АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/793/79/15 Справа № 703/982/13-к Категорія п.2 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185 КК України Головуючий по 1 інстанції Гибало О.І. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого-судді суддів прокурора потерпілої адвокатів обвинуваченого Ятченка М. О. Демиденка А. І.Демиденка А. І., Дмитренка М. І.Дмитренка М. І. Трегубова Є.І. ОСОБА_2 Хмельницького О.І., Полежаки В.Ф. ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи за апеляційними скаргами прокурора у справі, потерпілої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 та його адвокатів Полежаки В.Ф. і Хмельницького О.І. на вирок Смілянського міськрайонного суду від 12.02.2014 р., яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за п. 2 ч. 2 ст.115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 185 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю складу злочину.
Із засудженого ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 100000 грн. моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальних збитків в сумі 56737, 65 грн. залишено без розгляду та роз'яснено право на звернення в порядку цивільного судочинства.
В решті позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України в черкаській області 774 грн, та на користь ДНДЕКЦ МВС України - 5168 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.
Вирішена доля речових доказів по справі.
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 25 липня 2010 року близько 23 години перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на березі річки Гнилий Тікіч в м. Звенигородка, Черкаської області разом зі своєю знайомою ОСОБА_3, яка перебувала в стані вагітності (згідно висновку судово-медичної експертизи № 12/11 від 1.12.2010 року «...тривалість вагітності 28-30 тижнів...») про що достовірно знав ОСОБА_1, під час сумісного розпиття спиртних напоїв, в процесі сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин до останньої, маючи умисел направлений на вчинення умисного вбивства, наявною у нього сокирою вчинив умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме: почав наносити потерпілій удари обухом сокири по голові та обличчю, спричинивши ОСОБА_3 тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму у вигляді руйнування головного мозку, забійних ран на обличчі в кількості трьох, забійної рани в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку, численних переломів склепіння та основи черепа, синців на верхній та нижній повіках правого ока та біля зовнішнього кута правого ока, що виникли від дії твердих тупих предметів (предмета) та, у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 12/11 від 1.12.2010 року, зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого і настала смерть потерпілої.
Не заперечуючи доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочині прокурор в апеляції ставить питання про його скасування через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
Вказує, що відповідно до положення абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання, суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Однак, суд першої інстанції, постановляючи рішення стосовно ОСОБА_1, зазначені вимоги в достатній мірі не врахував, оскільки під час досудового та судового слідства ОСОБА_1 свою вину не визнав, не покаявся, не сприяв суду у встановленні істини у справі, а всіляко намагався уникнути відповідальності за скоєне тане відшкодував потерпілим завданих збитків.
Зазначає, що у відповідності до приписів п.7 вказаної Постанови, особа, якій заподіяно шкоду і яка пред'явила вимогу про її відшкодування, визнається одночасно потерпілим та цивільним позивачем, їй забезпечуються всі передбачені законом права як потерпілого, так і цивільного позивача.
Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за вчинення злочину передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково, а саме стягнути з засудженого ОСОБА_1 1490 грн..
Потерпіла ОСОБА_2 в апеляції ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції та винесення нового вироку, яким ОСОБА_1 засудити до довічного позбавлення волі. Також просить суд задовольнити заявлений нею цивільний позов.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить вирок місцевого суду скасувати та постановити відносно нього виправдувальний вирок у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні інкримінованого йому у вину злочину.
При цьому посилається на покази ряду свідків по справі та роздруківки телефонних розмов.
Адвокат Полежака В.Ф., діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 в апеляції ставить питання про скасування вироку суду та постановлення відносно ОСОБА_1 виправдувального вироку.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом, під час розгляду справи були допущені порушення вимог КПК України, Конституції України та ряду нормативно-правових актів. Зокрема, вказує на порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час оформлення протоколів відтворення обстановки та обставин події, явки з повинною, а також зазначає, що ОСОБА_1 безпідставно тримали під арештом майже 1,5 доби. Крім того зазначає, що суд не звернув увагу на те, що, на його думку, висновки судових експертиз спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Адвокат Хмельницький О.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок Смілянського міськрайонного суду від 12.02.2014 р. та постановити відносно ОСОБА_1 виправдувальний вирок. При цьому посилається на ряд доказів по справі.
До початку розгляду кримінальної справи по суті за вказаними апеляціями від прокурора надійшло клопотання про відвід судді - учасника колегії суддів Демиденка А.І., в якому він посилається на те, що відповідно до вимог п. 2-1 ст.54 КПК України в редакції 1960 року, він не може приймати участь у розгляді даної справи, оскільки ним під час досудового розслідування справи, 26.11.2010 року вирішувалось питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до чотирьох місяців 28 днів.
Заслухавши доповідь головуючого - судді, міркування прокурора щодо необхідності задоволення його клопотання про відвід судді - учасника колегії суддів Демиденка А.І., думки обвинуваченого ОСОБА_1 та його адвокатів Хмельницького О.І., Полежаки В.Ф., які підтримали клопотання прокурора, думку потерпілої ОСОБА_2 про необхідність задоволення клопотання прокурора про відвід судді - учасника колегії суддів Демиденка А.І., колегія суддів вважає, що вказане клопотання прокурора про відвід судді - учаснику колегії суддів Демиденку А.І. з наведених підстав, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись, п.2-1 ст.54 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Задовольнити клопотання прокурора про відвід судді - учасника колегії суддів Демиденка А.І., по даній кримінальній справі.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за п.2 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185 КК України передати на новий автоматизований розподіл.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 47824249, Апеляційний суд Черкаської області було прийнято 29.07.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 703/982/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: