Вирок № 47810397, 31.07.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4925/15-к

Провадження № 1-кп/645/346/15

В И Р О К

Іменем України

31 липня 2015 р. м. Харків

Колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.,

суддів Алфьорової Т.М.,

ОСОБА_1,

при секретарях судового засідання Петленко І.І., Сєрковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 24.09.2001 року Ізюмським районним судом Харківської області за ст. 94 КК України (в редакції 1960 року) до 12 років позбавлення волі, 16.11.2012 року звільненого умовно-достроково на 6 місяців 21 день, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Карнаух О.М.,

потерпілого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 06 квітня 2015 року приблизно о 15:00 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, вживав спиртні напої разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Під час вживання спиртних напоїв, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишились в кімнаті самі, та між ними на грунті раптово виниклих неприязних відносин розпочався словесний конфлікт. В ході конфлікту ОСОБА_2, через образу, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, взяв зі столу кухонний ніж із рукояткою коричневого кольору, виготовленою із пластмаси у ліву руку, та наніс удар цим ножем ОСОБА_3 в область шиї з правої сторони, чим спричинив йому згідно висновку судово-медичної експертизи № 918-С/15 від 29.05.2015 року колото-різане поранення правої половини шиї з ушкодженням внутрішньої сонної артерії, яке утворилась від одноразового колючо-різаного впливу гострого предмету, та яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково та пояснив, що в ході розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, між ним та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 почав вимагати, щоб він пішов з дому, при цьому висловлювався нецензурно на його адресу та не реагував на його зауваження, у звязку з чим він взяв ніж та приставив до шиї ОСОБА_3 з тією метою, щоб останній припинив його ображати. Обвинувачений стверджував, що ОСОБА_3 похитнувся, оскільки у нього підкосилось коліно, та він побачив на ножі краплину крові, після чого кинув ніж на підлогу та вийшов з квартири. При цьому, обвинувачений наголосив, що ОСОБА_5 в цей час також знаходилась в кімнаті та бачила всі обставини конфлікту. Як вказує обвинувачений ОСОБА_2, він не погоджується з запропонованою органом досудового розслідування кваліфікацією його дій за ч. 2. ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та стверджує, що умислу на вбивство ОСОБА_3, або нанесення останньому тілесних ушкоджень у нього не було.

Обвинувачений та його захисник просили перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 2. ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 128 КК України як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина підтверджується зібраними наступними доказами в їх сукупності, які не суперечать один одному.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 06.04.2015 року він розпивав спиртні напої разом із дружиною та обвинуваченим у себе в квартирі. Обвинувачений прийшов до них близько 11:00 год. та знаходився приблизно до 14:00 15:00 год. Потерпілий вказав, що у зв'язку з тим, що він вирішив відпочити, а також оскільки обвинувачений дуже тривалий час перебував в його квартирі та не збирався уходити, він звернувся до нього з проханням покинути його квартиру, але оскільки останній не реагував, він почав висловлюватись на його адресу нецензурними словами. Після цього, ОСОБА_2 підійшов до нього та схопив його за футболку рукою. В цей час ОСОБА_3 підвівся з крісла, в якому він сидів, та приблизно через хвилину відчув укол ножем в область шиї з правої сторони, та доторкнувшись рукою до місця уколу, побачив на руці багато крові. Після цього, він вийшов у коридор та покликав дружину, яка знаходилась у кухні, та попросив зажати рану, після чого відразу втратив свідомість, та прийшов до тями лише у лікарні.

Потерпілий спростовує твердження обвинуваченого, що у момент події у кімнаті знаходилась його дружина, наголошуючи, що вона в цей час перебувала у кухні квартири. Крім того, потерпілий повідомив, що обвинувачений не робив йому жодного зауваження стосовно нецензурних висловлювань на його адресу, та стверджує, що коли обвинувачений підійшов до нього, тримав за футболку та наніс йому ножове поранення, він весь час мовчав. Також, потерпілий спростовує свідчення обвинуваченого щодо того, що у нього підкосилось коліно або він внаслідок алкогольного сп'яніння похитнувся, у зв'язку з чим ОСОБА_2 його поранив.

Показаннями свідка ОСОБА_5, яка пояснила суду, що 06.07.2015 року у своїй квартирі вона з чоловіком ОСОБА_3 та знайомим ОСОБА_2 розпивали спиртні напої. Свідок вказала, що в той час, як вона відлучилась до кухні, її чоловік та ОСОБА_2 залишились у кімнаті. Повертаючись з кухні, вона побачила обвинуваченого, який вийшов з кімнати та направився по коридору до виходу з квартири. Після цього, вона повернулась у бік кімнати, в якій у кріслі сидів ОСОБА_3, та побачила як він тримаючись рукою за шию, підвівся з крісла та пішов до виходу з кімнати, після чого втратив свідомість та впав. Свідок наголосила, що по його руці та одягу стікала кров, а після того, як її чоловік впав, під ним виступило багато крові. Потім вона побігла до сусідки, яка викликала швидку медичну допомогу. Також, свідок вказала, що вона підняла з підлоги ніж, який знаходився у кімнаті, де було поранено її чоловіка, оскільки в квартирі проживає маленька дитина, проте не памятає куди його віднесла через стан алкогольного спяніння та свій емоційний стан.

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила суду, що вона з чоловіком, з яким перебуває у цивільному шлюбі, та дитиною проживають разом з її батьками -ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, буд. 171 в, кв. 13-16. Свідок вказала, що 06.04.2015 року її батьки у своїй кімнаті разом з обвинуваченим розпивали спиртні напої. Свідок почула, як обвинувачений включив музику, після чого почула, що її батько голосно запропонував йому покинути їх квартиру. Після цього, свідок з чоловіком та дитиною вийшли на вулицю. Через деякий час вони побачили як обвинувачений вийшов із-за кута їхнього будинку та швидко пішов у невідомому їй напрямку. Потім вони пішли до магазину та, повернувшись додому, побачили, що двері у квартиру були відкриті, у підїзді знаходились люди, їхня сусідка повідомила про ножове поранення її батька, та сказала їй не заходити у квартиру з дитиною. Свідок наголосила, що її чоловік зайшов до квартири та разом із сусідами допоміг винести її батька до автомобіля швидкої допомоги.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив суду, що він з ОСОБА_6, з якою перебуває у цивільному шлюбі, та дитиною проживають разом з батьками ОСОБА_6 за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, буд. 171 в, кв. 13-16. 06.04.2015 року вдень батьки дружини разом з обвинуваченим розпивали у своїй кімнаті спиртні напої. ОСОБА_3 голосно запитав у обвинуваченого, чи не пора йому додому. Розуміючи, що між ними могла відбутись сварка, він з дружиною та дитиною вийшли на вулицю. Через деякий час він побачив, як обвинувачений вийшов із-за кута їхнього будинку та швидко пішов. Потім вони з дитиною пішли до торгівельного кіоску, та вирішили піти додому. Піднявшись сходами на свій поверх, вони побачили, що у підїзді знаходяться сусіди, двері у квартиру відкриті. Свідок пояснив, що він зайшов у квартиру та побачив потерпілого без свідомості, який лежав на підлозі та під ним було дуже багато крові. Після цього, він допоміг винести ОСОБА_3 до автомобілю швидкої допомоги.

Показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснила суду, що 06.04.2015 року її чоловік повернувся додому після роботи приблизно о 17:00 год., та знаходився у пригніченому стані. Свідок наголосила, що ОСОБА_2 їй нічого не розповідав. Наступного дня він зранку пішов на роботу, де був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

Показаннями свідка ОСОБА_9, яка пояснила суду, що вона працює лікарем бригади швидкої допомоги, та у квітні 2015 року за викликом приїхала до житлового будинку по типу гуртожитку (адресу не памятає). У квартирі побачила потерпілого, який лежав без свідомості у проході між коридором та кімнатою обличчям у низ, та під ним було багато крові. Свідок вказала, що після того, як вона розвернула потерпілого, побачила, що на скроні є садна та на його шиї наявна різана рана, з якої почав бити струмінь крові. Після цього, потерпілому було надано медичну допомогу та доставлено останнього до медичного закладу. Свідок наголосила, що у разі, якщо карету швидкої допомоги викликали пізніше, або не викликали взагалі, поранення, яке було у потерпілого, беззаперечно призвело б до смерті потерпілого.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні наступних доказів.

Фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 06.04.2015 року, з фото таблицею до нього, згідно з якими встановлено, що місцем події є квартира АДРЕСА_2 /том І, а.с. 9-14/.

