Рішення № 478377, 19.02.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.07 Справа № 16/716.

Суддя Шеліхіна Р.М. розглянув матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЦВЗВ", м. Біла Церква Київської області

до Приватного підприємства "Шик", м. Северодонецьк Луганської області

про стягнення 6662 грн. 89 коп.,

при секретарі судового засідання Буймирській О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Лук’янець С.О., інженер-економіст, довіреність від 01.02.07. №3,

від відповідача –не прибув (явка обов’язкова);

В С Т А Н О В И В :

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6000,00грн. у вигляді неповернутої передоплати за товар за договором поставки від 25.03.05. №73, 3% річних -222,50 грн., інфляційних нарахувань - 32,61 грн., пені у сумі 407,72 грн.

Клопотанням від 09.02.07. №13 позивач повідомив суд про сплату відповідачем основного боргу у сумі 6000грн. та заявив до стягнення 120грн. за послуги юриста та 395грн. на відрядження представника позивача до господарського суду Луганської області.

У відповідності до правил ст.22 ГПК України клопотання позивача в частині стягнення 120грн. за послуги юриста та 395грн. на відрядження представника позивача до господарського суду Луганської області задоволенню не підлягає, оскільки даним клопотанням позивачем не тільки фактично збільшено розмір позовних вимог, а також змінено предмет та підстави заявленого позову: позовної вимоги про стягнення вартості послуг юриста та вимоги про стягнення витрачених коштів на відрядження при подачі позову до суду заявлено не було.

Таким чином, позовними вимогами по справі є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6000,00грн. у вигляді неповернутої передоплати за товар за договором поставки від 25.03.05. №73, 3% річних - 222,50 грн., інфляційних нарахувань - 32,61 грн., пені у сумі 407,72 грн. за період з 01.08.06. по 01.11.06.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого повноважного представника у засіданні суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 25.03.05. №73, на підставі якого продавець (відповідач) зобов’язався поставити покупцю (позивачу) товар по ціні, у кількості та в асортименті відповідно до умов вказаного договору, а покупець (позивач) зобов’язався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах 100% передоплати. Строк поставки товару договором не встановлено. Сторони домовились, що загальна сума договору дорівнюватиме 500 000грн.

За своєю правовою природою вказаний договір від 25.03.05. №73, укладений між сторонами у справі, є договором поставки і відповідає нормам правового інституту поставки –ст.265 Господарського кодексу України.

На виконання умов договору позивач переказав передоплату на банківський рахунок відповідача у сумі 14000грн.

Відповідач не поставив позивачу товар на отриману суму передоплати і повернув позивачу передоплату частково у сумі 8000грн., у зв’язку з чим за ним утворився борг у сумі 6000грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, за несвоєчасне виконання умов вказаного договору, позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 407,72 грн. за період з 01.08.06. по 01.11.06. на підставі умов пункту 8.3 договору поставки від 25.03.05. №73, а також на підставі правил ст.625 ЦК України - інфляційні нарахування у сумі 32,61 грн., три відсотки річних у сумі 222,50грн. за період з 01.08.06. по 01.11.06.

Відповідач у судове засідання не прибув, доводів позивача не оспорив. Під час розгляду справи відповідачем сплачено основну суму боргу у сумі 6000грн., про що суд повідомив позивач.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Позов в часті стягнення з відповідача 6000грн. отриманої ним передоплати за договором поставки від 25.03.05. №73 підлягає припиненню на підставі правил п.1.1ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Позов в часті заявленої до стягнення пені у сумі 407,72 грн. за період з 01.08.06. по 01.11.06. слід залишити без задоволення, оскільки пунктом 8.3 вказаного договору поставки сторони встановили обов’язок по сплаті пені за несвоєчасну поставку продукції, а претензією від 03.07.06. (а.с.16) позивач відмовився від виконання відповідачем обов’язку по поставці товару і вимагав повернення передоплати у повному обсязі, тобто, позивач мав право заявити до стягнення пеню за несвоєчасну поставку товару у разі встановлення договором строку поставки, але договором строк поставки не встановлено і вимоги про поставку продукції позивач не надсилав відповідачу в порядку ст.530 ЦК України.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Пунктом 8.1 вказаного договору поставки передбачено відповідальність, встановлену діючим законодавством, за невиконання або за неналежне виконання обов’язків по договору сторонами. Для стягнення з відповідача штрафної санкції (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по поверненню передоплати позивач мав розрахувати цю санкцію на підставі умов п.8.1 вказаного договору і не за період з 01.08.06. по 01.11.06., а за інший термін.

Позов в частині заявлених до стягнення трьох відсотків річних у сумі 222,50грн. за період з 01.08.06. по 01.11.06. слід задовольнити частково, оскільки позивачем невірно розраховано дані санкції: три відсотки річних слід задовольнити у сумі 81,46грн.

Позов в частині заявленого до стягнення індексу інфляції у сумі 32,61грн. слід задовольнити повністю, оскільки ст.625 ЦК України передбачено сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за порушення боржником грошового зобов’язання, а обов’язок по поверненню передоплати –грошовий обов’язок.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.265 ГК України, ст.ст.526,625,629,693 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22,33,34,38,49,75,п.1.1ст.80,ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Клопотання позивача від 09.02.07. №13 залишити без задоволення.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Шик", м. Северодонецьк Луганської області, вул. Ім. Пивоварова, 4, ід. код 21763794 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЦВЗВ", м. Біла Церква Київської області, вул.ім Леваневського, 85, ід. код 32175330 інфляційні нарахування у сумі 32,61грн., три відсотки річних у сумі 81,46грн., витрати на держмито у сумі 94грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108грн. Видати наказ.

4. Провадження у справі в частині 6000грн. припинити.

5. В решті позову відмовити.

Рішення підписане 23.02.07.

Суддя Р.М. Шеліхіна