятливими умовами визнається продаж інсайдеру активу за вартістю, що є значно нижчою, ніж: та, яку банк отримав би від продажу такого активу не інсайдеру.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2015 р., адміністративний позов задоволено повністю.

Представником ТОВ «Лессор Груп» 23.07.2015 року подано до суду заяву про роз'яснення судового рішення, а саме постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 р.

В обґрунтування поданої заяви, представник ТОВ «Лессор Груп» зазначив, що прийнята судом постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 р. по справі №826/5617/14 є незрозумілою для позивача в частині моменту у часі, з якого абзац 5 пункту 1.14 розділу VI Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001, є незаконним та нечинним.

Як вказує заявник, дане питання має для позивача важливе значення, оскільки впливає на можливість подальшого застосування ним способів захисту прав, що залежать від правильної юридичної оцінки дій та рішень, вчинених чи прийнятих на підставі незаконного нормативного акту до набрання чинності постановою суду у справі №826/5617/14.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви.

Вивчивши заяву про роз'яснення судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частин 1 та 2 вказаної статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Також, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правилами статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.

За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Заявник зазначає, що в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 р. не визначено з якого конкретно моменту оскаржена норма є незаконною та нечинною.

Згідно резолютивної частини цієї постанови, суд визнав незаконним та нечинним абзац 5 пункту 1.14 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України №368 від 28.08.2001, відповідно до якого більш сприятливими умовами визнається продаж інсайдеру активу за вартістю, що є значно нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого активу не інсайдеру.

Згідно мотивувальної частини постанови суду, підставою її прийняття стало те, оскаржувана норма суперечить частині 3 статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та частині 2 статті 56 Закону України «Про Національний банк України».

Як вказано у п.10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі», із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

В даному випадку, суд погоджується із заявником у тому, що резолютивна частина постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 р. не містить інформації з якого конкретно моменту норма є незаконною та нечинною.

Суд зазначає, що визнаний у судовому порядку нормативно-правовий акт нечинним водночас втрачає свою силу та породження ним юридичних наслідків. Однак, в період часу з моменту його прийняття і до моменту визнання його судом незаконним та нечинним він діяв та породжував певні правові наслідки.

При цьому, судове рішення має поновлювати право особи до такого стану, яким воно було до моменту вчинення правопорушення та усувати негативні наслідки дії незаконних актів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 р., вказавши, що абзац 5 пункту 1.14 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України №368 від 28.08.2001 р., відповідно до якого більш сприятливими умовами визнається продаж інсайдеру активу за вартістю, що є значно нижчою, ніж: та, яку банк отримав би від продажу такого активу не інсайдеру визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 170 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 року по справі № 826/5617/14 - задовольнити.

Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Лессор Груп», що абзац 5 пункту 1.14 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України №368 від 28.08.2001 є незаконним та нечинним з моменту його прийняття.

Копії ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 31.07.2015 р.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя Є.В. Аблов

Суддя І.М. Погрібніченко