Рішення № 47834192, 15.07.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3641/14 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/4532/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Мусіної Т.Г.

суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.

за участі секретаря - Фейір К.О.

з участю: представника позивача - Лазюка С.В.,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалХліб», ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк» звернулося до суду з позовом, остаточно уточненим у лютому 2015 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалХліб», ОСОБА_3, ОСОБА_5, в якому просило стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалХліб», ОСОБА_3, ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 14/10-К від 26.03.2010р. в розмірі 208 574,27 грн.; стягнути солідарно з відповідачів 3441,00 грн. судового збору на користь ПАТ «ОКСІ Банк».

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що 26.03.2010 року між Акціонерним товариством «ОКСІ Банк» (перейменоване на ПАТ «ОКСІ Банк») та ТОВ «ГалХліб» було укладено кредитний договір №14/10-К, згідно з яким кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 500 000,00 грн. в строк з 26.03.2010 р. по 25.03.2013 р. на поповнення обігових грошей, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірах, передбачених Договором. 03.01.2013 року між Позичальником та кредитодавцем було укладено додатковий договір №1 до Договору, відповідно до якого позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит в повному обсязі до 25.03.2013р. В якості забезпечення виконання умов Договору позивачем було укладено: 26.03.2010р. з ОСОБА_6 договір поруки №01/14/10-П; 22.11.2011р. з ОСОБА_3 договір поруки №02/14/10-П; 03.01.2013р. з ОСОБА_5 договір поруки №03/14/10-П. Згідно з п.1.1 Договорів поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ «ГалХліб» в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з кредитного договору №14/10-К від 26.03.2010р. Відповідно до п.3.1 Договорів поруки поручитель відповідає перед кредитодавцем за порушення зобов'язання боржником як солідарний боржник всім своїм майном. Всупереч положень договору позичальник отриманий кредит та відсотки за користування кредитним у вказані терміни не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 29.01.2015р. складає 145 592,96 грн. - сума простроченого кредиту, 62 981,31 грн. - заборгованість по відсотках, а всього 208 574,27 грн.

Посилаючись на вказане, позивач просив задовольнити його позов.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 08 травня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» задоволено частково: стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалХліб», ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» заборгованість за кредитним договором № 14/10-К від 26.03.2010р. в розмірі 208 574,27 грн., яка складається з суми простроченого кредиту - 145 592,96 грн., заборгованості по відсотках - 62 981,31 грн. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалХліб», ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» судовий збір в розмірі 3441,00 грн.

Рішення суду оскаржили відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що позивачем було пропущено шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителів; порука ОСОБА_3 припинилась з 03.01.2013р., оскільки Додатковим договором № 1 від 03.01.2013р. було передбачено зміну умов кредитного договору щодо збільшення періоду, за який нараховуються проценти, у зв'язку з чим обсяг відповідальності поручителя збільшився. Також вказує, що чинним законодавством не передбаченого солідарне стягнення судових витрат з кількох відповідачів. Просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що оскільки в договорі поруки не встановлено строк на який видана порука, тому позивачем пропущено встановлений ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк пред'явлення до неї позову як до поручителя, який сплив 25.09.2013р. у зв'язку з чим її порука припинена. Окрім того, суд в порушення вимог закону поклав солідарну відповідальність на двох поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, хоча поручителі уклали з кредитором два окремі договори поруки та зобов'язались відповідати солідарно з боржником. Суд без законним підстав солідарно стягнув з відповідачів судовий збір та невірно визначив його розмір. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_5 В повному об'ємі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ч.4 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову із частковим закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позов повністю, суд виходив з того, що справа щодо усіх боржників підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і усі відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем.

Проте погодитись за таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Ураховуючи, що суд першої інстанції з порушенням вимог ч.1 ст. 15, ст. 16 ЦПК України, роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» відкрив провадження у справі за позовом ПАТ «ОКСІ Банк» до юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалХліб» та вирішив по суті спір між двома юридичними особам, який належить до юрисдикції господарського суду, ухвалою судової колегії з розгляду цивільних і кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2015 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 травня 2015 року у цій частині скасовано з постановленням ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «ОКСІ Банк» до ТзОВ «ГалХліб» на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

В решті рішення суду в частині задоволених позовних вимого підлягає перевірці в повному обсязі в межах цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2010 року між Акціонерним товариством «ОКСІ Банк» (Кредитодавець) та ТзОВ «ГалХліб» (Позичальник) було укладено кредитний договір № 14/10-к згідно з яким кредитодавець надав грошові кошти (кредит) Позичальнику в розмірі 500 000 грн. на строк з 26 березня 2010 року по 25 березня 2013 року на поновлення обігових коштів, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити 27 % річних на умовах передбачених договором.

Відповідно до п.2.4. Договору повернення кредиту здійснюється згідно з графіком (а.с.7).

Відповідно до п.5.2. Кредитного договору сплата позичальником процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно не пізніше п'ятого календарного дня місяця наступного за звітним, а також в день повернення кредиту.

В якості забезпечення виконання умов договору 22 листопада 2011р. між ПАТ «ОКСІ Банк» та ОСОБА_3 був укладений Договір поуки № 02/14/10-П відповідно до умов якого, зазначених у розділі 2 вказаного Договору, поручитель ОСОБА_3 зобов'язався відповідати перед Кредитодавцем за порушення Боржником зобов'язань за Кредитним договором, а саме: повернення кредиту в еквіваленті суми 500 000 грн. у строк до 25 березня 2013 року, сплату нарахованих процентів та комісійної винагороди згідно з умовами Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.4.1 Договору поруки Кредитодавець має право змінити умови Кредитного договору без згоди Поручителя, якщо внаслідок цього не збільшується обсяг відповідальності поручителя (а.с. 12).

Згідно із п.4.2 Договору поруки зміна або розірвання договору поруки здійснюється лише за згодою сторін та оформлюється у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що додатковим договором № 1 від 03 січня 2013 року до Кредитного договору, укладеним без згоди поручителя ОСОБА_3, були визначені конкретні строки повернення чергових частин кредиту, відмінні від строків, які передбачені кредитним договором і за виконання яких поручився ОСОБА_3, що призвело до збільшення періодів за які нараховуються проценти і, відповідно, до збільшення загальної суми процентів за весь період користування кредитом, що в свою чергу призвело до збільшення відповідальності поручителя за основним зобов'язанням.

Зокрема, відповідно до умов Додаткового договору № 1 від 03 січня 2013р. до Кредитного договору № 14/10-К від 26 березня 2010р. сторони Кредитного договору перенесли строки повернення окремих частин кредиту у розмірі 440 000 грн. одноразово до 25.03.2013р. тобто відстрочили платежі.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку сума нарахованих відсотків за період з дати видачі кредиту по 24.03.2013р. (дата погашення згідно умов кредитного договору) відповідно до початкового варіанту графіку погашення становить 377 314,8 грн. (а.с. 48 т.2), а відповідно до графіку погашення у новій редакції від 03.01.2013р. сума нарахованих відсотків становить 399 305,65 грн. (а.с. 49 т.2).

Отже, різниця в сумі нарахованих відсотків становить 21 990,78 грн. (399 305,65 - 377 314,87). Факт збільшення розміру суми відсотків, які зобов'язаний сплатити поручитель ОСОБА_3 у зв'язку із зміною графіка погашення заборгованості по Додатковому договору, який з ним не погоджувався, визнається позивачем у письмових додаткових поясненнях від 13.07.2015р. на адресу Апеляційного суду Львівської області (а.с. 47 т.2).

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно правової позиції, висловленої у Постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-701цс15 щодо застосування положень ч.1 ст. 559 ЦК України, Верховний Суд зазначив, що виходячи з аналізу зазначеної правової норми порука припиняється за дії двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання, ці зміни призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності.

