РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/8250/15-ц
пр. № 2/759/4058/15
27 липня 2015 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Котляр Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ПАТ «КБ «ПриватБанк»
про визнання кредитно-заставного договору недійсним, -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «КБ «ПриватБанк» в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» та просила визнати недійсним кредитно-заставний договір №K2HCAN24263849 від 11.08.2008р., посилаючись на те, що при укладенні даного договору відповідачем були порушені її права як споживача, зокрема, умови договору не відповідають Закону України «Про захист прав споживачів» щодо валюти кредитування, встановлення додаткових платежів, які не є послугою, перед укладенням договору їй не надано повної інформації про умови кредитування і орієнтовану сукупну вартість кредиту, що в сукупності, на думку позивачки, свідчить про недійсність правочину. Просила задовольнити позов на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, законність і добровільність укладення договору кредиту, а також вказав про те, що позивачка при укладенні кредитного договору письмово була ознайомлена з усіма його умовами, з якими погодилася, тривалий час виконувала договірні умови, сплачувала кредит, у вересні 2009р. передала банку для реалізації заставний автомобіль «Черрі Тіго», держномер НОМЕР_1, вела тривалу переписку із банком щодо погашення кредитну і кредитної заборгованості, а заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23.11.2012р., яке набрало чинності 03.12.2012р., задоволено позов ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення солідарно кредитної заборгованості із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_1 ніяких претензій до банку не пред*являла, а даний позов пред*явлено до суду через майже сім років після укладення кредитно-заставного договору і його часткового виконання зі сторони самої позивачки.
Розглянувши справу в межах позовних вимог, заслухавши пояснення представників позивачки і відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язану довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 11.08.2008р. між ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір №K2HCAN24263849, згідно умов якого позивачка отримала кредит в загальній сумі 21 989,19 доларів США з терміном повернення кредиту до 10.08.2015р. і сплатою 15% річних (а.с. 7-11 - копія кредитно-заставного договору) та сторонами погоджена загальна вартість кредиту (а.с. 12 - копія погодження).
30.07.2008р. ОСОБА_1 була письмово повідомлена Філією «Розрахунковий Центр «ПриватБанк» про умови кредитування (а.с. 46-47 - копія повідомлення).
26.09.2009р. ОСОБА_1 передала ПАТ «КБ «ПриватБанк» заставний автомобіль «Черрі Тіго», держномер НОМЕР_1, про що в справі є акт передачі-прийому (а.с. 34 - копія акту) та позивачкою нотаріально посвідчено довіреність на розпорядження транспортним засобом (а.с. 35 - копія довідки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Влас М.С.)
В матеріалах справи є заява ОСОБА_1 від 09.11.2010р. директору Філії «Розрахунковий Центр «ПриватБанк» щодо кредитних зобов*язань та повернення кредиту (а.с. 36 - копія заяви), заява від 10.11.2011р. (а.с. 38 - копія), заява від 13.10.2009р. (а.с 39 - копія).
Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23.11.2012р., яке набрало чинності 03.12.2012р., задоволено позов ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення солідарно кредитної заборгованості із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с. 44-45 - копія рішення суду).
Відмовляючи в позові, суд виходив з наступного.
В діючому цивільному законодавстві діє принцип свободи договору, який закріплено в ст.ст. 6, 627 ЦК України.
Так, згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони даного спору реалізували своє право на свободу укладення цивільно-правового договору і уклали 11.08.2008р. кредитно-заставний договір №K2HCAN24263849 та погодили його істотні умови, позивачка погодилася з такими умовами, визнавала укладений кредитний договір тривалий час, сплачувала кредит і відсотки за його користування, передала відповідачу заставний автомобіль, але з жовтня 2010р. має заборгованість, яка стягнута з неї і ОСОБА_2 солідарно заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23.11.2012р., яке набрало чинності 03.12.2012р., і в даному позові посилається на недійсність договору.
Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, зазначені в ст.203 ЦК України.
Порушення будь-якої із цих вимог при укладенні з позивачкою кредитно-заставного договору №K2HCAN24263849 від 11.08.2008р. судом не встановлено, у зв*язку із чим в даному спірному випадку правові підстави для задоволення позову відсутні.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв*язку, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки оспорюваний позивачкою кредитно-заставний договір укладено у відповідності до вимог діючого законодавства, в тому числі й Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст.ст. 6, 16, 203, 627 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів».ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання кредитно-заставного договору недійсним - відмовити по суті.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
Судове рішення № 47825865, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 27.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/8250/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: