Ухвала суду № 47825538, 06.04.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13102/14-ц

Провадження по справі № 2-з/752/73/15

У Х В А Л А

06.04.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Мирошниченко О.В.

при секретарі Конельській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ємець К. Є., про визнання недійсними договору дарування та договору іпотеки.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позовних вимог, шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти дії.

Згідно до згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 106,70 кв.м. належить ОСОБА_3.

Враховуючи, що предметом позовних вимог є визнання договору дарування від 30.03.2012 року та договору іпотеки від 11.02.2014 року квартири АДРЕСА_1, суд надходить до висновку про те, що даний вид забезпечення позову з врахуванням правила ч.3 ст. 152 ЦПК України, є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 судом встановлено, що між сторонами у справі дійсно виник спір, що стосується визнання недійсним договору дарування від 30.03.2012 року та договору іпотеки від 11.02.2014 року квартири АДРЕСА_1, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим суд надходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ємець Катерина Євгенівна, про визнання недійсними договору дарування та договору іпотеки .

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 106,70 кв.м., житловою площею 45,60 кв.м.

Стягувач: ОСОБА_6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_4.

Боржник: ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_3.

Строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя