Постанова № 47840547, 31.07.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4022/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення заборгованості у розмірі 7394,64 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з рахунків відкритих ПАТ ««Імексбанк»», код ЄДРПОУ 20971504, податковий борг по земельному податку в сумі 7394,64 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що заборгованість виникла внаслідок не сплати самостійно задекларованих податкових зобов’язань по орендній платі за землю з юридичних осіб, згідно податкової декларації №9020619094 від 17.02.2015 року. Станом на дату звернення до суду заборгованість ПАТ «Імексбанк» становить 7 394, 64 грн.

До судового засідання представник позивача не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача до судового засідання з’явився, надав письмові заперечення та не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ПАТ «Імексбанк» знаходиться на обліку у відповідача як платник податку за неосновним місцем обліку. (а.с. 7)

17 лютого 2015 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015рік, за даними якої розмір річної суми орендної плати, яка підлягає сплаті, за даними платника складає 22183,96 грн.(щомісячна плата з січня 2015 року по листопад 2015 року - 1848,66 грн., у грудні 2015 року – 1848,70 грн.).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 цього Кодексу передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За визначенням Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (14.1.175 п. 14.1 ст. 14).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із несплатою в повному обсязі відповідачем податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до податкової декларації з плати за землю від 17 лютого 2015 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 7394,64 грн.(а.с. 8)

Із розрахунку суми позову, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що цей податковий борг виник 30 березня 2015 року. (а.с. 6)

Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

15.04.2015 року податковим органом винесено податкову вимогу №1806-25, яка вручена відповідачу 22 квітня 2015 року.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Постановою Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 віднесено ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних. (а.с. 37-39).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015 року №16 розпочато процедуру виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку та запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року, призначено уповноважену особу Фонду. (а.с. 40)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 року №84 продовжено здійснення тимчасової адміністрації до 26.05.2015 року. (а.с. 41).

Постановою правління Національного банку України від 21.05.2015 року №330 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Імексбанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015 року № 105 розпочато процедуру ліквідації з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами. (а.с. 42).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно пунктів 1, 2 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Згідно частини 3 статті 46 цього Закону, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість з плати за землю ПАТ «Імексбанк» виникла з 30 березня 2015 року та сформувалась до 30 червня 2015 року. Відтак, грошові зобов'язання виникли під час проведення ліквідаційної процедури відповідача.

Згідно частини 1 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до частини 2 статті 45 цього Закону фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частиною 2 цієї правової норми передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Таким чином, законом встановлено певний порядок задоволення вимог кредиторів після початку ліквідаційної процедури, яким встановлено визначений строк для їх пред'явлення та черговість задоволення.

Разом з тим, частинами 4, 8 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Отже, питання стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7394,64 грн. може бути вирішене лише шляхом розгляду заяви про включення до реєстру кредиторів.

У будь-який інший спосіб вказані кошти під час ліквідаційної процедури не можуть бути стягнені.

У випадку невизнання уповноваженою особою Фонду вимог позивача та невключення їх до реєстру кредиторів, відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому порядку.

Таким чином, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним нормативно-правовим актом з питань погашення податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми цього Закону, визначено відповідну процедуру пред'явлення, розгляду та вирішення вимог, які ставить в даній справі податковий орган.

Оскільки встановлена вказаним Законом процедура не передбачає звернення податкового органу до суду за стягненням податкової заборгованості, а визначає загальний порядок заявлення кредиторських вимог до уповноваженої на ліквідацію банку особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивачем невірно обрано спосіб захисту інтересів, що виключає можливість задоволення даного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що, адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ч. 6 ст. 128, ст. ст. 159 - 163, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення заборгованості у розмірі 7394,64 грн., в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук