Постанова № 47840470, 13.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13.07.2015 р. № 2а-2507/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "СИББ", вул. Гагаріна, 29, Новофедорівка, Березанський район, Миколаївська область, 57437 до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Шкрептієнка, 27, Очаків, Миколаївська область, 57500 про скасування податкових повідомлень - рішень від 22.12.2009 року №0000692301/0 та №0000702301/0

в с т а н о в и в:

Позивач, посилаючись на незаконність оспорюваних рішень, звернувся з позовом до відповідача про скасування:

податкового повідомлення-рішення №0000692301/0 від 22.12.2009, за яким податковий орган, посилаючись на пп. «б» пп. 4.2.2. ст. 4, п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 10.1., 10.2. ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», а також на порушення ПП «СИББ» п. 3.1.1. ст. 3, пп. 7.3.1. п. 7, абз. 2 пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», за результатами перевірки визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 509689грн. та застосував штрафну санкцію в розмірі 254844,50 грн.;

податкового повідомлення-рішення №0000702301/0 від 22.12.2009, за яким податковий орган, посилаючись на п.п. «б» п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також на порушення ПП «СИББ» п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, пп. 11.3.1. п. 11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за результатами проведеної перевірки визначив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 634759 грн. та застосував штрафну санкцію в розмірі 317379,50 грн.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність дій по проведенні перевірки та законність прийнятих за її результатами рішень.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог (скасування податкового повідомлення-рішення №0000692301/0 в частині визначення основного зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140884,17 грн. та штрафної санкції в сумі 70442,09 грн.; скасування податкового повідомлення-рішення №0000702301/0 в частині визначення основного зобов'язання з податку на прибуток в сумі 168350,1 грн. та штрафної санкції в сумі 84175,08 грн.).

При розгляді справи встановлено, що позивач зареєстрований суб'єктом господарювання з 07.07.2006 (свідоцтво про державну реєстрацію від 07.07.2006 №1506102000).

В період з 11.11.2009 по 01.12.2009 відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача, за підсумками якої 04.12.2009 складено акт «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008» №406/2301/34129574 (надалі по тексту також - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.5.1 ст.5, 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 , пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 , пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 634759 грн., у тому числі за 1 кв.2008р.- 124227 грн., 2 кв.2008 р. - 100793 грн., 3 кв. 2008 р. - 346726 грн., 4 кв.2008 р.- 63013 грн.; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, абзацу 2 пп.7.4.1 та пп.7.4.5 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 509689 грн., у тому числі: січень 2008 року - 37940 грн.; лютий 2008 року - 40218 грн.; березень 2008 року - 21595 грн.; квітень 2008 року - 50030 грн.; травень 2008 року - 19629 грн.; червень 2008 року - 11460 грн.; липень 2008 року - 23172 грн.; вересень 2008 року - 254639 грн.; жовтень 2008 року - 18151 грн.; листопад 2008 року - 32855 грн.

У четвертому додатку до Акта перевірки містяться відомості щодо отриманих ПП «СИББ» доходів від продажу товарів (робіт, послуг) у період з 01.01.2008 по 31.12.2008, де зазначено на підставі яких первинних документів результати господарських операцій були віднесені до валового доходу. П'ятий додаток до Акта перевірки містить відомості щодо валових витрат, з посиланням на видаткові накладні та податкові накладні отримані ПП «СИББ». Надані документи не містять в повній мірі фактичних даних, які б надавали право на отримання формування податкового кредиту та валових витрат в об'ємі визначеному позивачем.

22.12.2009 за результатами планової виїзної перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0000702301/0 про визначення суб'єкту господарювання податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 952138,50 грн. (634759,00 грн. - основного платежу, 317379,50грн. - штрафних (фінансових) санкцій) та №0000692301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 764533,50 (509689,00 грн. - основного платежу, 254844,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток є відсутність у позивача документів, які б підтверджували господарські операції та, відповідно, надавали право формувати податковий кредит та валові витрати в розмірах, заявлених суб'єктом господарювання.

Правовідносини, що були предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ «Про податок на додану вартість», ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нормами пп. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Із тексту пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» слідує, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 ЗУ «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі аналізу наданих позивачем первинних документів, які перевірені суцільним порядком за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, контролюючим органом зроблено висновок про порушення суб'єктом господарювання податкового законодавства в виді безпідставного включення до складу валових витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг), що не підтверджені розрахунковими платіжними та іншими документами, та віднесення до складу податкового кредиту сум, що не підтверджені податковими накладними.

Доводи позивача про те, що при проведені перевірки контролюючим органом не були досліджені всі первинні документи, спростовуються фактичними даними, на підставі яких в судовому засіданні встановлено обставинами справи, яким спростовуються вказані аргументи позивача.

Так, письмовим повідомленням від 23.03.2009 №689/01-063 ПП «СИББ» проінформовано про проведення планової виїзної перевірки.

06.04.2009 керівник підприємства звернувся до ДПІ у Березанському районі з проханням перенесення терміну проведення перевірки з причини того, що його дружина перебуває на лікарняному по догляду за хворою дитиною у м. Києві, а він доглядає двох дітей. 06.04.2009 відповідачем складено акт за №03/2300/34129574 про неможливість проведення перевірки приватного підприємства «СИББ» у запланований період.

18.05.2009 та 13.07.2009 на юридичну адресу підприємства направлено лист щодо забезпечення наявності всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків, пов'язаних із сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, а також дотримання вимог іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.01.2008 по 31.12.2008.

09.09.2009 директором ПП «СИББ» до ДПІ у Березанському районі надано заяву про викрадення документів підприємства.

18.09.2009 контролюючим органом позивачеві надіслано лист за №2503/10/23-011, яким рекомендовано до проведення перевірки провести заходи щодо відновлення втрачених документів, які надати для проведення перевірки.

11.11.2009 для проведення перевірки підприємством було надано: банківські документи, накладні на реалізацію, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу товару, рахунки. Бухгалтерський та податковий облік підприємством не відновлено. Перевірку контролюючим органом проведено на підставі усіх наданих документів з відома керівника ПП «СИББ». Надані документи не містять в повній мірі фактичних даних, які б надавали право на отримання формування податкового кредиту та валових витрат в об'ємі визначеному позивачем.

При розгляді справи також встановлено, що 02.11.2013 органом досудового слідства порушено кримінальну справу №32013160000000309 відносно директора ПП «СИББ» ОСОБА_1 за ч.3 ст.212, ч.4 ст.27, ч.2 ст.358, ч.4 ст.27, ч.3 ст.358 КК України (постановою слідчого від 29.12.2014 кримінальну справу №32013160000000309 від 02.11.2013 відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення).

В ході досудового розслідування за постановою слідчого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) проведено комісійну судово-економічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 29.08.2014 №3855/3856/14-45 (надалі - експертний висновок).

На експертне дослідження винесено, в тому числі такі питання: чи підтверджуються документально висновки акта №406/2301/34129574 від 04.12.2009 в частині необґрунтованого заниження податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 на суму 634 759,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 509 689,00 грн.

За результатами проведеного дослідження експертами здійснено аналіз наданих первинних документів, взято до уваги висновки почеркознавчої експертизи та зроблено висновок про розрахункове підтвердження заниження позивачем податку на прибуток на 168 350,15 грн. (стор.8 експертного дослідження) та податку на додану вартість на 140 884,17 грн. (стор. 12 експертного дослідження).

Суд приймає як доказ наданий відповідачем експертний висновок і вважає доведеним той факт, що позивачем безпідставно занижено податок на прибуток на 168 350,15грн. та податок на додану вартість на 140 884,17грн., що є підставою для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Березанському районі від 22.12.2009 року №0000692301/0 в частині визначення основного зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140884 гривні 17 копійок, штрафної санкції в сумі 70442 гривні 09 копійок.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Березанському районі від 22.12.2009 року №0000702301/0 в частині визначення основного зобов'язання з податку на прибуток в сумі 168350 гривень 15 копійок, штрафної санкції в сумі 84175 гривень 08 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний