Постанова № 47842916, 27.07.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2407/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К. при секретаріВарченко В.В. за участі: представника позивача представника відповідачаОСОБА_4 Карповича В.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 м. Хмельницький до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2015 року № 0022291702 державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про нарахування грошового зобов'язання в сумі 80492,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64257,74 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 16234,44 грн., ОСОБА_5.

Свій позов позивач мотивує тим, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 1690/22-25/17-02/НОМЕР_2 від 05.05.2015 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0022291702 від 16.06.2015 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 80492,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64257,74 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 16234,44 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки базується на безпідставних висновках відповідача про порушення позивачем вимог пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України щодо декларування доходу у вигляді анульованої банком заборгованості по пені, нарахованій за несвоєчасну сплату кредиту.

Між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Надра» підписано додатковий договір про внесення змін і доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року. Згідно додаткового договору сторони домовились про те, що позивач погасить свої боргові зобов'язання перед банком в сумі 140354,95 доларів США і за умови виконання такої умови банк зобов'язався здійснити списання нарахованої пені, штрафів в сумі 47458,54 доларів США.

За змістом норм Податкового кодексу України списання банком позивачу боргу у вигляді пені, штрафів не є доходом і не може бути об'єктом оподаткування тому позивач цілком правомірно не включив списану банком суму нарахованої пені і штрафів до податкової декларації за 2013 рік.

Крім того необхідно врахувати, що податкове повідомлення-рішення № 0022291702 від 16.06.2015 року суперечить вимогам пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, оскільки позивач не вчиняв протиправних діянь. Банк як податковий агент повинен нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок із суми анульованого (списаного) боргу і відобразити такий дохід у податковому розрахунку форми 1 Д Ф. У випадку невиконання банком своїх обов'язків, передбачених Податковим кодексом України, позивач не несе відповідальність за бездіяльність банку.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 1690/22-25/17-02/НОМЕР_2 від 05.05.2015 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0022291702 від 16.06.2015 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 80492,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64257,74 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 16234,44 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки базується на безпідставних висновках відповідача про порушення позивачем вимог пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України щодо декларування доходу у вигляді анульованої банком заборгованості по пені, нарахованій за несвоєчасну сплату кредиту.

Між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Надра» підписано додатковий договір про внесення змін і доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року. Згідно додаткового договору сторони домовились про те, що позивач погасить свої боргові зобов'язання перед банком в сумі 140354,95 доларів США і за умови виконання такої умови банк зобов'язався здійснити списання нарахованої пені, штрафів в сумі 47458,54 доларів США.

За змістом норм Податкового кодексу України списання банком позивачу боргу у вигляді пені, штрафів не є доходом і не може бути об'єктом оподаткування тому позивач цілком правомірно не включив списану банком суму нарахованої пені і штрафів до податкової декларації за 2013 рік.

Крім того необхідно врахувати, що податкове повідомлення-рішення № 0022291702 від 16.06.2015 року суперечить вимогам пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, оскільки позивач не вчиняв протиправних діянь. Банк як податковий агент повинен нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок із суми анульованого (списаного) боргу і відобразити такий дохід у податковому розрахунку форми 1 Д Ф. У випадку невиконання банком своїх обов'язків, передбачених Податковим кодексом України, позивач не несе відповідальність за бездіяльність банку.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення-рішення № 0022291702 від 16.06.2015 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 80492,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64257,74 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 16234,44 грн., є законним, прийнятим за результатами проведеної перевірки, якою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: позивач не подав податкову декларацію про отримані доходи та не сплатив податок з доходів фізичних осіб з доходів у вигляді додаткового блага.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно підпунктів 19.-1.1.2 пункту 19.-1.1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції як контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок визначений главою 8 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлений статтею 78 Податкового кодексу України.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені статтею 79 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 78.8 статті 78 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки визначений статтею 86 цього Кодексу.

Посадовою особою державної податкової інспекції у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_5

Відповідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В зв'язку з тим, що при проведені перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, відповідач склав акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року» № 1690/22-25/17-02/НОМЕР_2 від 05.05.2015 року.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки-протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручаться) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (финансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0022291702 від 16.06.2015 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 80492,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64257,74 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 16234,44 грн.

Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню суд вважає, що відсутні правові підстави для того щоб визнати його протиправним та скасувати, враховуючи наступне.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме: занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 64257,74 грн., а також підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункт 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік.

Висновки акту перевірки базуються на таких обставинах.

Позивач як платник податків отримав доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу в сумі 379336,11 грн., в зв'язку із анулюванням його заборгованості за кредитним договором укладеним із ПАТ КБ «Надра».

Позивач податкову декларацію про майновий стан і доходи до ДПІ у Хмельницькому не подав.

Відповідно до пункту д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції статті яка діяла на дату прийняття додаткового договору № 2 від 03.10.2013 року), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Із змісту вказаної норми Податкового кодексу України вбачається, що обов'язок позивача як платника податку самостійно сплатити податок на доходи з фізичних осіб із отриманих доходів у вигляді анульованого (прощеного) кредитором боргу та обов'язок відобразити їх у річній податковій декларації виникає за сукупності таких умов:

-анулювання (прощення) боргу кредитором повинно бути проведено за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

-кредитор зобов'язаний повідомити платника податку-боржника про анулювання (прощення) боргу, а саме: рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу;

-кредитор зобов'язаний суму анульованого (прощеного) боргу включити до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

Статтею 165 Податкового кодексу України передбачено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Між позивачем та ВАТ КБ «Надра» був укладений договір кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року, згідно якого позивач як позичальник отримав грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 150000 доларів США.

В послідуючому між позивачем та ПАТ КБ «Надра» укладений додатковий договір від 03 жовтня 2013 року про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року, відповідно до якого сторони домовились, що позивач до 03 жовтня 2013 року зобов'язується погасити боргові зобов'язання в розмірі 140354,95 доларів США.

За умови належного виконання позивачем як позичальником такої домовленості сторони домовились, що ПАТ КБ «Надра» здійснює відміну в повному обсязі нарахованої неустойки (пені, штрафи) в розмірі 47458,54 доларів США і позивач буде вважатися таким, що погасив свої зобов'язання по сплаті залишку заборгованості за кредитом перед банком за кредитним договором в повному обсязі.

Як встановлено в судовому засіданні із змісту акту перевірки та пояснень сторін позивач сплатив суму заборгованості із нарахованої неустойки (пені, штрафів) в розмірі 47458,54 доларів США за умовами додаткового договору про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року.

ПАТ КБ «Надра Банк» на виконання пункту д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в зв'язку із отриманням позивачем доходів у вигляді анулювання (прощення) боргу по нарахованій неустойці (пені, штрафах) в розмірі 47458,54 доларів США, подав до державного податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форми 1-Д Ф за 2013 рік в якій зазначив про отримання позивачем вказаного доходу за ознакою доходу 126 (дохід отриманий платником податку у вигляді додаткового блага).

Контролюючий орган в свою чергу направив на адресу ПАТ КБ «Надра Банк» письмовий запит № 17280/10/17-03 від 19.08.2014 року яким просив надати інформацію та її документальне підтвердження про отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага.

У відповідь на такий запит ПАТ КБ «Надра Банк» своїм листом № 2971 від 28.08.2014 року повідомив відповідача про всі обставини отримання позивачем додаткового блага у вигляді анульованого (прощеного) боргу за кредитним договором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач дійшов правильного висновку щодо того, що позивач порушив пункт д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме: занизив за 2013 рік податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 64257,74 грн., так як внаслідок укладення додаткового договору про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року, позивач отримав дохід як додаткове благо у вигляді прощення боргу в сумі 47458,54 доларів США.

Кредитор позивача-ПАТ КБ «Надра Банк» прийняв рішення про анулювання (прощення) суми боргу позивача самостійно шляхом підписання договору із позивачем, таке рішення не пов'язане з процедурою банкрутства кредитора, прийняте до закінчення строку позовної давності, та виконав всі вимоги передбачені пунктом д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Оскільки ПАТ КБ «Надра Банк» як кредитор позивача уклав із позивачем додатковий договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору кредитної лінії № 383/М К/2007-840 від 13 грудня 2007 року, та включив суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), позивач як платник податків зобов'язаний був самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити його у річній податковій декларації, чого не зробив, тому відповідач, виконуючи функції контролюючого органу, за результатами проведеної перевірки провів відповідні нарахування та збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 64257,74 грн.

Відповідно до статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання передбачені статтею 123 Податкового кодексу України.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності передбачені статтею 120 Податкового кодексу України.

В зв'язку з тим, що відповідач самостійно визначив позивачу суму податкового зобов'язання та встановив, що позивач не подав до державного податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи у разі отримання ним доходів, суд вважає, що ним правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення Податкового кодексу України з питань оподаткування.

Враховуючи наведене, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0022291702 від 16.06.2015 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 80492,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64257,74 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 16234,44 грн., таким, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, тому відсутні правові підстави для того щоб визнати його протиправним та скасувати.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його задоволені необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 19, 20, 41, 49, 54, 58, 75, 78, 79, 86, 109, 116, 120, 123, 164, 165, 179 Податкового кодексу України, ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 03.08.2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03 серпня 2015 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський