Ухвала суду № 47834136, 24.07.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3031/14 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/3798/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія:44

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участі секретаря: Фейір К.О.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Галицького районного суду м. Львова 26 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, з участю третіх осіб - ОСОБА_8, Адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, Органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про зняття з реєстрації та виселення, та зустрічним позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства «Нива - В.Ш.» в особі Філії 14 ПП «Нива - В.Ш.», Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_7, з участю третіх осіб - ПАТ Комерційний Банк «Хрещатик» в особі Львівської філії ПАТ КБ «Хрещатик», ПАТ «ВТБ Банк» в особі Львівської філії ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії Кам'янка-Бузького відділення №6327 ПАТ «Державний ощадний банк України», ТзОВ «Білдінг», Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бабяк Галини Ярославівни про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, -

встановила:

Оскарженим рішенням Галицького районного суду м. Львова 26 березня 2015 року позов ОСОБА_7 - задоволено.

Знято з реєстрації та виселено з квартири АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до Приватного підприємства «Нива - В.Ш.» в особі Філії 14 ПП «Нива - В.Ш.», Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_7, з участю третіх осіб - ПАТ Комерційний Банк «Хрещатик» в особі Львівської філії ПАТ КБ «Хрещатик», ПАТ «ВТБ Банк» в особі Львівської філії ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії Кам'янка-Бузького відділення №6327 ПАТ «Державний ощадний банк України», ТзОВ «Білдінг», Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Баб'як Галини Ярославівни про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - відмовлено за безпідставністю.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_6.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не враховано порушення п.3.2., п.3.3, п.4.6., п.4.7. Тимчасового положення при проведенні та організації прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. Зазначає, що заявка державного виконавця не відповідає вимогам законодавства, а саме не містить дати та номеру її направлення, дати її отримання спеціалізованою організацією та інше. Крім того, вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Філія 14 ПП «Нива - В.Ш.» публікувала на відповідному веб-сайті інформацію про проведення перших прилюдних торгів та відсутні докази, що таке повідомлення було опубліковане у двох друкованих ЗМІ. При проведенні повторних прилюдних торгів також були порушенні норми Тимчасового положення, а саме Філією не було вчинено жодних заходів для залучення потенційних покупців при проведенні прилюдних торгів та можливості продажу майна за найбільш високою ціною. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що Філія 14 ПП «Нива - В.Ш.» скерувала повідомлення про проведення прилюдних торгів боржнику - ОСОБА_6.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_7 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_6 задоволити у повному обсязі.

ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, який також представляє інтереси ОСОБА_12, як і представник ОСОБА_6- ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилися і судова колегія у відповідності з вимогами ст.305 ЦПК України прийшла до висновку про розгляд справи у їх відсутності та відхилення клопотань ОСОБА_11 щодо відкладення розгляду справи, оскільки не представлені докази поважності причин неможливості прибути в судове засідання. Представник ОСОБА_6- ОСОБА_13 в судове засідання не з'явився та в клопотанні ОСОБА_11 вказано, що він не може з'явитись через травму, однак судова колегія враховуючи повторну його неявку в судове засідання, прийшла до висновку про розгляд справи у його відсутності.

Апеляційний суд у порядку, встановленому ст.ст. 74, 76, 77 ЦПК України, повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про дату судового розгляду, однак вони у судове засідання не з'явились без поважних причин. Повістка надсилалась за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі, за місцем проживання, проте повернулась із відміткою за закінченням терміну зберігання. Отже, колегія суддів вважає, що апеляційний суд належним чином повідомив їх про дату апеляційного розгляду справи. До того ж представник ОСОБА_6- ОСОБА_13 повідомлений про дату судового розгляду. Від ОСОБА_6 та ОСОБА_8 клопотань про відкладення розгляду справи не поступило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що 05.03.2013 року ОСОБА_7 звернувся з позовом, який в подальшому уточнив, та просив зняти з реєстрації та виселити ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які проживають у АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 20.12.2011р. на прилюдних торгах, які проводились Філією 14 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» придбав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 86, 3 кв.м. Надалі, здійснивши повний розрахунок, отримав акт, складений державним виконавцем про реалізацію зазначеного арештованого майна. На підставі цього акту, 04.01.2012р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бабяк Г.Я. видано свідоцтво про право власності на придбану квартиру, яке ж надалі зареєстроване Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в установленому законом порядку. Набувши право власності, хотів оглянути придбану квартиру, проте дверей не відчиняли. З довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої 10.09.2012р. Будинкоуправлінням №4 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова довідався, що у належній йому на праві приватної власності квартирі зареєстровані особи, які не є членами його сім'ї та таким чином чинять перешкоди у користуванні належним йому майном. Просив позов задоволити.