Медичною довідкою КЗОЗ «Харківська міська клінічна травматологічна лікарня» від 07.04.2015 року, згідно з якою ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні з 06.04.2015 року з діагнозом: колото-різане поранення шиї зправа, поранення внутрішньої сонної артерії. Геморагічний шок ІІ ст.. Постгеморагічна анемія. ОСОБА_10 проведено операцію 06.04.2015 року з 19:40 год. до 22:00 год. ПХО поранення, судинний шов внутрішньої сонної артерії /том І, а.с. 7/.

Висновком судової дактилоскопічної експертизи № 131 від 07.04.2015 року, згідно з яким на поверхні ножа, вилученого 06.04.2015 року при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_3, слідів рук немає /том І, а.с. 20-21/. При цьому обвинувачений пояснив, що на ілюстративній таблиці цього висновку зображений саме той ніж, який він приставив до шиї потерпілого ОСОБА_3.

Висновком судово-цитологічної експертизи № 362-Ц/15 від 24.04.2015 року, згідно з яким групова приналежність крові громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 А (ІІ) з ізогемагглютининами анті-В (ксерокопія довідки від 07.04.2015 року, видана ХОКТЛ). В результаті проведення судово-медичної експертизи марлевого тампона-змиву (обєкт № 1), вилученого 06.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_3, в ході огляду місця події, як зазначено в постанові «…з коридору…», встановлено, що речовина на тампоні є кровю людини, яка належить особі чоловічої генетичної статі групи А (ІІ) з ізогемагглютининами анті-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_3 не виключається /том І, а.с. 55-57/.

Висновком судово-цитологічної експертизи № 363-Ц/15 від 24.04.2015 року, згідно з яким групова приналежність крові громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 А (ІІ) з ізогемагглютининами анті-В (ксерокопія довідки від 07.04.2015 року, видана ХОКТЛ). В результаті проведення судово-медичної експертизи марлевого тампона-змиву (обєкт № 1), вилученого 06.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_3, в ході огляду місця події, як зазначено в постанові «…з залу…», встановлено, що речовина на тампоні є кровю людини, яка належить особі чоловічої генетичної статі групи А (ІІ) з ізогемагглютининами анті-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_3 не виключається /том І, а.с. 60-62/.

Висновком судово-цитологічної експертизи № 364-Ц/15 від 24.04.2015 року, згідно з яким групова приналежність крові громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 А (ІІ) з ізогемагглютининами анті-В (ксерокопія довідки від 07.04.2015 року, видана ХОКТЛ). В результаті проведення судово-медичної експертизи марлевого тампона-змиву (обєкт № 1), вилученого 06.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_3, в ході огляду місця події, як зазначено в постанові «…біля підїзду…», встановлено, що речовина на тампоні є кровю людини, яка належить особі чоловічої генетичної статі групи А (ІІ) з ізогемагглютининами анті-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_3 не виключається /том І, а.с. 65-67/.

Висновком судово-медичної експертизи № 218-Ис/15, згідно з яким на куртці (обєкт № 2), вилученої в ході огляду місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемагглютинином анті-В, походження якої від громадянина ОСОБА_3 не виключається, оскільки згідно засвідченої ксерокопії довідки, виданої 07.04.2015 року ХОКТЛ, група крові його ОСОБА_6(ІІ). На цій же куртці, в обєкті № 1 виявлені незначні сліди крові людини, групова приналежність якої не встановлена, оскільки антигени А і В та ізогемагглютинини анті-А та анті-В не виявлені /том І, а.с. 83-84/.

Висновком судово-медичної експертизи № 217-Ис/15 від 17.04.2015 року, згідно з яким на носовій хустині (обєкти №№ 2-5) виявленому в кишені халату, доставленого для дослідження, знайдена кров людини групи А з ізогемагглютинином анті-В, походження якої як від громадянина ОСОБА_3, так і від громадянки ОСОБА_5 не виключається /том І, а.с. 87-88/.

Висновком судово-медичної експертизи № 221-Ис/15 від 20.04.2015 року, згідно з яким на майці (обєкти №№ 1-10), належної громадянину ОСОБА_3, знайдено кров людини групи А з ізогемагглютинином анті-В, властивої йому самому, оскільки згідно ксерокопії довідки обласної клінічної травматологічної лікарні від 07.04.2015 року від 07.04.2015 року кров громадянина ОСОБА_3 належить до групи ОСОБА_6 (П) /том І, а.с. 91-92/.

Висновком судово-медичної експертизи № 219-Ис/15 від 16.04.2015 року, згідно з яким на джемпері (обєкти №№ 1-15) потерпілого ОСОБА_3, виявлено кров людини групи А з ізогемагглютинином анті-В, властивої йому самому, оскільки згідно завіреної ксерокопії довідки, виданої 07.04.2015 року ХОКТЛ, група крові ОСОБА_3 - ОСОБА_6 (ІІ) /том І, а.с. 95-96/.

Висновком судово-цитологічної експертизи № 401-Ц/15 від 14.05.2015 року, згідно з яким групова приналежність крові громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 А (ІІ) з ізогемагглютининами анті-В (ксерокопія довідки від 07.04.2015 року, видана ХОКТЛ). В результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа (обєкти №№ 1-3), вилученого в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3, виявлені сліди крові людини, належні особі чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген А, а в обєктах № 1,2 та ізогемагглютинин анті-В. Враховуючи результати досліджень і групу крові потерпілого, можливо вважати, що дані сліди крові могли статися від чоловіка з груповою приналежністю крові А(ІІ) з ізогемагглютинином анті-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_3Д не виключається /том І, а.с. 118-120/.

Картою виїзду швидкої медичної допомоги № 1257 від 06.04.2015 року, згідно з якою зафіксовано виклик швидкої медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_4 (1-2) з приводу ножового поранення ОСОБА_3 /том І, а.с. 123/.

Фактичними даними, які містяться в протоколі предявлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2015 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_3 заявив, що він впізнає чоловіка, який зображений на фотознімку під № 2 та вказав, що його імя ОСОБА_6, який наніс йому ножове поранення в шию 06.04.2015 року за місцем його мешкання /том І, а.с. 139-140/.

Фактичними даними, встановленими в протоколі проведення слідчого експерименту від 29.04.2015 року, в ході якого ОСОБА_3 на другому поверсі приміщення ХОБСМЕ-2, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, 35 у м. Харкові, показав та розказав, яким саме чином йому були заподіяні тілесні ушкодження /том І, а.с. 145-146/.

Висновком судово-медичної експертизи № 918-С/15, згідно з яким у ОСОБА_3 наявне колото-різане поранення правої половини шиї з пошкодженням внутрішньої сонної артерії, яке утворилося від одноразового колючо-ріжучої дії гострого предмета і могло бути заподіяно в строк, вказаний освідуванним. У своїй течії вищевказане поранення ускладнилося розвитком геморагічного шоку 2-3 ступеня та постгеморагічною анемією. За ступенем тяжкості це ТЯЖКЕ тілесне ушкодження, як небезпечне для життя. Виникнення встановленого у громадянина ОСОБА_3 тілесного ушкодження при падінні та ударі об тверду поверхню можна виключити. Виникнення встановленого тілесного ушкодження у громадянина ОСОБА_3 при нанесенні удару власною рукою малоймовірно. Обставини, на які посилається громадянин ОСОБА_3 в ході проведення з ним слідчого експерименту, загалом не протирічать обєктивним судово-медичним даним в частині способу і механізму спричинення йому тілесного ушкодження /том І, а.с. 142-144/.

При цьому, суд вважає безпідставним та необґрунтованим клопотання захисника обвинуваченого щодо виключення з числа доказів протоколу проведення слідчого експерименту від 29.04.2015 року та Висновку судово-медичної експертизи № 918-С/15, посилаючись на те, що фактичні обставини, викладені у вказаних документах, викликають сумніви у звязку з тим, що всупереч викладеним в них обставинам, потерпілий в судовому засіданні наголошував, що обвинувачений не наносив йому удар в область шиї, оскільки він не замахувався перед його нанесенням, та вважає, що він наніс йому укол ножем в область шиї.

Так, з пояснень потерпілого, наданих ним в судовому засіданні вбачається, що він, надаючи пояснення в ході проведення слідчого експерименту, відповідав на питання експерта лише щодо кількості нанесених йому ударів, а не щодо способу його нанесення. Суд вважає, що описаний потерпілим спосіб нанесення йому колото-різаного поранення, як укол, є лише субєктивним сприйняттям потерпілим вказаної події.

З фактичних даних, які містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 25.05.2015 року, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що 06.04.2015 року він знаходився за адресою: АДРЕСА_5, та в ході розпивання спиртних напоїв разом з потерпілим ОСОБА_3, він взяв зі столу кухонний ніж в свою ліву руку вістрям догори, своєю правою рукою схопив за одяг потерпілого у районі грудей, а ніж підніс вістям та приставив його до шкіри шиї трохи нижче кута щелепи з правої сторони. В силу свого алкогольного спяніння потерпілий похитнувся, після чого ОСОБА_2 побачив кров на кухонному ножі, та викинув його на підлогу (том І, а.с. 165-166/.

Разом з тим, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1192-С/15 від 29.05.2015 року, у ОСОБА_3 наявне колото-різане поранення правої половини шиї з пошкодженням внутрішньої сонної артерії, яке утворилося від одноразового колючо-ріжучої дії гострого предмета і могло бути заподіяно в строк, вказаний освідуванним. У своїй течії вищевказане поранення ускладнилося розвитком геморагічного шоку 2-3 ступеня та постгеморагічною анемією. За ступенем тяжкості це ТЯЖКЕ тілесне ушкодження, як небезпечне для життя. Виникнення встановленого у громадянина ОСОБА_3 тілесного ушкодження при обставинах, на які посилається громадянин ОСОБА_2 в ході проведення з ним слідчого експерименту малоймовірно /том І, а.с. 162-164/.

Висновком судової дактилоскопічної експертизи № 190 від 29.05.2015 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно з яким слід пальця руки розміром 17x12 мм, відкопійованого на відрізок прозорої липкої стрічки розміром 80x48 мм, залишений вказівним пальцем правої руки громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, сліди пальців рук, розмірами 11x10 мм, 20x15 мм, відкопійовані на відрізок липкої стрічки розмірами 108x48 мм, залишені вказівним пальцем лівої руки безіменним пальцем правої руки громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід пальця руки розміром 20x18 мм, відкопійованого на відрізок прозорої липкої стрічки розміром 111x48 мм, залишений великим пальцем лівої руки громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сліди пальців рук, розмірами 12х11 мм, 14x14 мм, відкопійовані на відрізок липкої стрічки розмірами 108x48 мм, залишені безіменним пальцем правої руки, мізинцем пальцем правої руки громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, слід пальця руки розміром 14x13 мм, відкопійованого на відрізок прозоро-липкої стрічки розміром 111x48 мм, залишений мізинцем пальцем правої руки громадянки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, слід пальця руки розміром 17x12 мм, відкопійованого на відрізок прозорої липкої стрічки розміром 92х48 мм, залишений вказівним пальцем лівої руки громадянки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6, сліди пальців рук, розмірами 16x15 мм, 15x14 мм відкопійовані на відрізок липкої стрічки розмірами 106x48 мм, залишені вказівним пальцем правої руки, середнім пальцем правої руки громадянки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 /том І, а.с. 168-182/.

Згідно з Висновком судово-психіатричного експерта № 428 від 13.05.2015 року, ОСОБА_2 ознак психозу та недоумства не має, виявляє диссоціальний розлад особистості. За своїм психічним станом він може усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період часу, що відноситься до правопорушення, ОСОБА_2 знаходився поза яким-небудь тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує /том І, а.с. 148-150/.

Після огляду предметів, які були вилучені за місцем проживання ОСОБА_3, вони визнанні речовими доказами та передані на зберігання в приміщені Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області /том. І, а.с. 151-152, 153-154, 155-157, 158-160, 161/.

Судова колегія критично ставиться до твердження обвинуваченого, що він не мав умислу на позбавлення життя потерпілого та ножове поранення потерпілому спричинене ним з необережності.

Про наявність умислу в діях обвинуваченого на позбавлення життя ОСОБА_3 свідчить спосіб, характер та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, а саме: нанесення колото-різаного поранення вістям леза ножа у праву половину шиї потерпілого з пошкодженням внутрішньої сонної артерії. При цьому, обвинувачений повинен був і міг передбачити настання суспільно - небезпечних наслідків, в тому числі, і смерті потерпілого.

Судова колегія приймає до уваги, що висновком судово-медичної експертизи № 1192-С/15 від 29.05.2015 року встановлено малоймовірність виникнення встановленого у потерпілого ОСОБА_3 тілесного ушкодження при обставинах, на які посилався ОСОБА_2 в ході проведення з ним слідчого експерименту, а саме спричинення ножового поранення потерпілого в область шиї внаслідок того, що ОСОБА_11 в силу свого алкогольного спяніння, похитнувся.

