Рішення № 47812279, 27.07.2015, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/430/15-ц

Провадження № 2/272/307/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Брагіна В.І.

при секретарі Аханової О.В.

з участю: позивача ОСОБА_1,представника позивача ОСОБА_2,відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації, суд, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, зазначив, що він в січні 2006 року познайомився з відповідачкою та з кінця січня 2006 року почали разом проживати як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу в будинку відповідачки в м.Андрушівка по Лисенка 4 та вести спільне господарство.Факт спільного проживання з січня 2006 року підтверджується тим, що 11 лютого 2006 року ми вже всією родиною святкували день народження дочки відповідачки ОСОБА_4, часто у вказаний період бували в гостях в моєї мами ОСОБА_5Під час спільного проживання вони вирішили придбати в кредит автомобіль, який мав бути засобом для заробітку коштів для родини,оскільки він є водієм, а ОСОБА_3 прав водія не має. 14.02.2006 року він зареєструвався як фізична особа - підприємець в ДПІ в Андрушівському районі з видом діяльності - пасажирські транспортні перевезення. 23.02.2006 року ними було придбано в кредит автомобіль НОМЕР_1 2006 року випуску кузов ХТА 21150064139401, вартістю 42500 грн.00коп.,який був оформлений на ОСОБА_3, але його дані були внесені в реєстраційний талон з правом керування автомобілем.24.02. 2006 року він почав таксувати вказаним автомобілем.01.03.2006 року він отримав Свідоцтво про сплату єдиного податку на вид діяльності - надання послуг по перевезенню пасажирів, та в повному обсязі почав використовувати спільний автомобіль для проведення своєї підприємницької діяльності.13.03.2006 року ним був укладений з HACK «Оранта» договір обвязкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № ВА-2872276.12.06.2006 року ним проведено заливку автомобіля та оброблено днище, послуги зроблені на загальну суму 600 грн. 17.10.2006 року він був зареєстрований в будинку відповідача та за період спільного проживання ними в цьому будинку за спільні кошти проведено ремонтні роботи, а саме : встановлено насосну станцію води, відведено каналізацію, проведено ремонт ванної кімнати, в квартирі замінено пластикові вікна та вхідні двері.Просив встановити юридичний факт проживання однією сімєю його з відповідачем я чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з січня 2006 року по 10.06.2014 року,визнати обєктом спільної сумісної власності подружжя автомобіль НОМЕР_1 2006 року випуску кузов ХТА 21150064139401,стягнути з нього на користь відповідача грошову компенсацію за вказаний автомобіль в розмірі 15000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі,обґрунтувавши його наведеними в позовній заяві обставинами. Позивач додав,що кредит на автомобіль був оформлений на відповідача,оскільки станом на лютий 2006 року він офіційно не працював та не міг оформити кредит. В подальшому він щомісячно заробляв від 2000 грн. до 3000 грн. та особисто платив щомісячні платежі на погашення кредиту в відділенні Ощадбанку,оскільки відповідач мала невелику заробітну плату з якої ще оплачувала навчання свого сина в вищому навчальному закладі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала,пояснила, що в січні 2006 року вона вирішила придбати автомобіль,який в подальшому здавати в оренду в якості таксі з метою отримання додаткового прибутку. В січня 2006 року вона познайомилася з позивачем,який в той час неофіційно працював таксистом в фірмі «Пікник». Вона пояснила йому,що збирається купляти автомобіль,який бажає здавати в орендну за умови отримання нею орендної плати в сумі 500 грн. щомісячно,технічним обслуговуванням автомобіля орендарем та запропонувала йому взяти автомобіль в оренду на вказаних умовах. Останній погодився,пояснивши,що працювати на фірму йому невигідно. 23.02.2006 року нею було придбано в кредит автомобіль НОМЕР_1 2006 року випуску кузов ХТА 21150064139401, вартістю 42500 грн.00коп. У звязку з домовленістю з позивачем про подальшу оренду ним автомобіля,його дані були внесені в реєстраційний талон з правом керування автомобілем,14.02.2006 року він зареєструвався як фізична особа - підприємець в ДПІ в Андрушівському районі з видом діяльності - пасажирські транспортні перевезення та в кінці лютого 2006 року він почав таксувати вказаним автомобілем. В подальшому вони стали підтримувати близки стосунки та 17.10.2006 року вона зареєструвала позивача в своєму будинку та вони стали проживати разом. Але у звязку з тим,що спільних дітей в них не було,кожен утримував своїх дітей та спільної власності вони не утворювали. За період спільного проживання ними в цьому будинку ніяких ремонтів не проводилося. Вона працювала на двох роботах,отримувала орендну плату та її середньомісячних дохід становив близько 3000 грн. щомісяця,тому сплачувати кредит в сумі 1014 грн. щомісячно вона мала можливість. Вона самостійно сплачувала кредит,який повністю нею погашений в 2009 році. Додала,що твердження позивача про сплату кредиту ним в відділеннях Ощадбанку,спростовується квитанціями,згідно яких,кредит сплачувався нею в відділеннях АппБ «Аваль». Разом з позивачем вони без реєстрації шлюбу прожили до червня 2014 року.Також зазначила,що погоджується з оцінкою вартості автомобіля,яка зазначена позивачем,від призначення автотоварознавчої експертизи - відмовляється.Просила відмовити в задоволенні позову за його безпідставністю.

Допитані в судовому засіданні свідки за клопотанням позивача ОСОБА_6, підтвердили,що з січня 2006 року сторони проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу : підтримували шлюбні відносини,вели спільне господарство,разом купили автомобіль та разом сплачували кредит.Свідки ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9,пояснили суду,що разом з позивачем надавали послуги з перевезення на автомобілях такси.Зі слів позивача їм відомо,що з січня 2006 року він проживав однією сімєю відповідачем,вони купили автомобіль,але про їх стосунки ОСОБА_6 не розповідав.Їм відомо,що позивач в відділенні Ощадбанку сплачував якісь платежі,але які саме пояснити не можуть. Свідок ОСОБА_8 крім того додав,що вперше був запрошений позивачем в будинок ОСОБА_7 в жовтні 2006 року. Допитані в судовому засіданні свідки за клопотанням відповідача ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_14 пояснили суду,що з жовтня 2006 року сторони проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу : підтримували шлюбні відносини,вели спільне господарство. Автомобіль купила відповідач та сама сплачувала кредит. Вислухавши пояснення сторін,допитавши свідків,дослідивши матеріали справи,суд встановив:

21.02.2006 року відповідачем з ВАТ «Ощадний банк України» був укладений кредитний договір на суму 10000 грн. Також 21.02.2006 року відповідачем з ВАТ «Ощадний банк України» був укладений договір застави на вказану суму,згідно якого ОСОБА_3 в якості предмету застави було внесено особисте майно на загальну суму 20655 грн. (а.с.60-65). 22.02.2006 року відповідачем з АппБ «Аваль» був укладений кредитний договір на суму 34420 грн. для придбання автомобіля. Також 23.02.2006 року відповідачем з АппБ «Аваль» був укладений договір застави на вказану суму,згідно якого ОСОБА_3 в якості предмету застави внесено автомобіль НОМЕР_1 2006 року випуску кузов ХТА 21150064139401, вартістю 43030 грн.00 коп. (а.с.75-77). 23.02.2006 року ОСОБА_3 було придбано в кредит автомобіль НОМЕР_1 2006 року випуску кузов ХТА 21150064139401, вартістю 43300 грн.00 коп. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано за відповідачем,а дані позивача внесені в реєстраційний талон з правом керування автомобілем (а.с.56).

14.02.2006 року позивач зареєструвався як фізична особа - підприємець в ДПІ в Андрушівському районі з видом діяльності - пасажирські транспортні перевезення ; 01.03.2006 року позивач отримав Свідоцтво про сплату єдиного податку на вид діяльності - надання послуг по перевезенню пасажирів;13.03.2006 року ним був укладений з HACK «Оранта» договір обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № ВА-2872276; 12.06.2006 року позивачем проведено заливку автомобіля та оброблено днище, послуги зроблені на загальну суму 600 грн.(а.с.17,18,53,55).

17.10.2006 року позивач був зареєстрований в будинку відповідача в м.Андрушівка по Лисенка 4 та сторони почали вести спільне господарство та проживали разом до 10.06.2014 року (а.с.13 об.). Згідно квитанцій на імя ОСОБА_3 нею сплачувалися в період з лютого 2006 року по червень 2009 року щомісячні платежі на погашення кредитів,які в 2009 році були повністю сплачені (а.с.59;67-74;79-86). Згідно довідки ДПІ в Андрушівському районі середньомісячний заробіток позивача за період з 2006-2009 року становив : 2006 рік 291 грн.;2007 583 грн.;2008 2095 грн.;2009 рік 3162 грн. (а.с.122). Згідно довідок про доходи відповідача, її середньомісячний дохід за період з 2006-2009 року становив близко4000 грн. (а.с. 125-128).

Зазначені обставини вважаються судом доведеними,оскільки підтверджені дослідженими судом доказами : так,факт того,що сторони почали проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу саме з 17.10.2006 року підтверджений : фактом реєстрації позивача в будинку відповідача в м.Андрушівка по Лисенка 4, показами свідків ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_14,які були допитані за клопотанням відповідача. Свідок ОСОБА_8,допитаний за клопотанням позивача,також пояснив,що вперше був запрошений позивачем в будинок ОСОБА_7 в жовтні 2006 року. Покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10,ОСОБА_11 судом до уваги не беруться,оскільки ці особи є близькими родичами сторін та зацікавлені у вирішенні справи. Дата припинення спільного проживання - 10.06.2014 року визнана відповідачем та вважається судом доведеною в порядку ч.1 ст.61 ЦПК України.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини,на які вона посилається в як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд прийшов до висновку,що позивачем не надано суду доказів того,що він з відповідачем почали проживати однією сімєю з січня 2006 року та одразу,з початку проживання разом,мали придбати у спільну власність автомобіль,оскільки ці доводи позивача суперечать матеріалам справи,а саме : з письмових документів вбачається,що відповідач для можливості придбання автомобіля отримала два кредити,при цьому внесла в якості застави все своє майно. Свідок ОСОБА_13 крім того пояснила суду,що вона виступила на прохання відповідача поручителем по кредитному договору та на час оформлення кредиту про існування позивача вона взагалі не знала,погодилася виступити поручителем,оскільки працювала разом з ОСОБА_7 та була обізнана про розмір її заробітної плати та можливості нею погашати кредит. Позивач ніяких дій,направлених на придбання автомобіля не вчинив. Порівнявши доходи сторін,суд зазначає, що на момент придбання автомобіля відповідач мала значно більшій сукупний дохід ніж позивач та була спроможна виплачувати кредити.Суд вважає достовірним пояснення відповідача про те,що в лютому 2006 року між сторонами був в усній формі укладений договір оренди автомобіля та в подальшому позивач вчинив дії,спрямовані на його реалізацію : отримав дозвіл на пасажирські перевезення,зареєструвався в ДПІ,а позивач надала йому право керування автомобілем.

За таких обставин суд задовольняє позов частково,встановлює факт проживання однією сімєю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 17 жовтня 2006 року по 10 червня 2014 року. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації суд відмовляє за недоведеністю позовних вимог.

Задовольняючи позов суд в порядку ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в сумі 243 грн.60 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.60,61,63,68,69,70,71 СК України,ст.ст.8,10,11,15,60-61,88,212-215 ЦПК України,суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сімєю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 17 жовтня 2006 року по 10 червня 2014 року.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації відмовити.

Арешт на автомобіль НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, накладений ухвалою суду від 6 травня 2015 року скасувати.

Повернути ОСОБА_1 15000 (п'ятнадцять тисяч ) грн. 00 коп.,внесені ним в ТУ ДСА України в Житомирскій області по квитанції № 14 29 квітня 2015 року на р/р 37317006001562,код отримувача 26278626,банк отримувача 811039 ГУ ДКСУ у Житомирській області в порядку3 ч.5 ст.71 СК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 243 грн.60 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_15