Зокрема, збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Вказана правова позиція відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Оскільки встановлено збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_3 в частині збільшення суми процентів, які йому слід сплатити внаслідок внесення змін без його згоди до основного кредитного договору, і це визнається позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що порука ОСОБА_3 припинена з 03 січня 2013 року на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що виконання кредитного договору № 14/10-К від 26 березня 2010 року з умовами додаткового договору № 1 від 03.01.2013р. забезпечено договором поруки № 03/14/10-П від 03 січня 2013р., укладеного між ПАТ «ОКСІ Банк» та ОСОБА_5, яка поручилася відповідати перед Кредитодавцем за порушення Боржником зобов'язань за кредитним договором, а саме: повернення кредиту у строк до 25.03.2013р., сплату нарахованих процентів та комісійної винагороди, сплату неустойки за несвоєчасну сплату процентів, повернення кредиту, сплату збитків у зв'язку з неналежним виконанням божником зобов'язань за кредитним договором (а.с. 13).

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що в договорі поруки не встановлено строк його закінчення, тому позивачем пропущено шестимісячний строк пред'явлення до неї вимоги і її порука припинилась.

Колегія суддів вважає, що ці доводи апеляційної скарги не заслуговують на уваги як безпідставні.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п.6.1 договору поруки, укладеного з ОСОБА_5, договір поруки набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє протягом 3-х років з дня закінчення строку кредитного договору, але в будь-якому разі припиняє свою дію не пізніше припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

Таким чином у договорі поруки встановлено строк її припинення після закінчення трьох років з дня закінчення трирічного терміну від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за кредитним договором.

Аналогічні положення містяться у п.6.1 договору поруки, укладеного з ОСОБА_3

Пунктами 1.1, 4.2.1. Кредитного договору № 14/10-К з додатком, укладеного між ПАТ «ОКСІ Банк» та ТзОВ «ГалХліб», установлено дію цього договору до 25 березня 2013р. Отже, днем настання строку виконання основного зобов'язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителів, буде 26 березня 2013р., а припинення поруки відповідно до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України - 26 березня 2016р.

Така правова позиція щодо застосування трирічного строку, зазначеного в договорі поруки, висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року в справі № 6-3цс13 та на підставі до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Позов ПАТ «ОКСІ Банк» пред'явлений до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 01 листопада 2013р. (а.с. 1), тобто в межах трирічного строку дії договорів поруки, тому положення ч.4 ст. 559 ЦК України не застосовуються.

Таким чином порука ОСОБА_5 не припинена і відповідно до ст. 553, ч.2 ст. 554 ЦК України вона відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Колегією суддів встановлено, що згідно заяви позивача про уточнення позовних вимог від 23.02.2015р. заборгованість за кредитним договором станом на 29 січня 2015р. становить 208 574,27 грн., з яких: 145 592,96 грн. - сума простроченого кредиту, 62 981,31 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с. 203-205 т.1).

Ураховуючи, що порука ОСОБА_3 припинена на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України, провадження у справі відносно боржника ТзОВ «ГалХліб» закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205 УПК України, сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_5, з відповідним розподілом судових витрат відповідно до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 травня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» заборгованості за кредитним договором № 14/10 від 26.03.2010р. в розмірі 208 574 грн. 27 коп. скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14/10 від 26.03.2010р. в розмірі 208 574 грн. 27 коп. - відмовити.

Позов Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14/10 від 26.03.2010р. в розмірі 208 574 грн. 27 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» (м. Львів, вул. Газова, 17, код ЄДРПОУ 09306278) заборгованість за кредитним договором № 14/10 від 26.03.2010р. в розмірі 208 574 (двісті вісім тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 27 коп., яка складається з суми простроченого кредиту - 145 592 грн. 96 коп., заборгованості по відсотках - 62 981 грн. 31 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» (м. Львів, вул. Газова, 17, код ЄДРПОУ 09306278) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) 1042 (тисяча сорок дві) грн. 87 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк» (м. Львів, вул. Газова, 17, код ЄДРПОУ 09306278) 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 25 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий Т.Г. Мусіна

Судді: І.В. Бермес

Р.В. Савуляк