Рішення № 47812395, 30.07.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1374/15-ц

Категорія 26

2/295/1160/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Слончак А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що згідно нотаріально посвідченого договору позики від 29.07.2011 року відповідач ОСОБА_2 отримала він неї в позику 5000,00 дол. США, а 25.05.2012 року вона позичила їй ще 3300,00 дол. США, які боржник зобовязалася повернути у визначений договорами строк. Однак кошти не повернула, а на її звернення повернути борг не реагує. Тому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість у сумі 9047,00 дол. США (в тому числі три відсотки річних у сумі 747,00 дол. США), що еквівалентно 149275,00 грн., 50000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги уточнили та просять стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість у сумі 3300,00 дол. США та три відсотки річних з часу невиконання зобовязань по день подання позову до суду, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість у сумі 5000,00 дол. США та три відсотки річних у сумі на день подання позову до суду. Уточнені вимоги позову обґрунтували викладеними в позовній заяві обставинами та не заперечували проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їхній відсутності до суду не надходило.

Зі згоди позивача та її представника суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 224-226 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача та її представника, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовпідлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

Судом встановлено, що 29.07.2011 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого відповідач позичила у позивача грошові кошти в сумі 40000,00 грн., що станом на 29.07.2011 року еквівалентно 5000,00 дол. США, з терміном повернення до 29.01.2012 року, що підтверджується посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 договором позики, зареєстрованим у реєстрі за № 991 (а.с. 5). Окрім того, згідно розписки (а.с. 6) відповідач ОСОБА_2 25.05.2012 року отримала в позику від позивача 3300,00 дол. США на 6 місяців. Як зазначено у розписці, поручителем є відповідач ОСОБА_3 Однак у погоджений сторонами строк відповідач ОСОБА_2 отримані в позику кошти позивачу не повернула.

Таким чином, умови договорів позики щодо повернення грошових коштів відповідачем ОСОБА_2 не виконано, оскільки доказів повернення позивачу всієї суми грошових коштів за договорами до суду не надано.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 надав показання про те, що за нотаріально посвідченим договором від 29.07.2011 року боржнику були позичені кошти в сумі 5000,00 дол. США, а не 40000,00 грн.

Зважаючи на те, що умови договору позики від 29.07.2011 року щодо предмету позики були погоджені сторонами, внаслідок чого відбулося укладення договору та його нотаріальне посвідчення, і з договору вбачається, що позивачем було передано в позику ОСОБА_2 саме грошові кошти в сумі 40000,00 грн., а не 5000,00 дол., як зазначає позивач, і ця сума визначена в договорі як грошовий еквівалент позичених коштів, тому суд не приймає до уваги показання свідка.

Суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо солідарного стягнення з обох відповідачів заборгованості сумі 3300,00 дол. США та трьох відсотків річних із часу невиконання зобовязань по день подання позову до суду, так як хоча ОСОБА_3 й зазначений в розписці як поручитель, втім договору поруки з ним укладено не було.

Таким чином, за договорами позики сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, складає 40000,00 грн. та 3300,00 дол. США.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь часпрострочення, а також трипроцентирічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановленийдоговоромабо законом.

Враховуючи, що внаслідок неповернення грошових коштів, отриманих у позику, відповідач ОСОБА_2 прострочила виконання грошових зобовязань, тому на неї має бути покладена цивільно-правова відповідальність за їх порушення, яка передбачена ст. 625 ЦК України у виді сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

За наведених обставин суд стягує з відповідача ОСОБА_2 три проценти річних від простроченої суми за договором позики від 29.07.2011 року за період з 29.01.2012 року по 29.01.2015 року (день подання позову до суду) в сумі 3606,58 грн. (40000,00 грн. х 3 % : 365 днів х 1097 днів прострочення), а також три проценти річних від простроченої суми за договором позики від 25.05.2012 року за період з 25.11.2012 року по 29.01.2015 року (день подання позову до суду) в сумі 3443,63 грн. (52635,00 грн. х 3 % : 365 днів х 796 днів прострочення). 3300,00 дол. США станом на 29.01.2015 року за офіційним курсом НБУ становило 52635,00 грн. Загальна сума трьох процентів річних, яка підлягає стягненню, становить 7050,21 грн.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позову вчастині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням договорів, оскільки їхніми умовами, а також нормами закону, які регулюють спірні правовідносини, не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення боржником своїх зобовязань щодо своєчасного повернення отриманих у позику коштів.

У зв'язку з частковим задоволенням позову на підставіст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 996,85 грн. (40000,00 грн. + 52635,00 грн. + 7050,21 грн. = 99685,21 грн.).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 526, 625, 1046, 1047 - 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 158, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 40000,00 грн. та 3300,00 дол. США заборгованості за договорами позики, три проценти річних від прострочених сум у розмірі 7021,65 грн. та судовий збір у розмірі 996,57 грн.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами до Богунського районного суду міста Житомира протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.М. Семенцова