Ухвала суду № 47843119, 24.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

24 липня 2015 року м. Київ № 826/14436/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, в якому просить:

скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.06.2015 року, винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України Манасерян А.А.,

зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України Манасерян А.А. накласти арешт на запропоноване позивачем майно, а саме на майно, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21 (літ. А), у межах суми звернення стягнення - 132 926,62 грн. та винести відповідну постанову про накладення арешту на зазначене майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 1 ст. 181 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Інший порядок судового оскарження визначено, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України (Розділ ХІV - Виконання рішення, ухвали, постанови).

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскільки, Господарським процесуальним кодексом України визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського судочинства, то такі справи не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим, пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 року № 3, (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 року № 5, від 14.09.2012 року № 10, від 30.09.2013 року № 14) встановлено, що суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.06.2015 року, прийняту в межах виконавчого провадження №47964738 з примусового виконання наказу № 910/23293/14, виданого 11.02.2015 року Господарським судом міста Києва.

Окрім того, позивач у даній справі є стороною виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 910/23293/14, виданого Господарським судом міста Києва 11.02.2015 року.

Таким чином, заявлені позовні вимоги, в даному випадку, стосуються контролю за виконанням наказу Господарського суду міста Києва, а тому зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Також суд роз'яснює, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ч.1 ст. 109, ст.160 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя В.П. Шулежко