01.07.2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, який надалі неодноразово уточнювала, останній раз уточнено 26.01.2015 року (а.с.28-30 т.2). Згідно поданих уточнень просила визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, проведені 20 грудня 2011 року Філією 14 ПП «Нива-В.Ш»; визнати недійсним протокол №1411208-1 від 20.12.2011 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна квартири, складений Філією 14 ПП «Нива-В.Ш.»; визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію арештованого майна з прилюдних торгів від 04.01.2012 року, виданого на підставі протоколу №1411208-1 від 20.12.2011 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна; визнати недійсним свідоцтво, видане 08.02.2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бабяк Г.Я., зареєстроване в реєстрі за №354 про те, що ОСОБА_7 належить на праві власності квартира; визнати недійсним витяг про державну реєстрацію прав №34733407 від 06.07.2012 року; визнати протиправними дії ППВР ВДВС ГУЮ у Л/о. та Філії 14 ПП «Нива-В.Ш.» з підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації квартири квартирі АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідачів.

Встановлено, що в ході примусового виконання рішень судів - Галицького районного суду м.Львова та Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області, державним виконавцем 24.12.2010 року описано та арештовано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної властност ОСОБА_6 В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем 14.07.2011 року було винесено постанову про призначення експерта (оцінювача) - суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 16 20.09.2011 року експертом здійснено експерту оцінку, якою встановлено вартість майна - спірної квартири у розмірі 715 198 грн.

22.09.2011 року ОСОБА_6 від ВДВС ГУЮ у Л/о було надіслано повідомлення за вих. №09-01-45/В-5/13126 про те, що вартість майна складає 715 198 грн., а 11.11.2011 року надіслано повідомлення про те, що нерухоме майно передано на реалізацію Філії 14 ПП «Нива-В.Ш.» за ціною 715 198 грн.

Відповідно до повідомлення Філії 14ПП «Нива-В.Ш.» від 04.11.2011 року аукціон з реалізації арештованого майна не відбувся у зв'язку з відсутністю покупців, у зв'язку з чим було проведено повторний аукціон 20.12.2011 року за стартовою ціною 536 398,50 грн., переможцем якого став ОСОБА_7

Ці обставини ОСОБА_6 визнає та зазначила їх в позовній заяві.

Провіряючи посилання ОСОБА_6 на те, що відповідачами не дотримано вимог Тимчасового положення про порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від № 68/5, 27.10.1999 року ( надалі Тимчасове положення ) та порушено норми Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.99 за № 865/4158 ( надалі Інструкція ), оскільки не надано 10-ти денний строк на оскарження висновку про оцінку майна та її не було ознайомлено із звітом про оцінку майна, а також що вартість спірної квартири, яка визначена звітом про оцінку майна від 20.09.2011 року, є явно заниженою, суд встановив, що ці посилання є безпідставні.

Крім того суд також встановив, що не знайшли свого підтвердження посилання ОСОБА_6 на те, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутні докази того, що Філія 14 ПП «Нива-В.Ш.» публікувала на відповідному веб-сайті інформацію про проведення перших прилюдних торгів, та відсутні докази, що повідомлення - оголошення було опубліковане у двох друкованих ЗМІ, що свідчить про порушення Закону України «Про іпотеку» та Тимчасового положення, та про те, що первинні прилюдні торги, як і повторні прилюдні торги слід вважати такими, що не проводилися.

З'ясувавши ці обставини, та те, що Філією 14 ПП «Нива-В.Ш.» 5.12.2012 року було повідомлено учасників виконавчого провадження, зокрема і ОСОБА_6, про те, що 20.12.2011 року буде проведено повторний аукціон за стартовою ціною 536 398,50 грн., та про це було опубліковано на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується, у відповідності до вимог п.3.5 Тимчасового положення, суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_6

Судова колегія погоджується з цими висновками суду з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Прилюдні торги є спеціальною процедурою, за результатами якої укладається договір купівлі-продажу. Такий договір, як правочин, можна визнати недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України (ч.1 ст. 215 зазначеного Кодексу).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням.

Зазначеним Положенням передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місце фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Відповідно до п. 3.2. Тимчасового положення (тут і надалі в редакції, яка була чинною на час проведення торгів) спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.99 за № 865/4158 (із змінами і доповненнями).

Згідно п. 3.5. Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Згідно з п. 3.11 Тимчасового спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Аналіз вказаних норм дає підстави зробити висновок про те, що Філія 14 ПП «Нива-В.Ш.» не була зобов'язана розмістити в засобах масової інформації інформацію про торги, а це було її правом, в той же час обов'язок повідомлення про торги на відповідному веб-сайті було виконано.

В засіданні судової колегії представник ПП «Нива-В.Ш.» ОСОБА_3 пояснив, що вказані торги відбулись з дотримання норм Тимчасового положення та Інструкції про проведення виконавчих дій.

Не встановлено також порушень норм Тимчасового положення про те, що повторні прилюдні торги проводяться не раніше ніж через місяць з часу проведення перших прилюдних торгів (п.4.6) та, що на повторних торгах стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30% (п.4.8).

Судовою колегією також проаналізовано норму п. 5.12.5. Інструкції про проведення виконавчих дій та не встановлено її порушення при проведенні торгів.

Згідно п. 5.12.5. Інструкції про проведення виконавчих дій передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, установлений державним виконавцем, але не раніше ніж через 5 днів після накладення арешту.

У разі накладення арешту державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження майно передається на реалізацію не раніше ніж через 10 днів, тобто після закінчення строку для оскарження вказаної постанови.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис. У разі відмови боржника від прийняття копії звіту про оцінку майна державний виконавець складає про це акт у присутності понятих, після чого боржник вважається таким, що ознайомлений з оцінкою майна.

Таким чином оскільки, ОСОБА_6 було надіслано повідомлення про таку оцінку майна, що не заперечується, тому безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що порушені її права, виходячи з того, що їй не надіслано копії звіту про оцінку майна, а також копії звіту про переоцінку квартири.

Апелянт не заперечує, що оголошення на сайті ДП «Інформаційний центр» МЮУ про повторний аукціон було 5.12.2012 року під №4042217, однак вважає, що порушені строки його розміщення, так як оголошення слід було розмістити не пізніше 7 днів від дня переоцінки квартири, тобто відраховуючи від 18.11.2014 року - 25.11.2014 року. Однак це порушення не є суттєвим та не вплинуло на результат торгів, а тому цим не порушено прав і законних інтересів ОСОБА_6

Встановлено, що 5.12.2012 року Філією 14 ПП «Нива-В.Ш.» листом №208Б2 було повідомлено учасників виконавчого провадження, зокрема і ОСОБА_6, про те, що 20.12.2011 року буде проведено повторний аукціон за стартовою ціною 536 398,50 грн. (а.с.53, т.1).

Отже ОСОБА_6 своєчасно була повідомлена про те, що внаслідок переоцінки вартість квартири становила 536 398,50 грн. та що 20.12.2011 року буде проведено повторний аукціон.

Судова колегія враховує також і те, що ОСОБА_6 визнає, що 22.09.2011 року на її адресу ВДВС ГУЮ у Л/о було надіслано повідомлення за вих. №09-01-45/В-5/13126 про те, що вартість майна складає 715 198 грн., а 11.11.2011 року надіслано повідомлення про те, що нерухоме майно передано на реалізацію Філії 14 ПП «Нива-В.Ш.» за ціною 715 198 грн., чим спростовуються посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачем не дотримано вимог Тимчасового положення та порушено норми Інструкції, оскільки не надано 10-ти денний строк на оскарження висновку про оцінку майна, так як її не було ознайомлено із звітом про оцінку майна, а також із звітом про переоцінку квартири.

Отже ОСОБА_6 не скористалася правом передбаченим ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» про те, що у разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

Судом також правильно враховано і те, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення та дійшов висновків, що під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними, суд повинен дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів. Таких порушень судом не встановлено.

Судова колегія теж погоджується з цими висновками суду, оскільки доводи ОСОБА_6 про те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява на реалізацію арештованого майна і це унеможливлює встановити дату її отримання, а тому слід вважати, що порушені строки проведення прилюдних торгів, а також те, що переоцінка квартири мала відбутись у 10-денний строк після 4.11.2014 року, а така проведена 18.11.2014 року, не заслуговують на увагу та не є підставою для визнання недійсними прилюдних торгів.

Ці порушення не є суттєвими та не вплинули на результат торгів, а також з відсутні факти порушення вимог Тимчасового положення при проведенні прилюдних торгів та прав і законних інтересів ОСОБА_6

Отже при проведенні оспорюваних прилюдних торгів не були допущені порушення пунктів 3.5 і 3.11 Тимчасового положення.

З врахуванням цього є безпідставним і посилання апелянта на те, що порушено норми Закону України «Про іпотеку».

Одночасно суд врахував, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним в постанові від 24.10.2012 року по справі 6-116цс12, порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії чи бездіяльність державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом, і, як такі, що не стосуються правил проведення прилюдних торгів, не можуть бути підставою для визнання їх недійсними.

Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області у судовому засіданні пояснив, що жодні рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб виконавчої служби не були оскаржені боржником чи його представником в порядку, передбаченому ст.ст. 383-385 ЦПК України, хоча такі неодноразово знайомились з матеріалами виконавчого провадження.

Крім того судова колегія враховує і те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, позивач ОСОБА_6 такі дії в послідуючому оскаржувала окремо, однак їй було відмовлено у задоволенні позову Львівським окружним адміністративним судом, а тому її доводи щодо порушень, допущених виконавчою службою до початку торгів, у тому числі й оцінки майна, не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (а.с.219-224, т.1).

Встановлено, що оцінка арештованого нерухомого майна - квартири проводилася відповідно до вимог законодавства і дана оцінка сторонами виконавчого провадження не оскаржувалася.

Так, на виконання вимог ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було залучено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТзОВ «Білдінг», експертом якого ОСОБА_5 було визначено вартість спірної квартири згідно висновку 20.09.2011 року - 715 198,00 грн., про що ОСОБА_6, як зазначалось вище, була повідомлена 22.09.2012 року.

Постанова державного виконавця про призначення експерта ОСОБА_5 від 14.07.2011 року апелянтом не оспорювалась (а.с.49, т.2)

В засіданні судової колегії ОСОБА_5, як представник ТзОВ «Білдінг», підтвердив, що він є в штаті ТзОВ «Білдінг», а тому вправі був проводити вказану оцінку.

Сам висновок експерта ОСОБА_5, повноваження якого відповідають Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (12 липня 2001 року № 2658-III), апелянт не оспорював, а тому безпідставними є його посилання на те, що цей експерт залучався для проведення оцінки спірної квартири з порушенням норм закону.

Оскільки на повторному аукціоні 20.12.2011 року Філією 14 ПП «Нива-В.Ш.» реалізовано квартиру за ціною 538 000,00 грн., і переможцем торгів став ОСОБА_7, він набув права власника квартири.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти. Користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Права власника житлового будинку чи квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпорядження своїм житлом на власний розсуд.

В разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим вимогу про виселення внаслідок про позбавлення права власності на житлове приміщення.

ОСОБА_7, набувши права власника квартири, подав позов до ОСОБА_6 як до колишнього власника квартири, та до її членів сімї - ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Отже виникли правовідносини між власником кваритири та колишнім власником квартири, а також з членами сім'ї колишнього власника і в цьому випадку втрата права користування житловим приміщенням колишнього власника є наслідком припинення його права власності на це приміщення, як і у членів сім'ї колишнього власника (ст. 346 ЦК України).

За ч.1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що право члена сім'ї власника житлового будинку користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

Оскільки житлові права членів сім'ї власника житлового будинку (квартири) є похідними від прав власника цього будинку, то припинення права власності особи на будинок припиняє право членів сім'ї на користування цим будинком.

Припинення права власності на квартиру припиняє право колишнього власника та членів його сім'ї на користування цим будинком. Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків колишнього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом колишнього власника та членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.

З врахуванням наведеного та того, що у ОСОБА_6 припинилось право власності на квартиру, суд вірно задовольнив первісний позов.

Хоча в резолютивній частині рішення процесуальне становище ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, який також представляє інтереси ОСОБА_12, суд вказав як заінтересовані особи, однак це не вплинуло на порушення їх прав, оскільки вони приймали участь в справі, як відповідачі.

Так в ухвалі від 25 березня 2014 року суд вказав процесуальне становище цих осіб, як відповідачі (а.с.79,т.1).

До часу ухвалення рішення 26 березня 2015 року ця обставина ніким не заперечувалась.

Крім того відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду, такі не ґрунтуються на законі спростовуються вищенаведеним.

Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1ч.1ст. 314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова 26 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Савуляк Р.В.