Показання ОСОБА_2, надані ним у суді, а також в ході слідчого експерименту від 25.05.2015 року, про відсутність у нього умислу на позбавлення життя ОСОБА_3, суперечать зібраним та дослідженим по справі доказам та розцінюються судом як спробу уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, а також враховуючи характер і спосіб злочинних дій ОСОБА_2, механізм спричинення потерпілому тілесного ушкодження та його локалізацію, а також обрання ним як знаряддя злочину ножа та завдання ним удару у життєво важливий орган - шию потерпілого ОСОБА_3 та наслідки, які внаслідок цього настали, поведінку ОСОБА_2 після вчинення кримінального правопорушення, який з місця події втік не надавши потерпілому медичної чи іншої необхідної допомоги, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 діяв з умислом, направленим саме на вбивство потерпілого.

Таким чином, посилання сторони захисту на вчинення обвинуваченим необережного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_11 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 128 КК України, у звязку з недоведеністю вчинення обвинуваченим саме необережного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому.

Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікуються дії особи, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116 - 118 цього Кодексу. Відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вину обвинуваченого ОСОБА_2 доведено та дії останнього слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині, особою яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2, судом встановлено, що він на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, одружений, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має захворювання - гіпертонічну хворобу ІІ ст., раніше засуджений 24.09.2001 року Ізюмським районним судом Харківської області за ст. 94 КК України (в редакції 1960 року) до 12 років позбавлення волі, 16.11.2012 року звільнений умовно-достроково на 6 місяців 21 день, має не погашену в установленому порядку судимість та знову вчинив особливо тяжкий умисний злочин, направлений проти життя та здоровя особи, що вказує на його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та небажання стати на шлях виправлення.

Обставиною у відповідності зі ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає часткове визнання вини.

Обставиною у відповідності до ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Вирішуючи питання про міру та розмір покарання, яке належить призначити ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу винного. Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які помякшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Потерпілим ОСОБА_12 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди в сумі 50000 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Суд вважає необхідним частково задовольнити цивільний позов ОСОБА_11 про стягнення матеріальної шкоди, а саме в межах його доведеності. Таким чином, з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені понесені потерпілим витрати на лікування в сумі 808,16 грн..

Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, а також інших обставин, на які посилається позивач та які мають істотне значення (зокрема емоційний стрес, суттєве погіршання стану здоровя внаслідок поранення), суд з урахуванням вимог розумності та справедливості дійшов висновку, що вимога про стягнення моральної шкоди в сумі 49000 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.

Прокурором прокуратури Фрунзенського району м. Харкова ОСОБА_13 заявлено позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави в особі КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» 2006,46 грн. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

ОСОБА_2 визнав позов, заявлений прокурором. З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовна заява, заявлена прокурором прокуратури Фрунзенського району м. Харкова ОСОБА_13, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 131 від 07.04.2015 року вартістю 184,14 грн.; судово- дактилоскопічної експертизи № 132 від 07.04.2015 року вартістю 184,14 грн., судово- дактилоскопічної експертизи № 190 від 29.05.2015 року вартістю 921,60 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу взяття його під варту з 07.04.2015 року.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити незмінною тримання під вартою.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 128, 368, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 07.04.2015 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, матеріальну шкоду в сумі 808,16 грн. та моральну шкоду в сумі 49000 грн..

Позов прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова юриста 1 класу ОСОБА_13 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави в особі Комунального закладу охорони здоровя «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в Харківській області, реєстраційний рахунок 31413544700001, МФО 851011, код 37874947) 2006,46 грн. витрат лікувального закладу, понесених внаслідок лікування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Речові докази: картонну коробку з написом «Спасатель», в якій міститься вата з речовиною бурого кольору; картонну коробку з-під ліків «Рагасеtamol», в якій міститься ватний тампон з речовиною бурого кольору; картонну коробку з-під чаю «Лісма Міцний», в якій міститься ватний тампон з рідиною бурого кольору; конверт з 3 (трьома) недопалками; конверт з 8 (вісьма) недопалками, полімерний пакет НДЕКЦ № 2019548, в якому згідно висновку експерта № 217-Ис/15 від 17.04.2015 міститься халат темно сірого кольору в кишені якого мається носова хустинка з плямами бурого кольору; картонну коробку світло коричневого кольору, в якій згідно висновку експерта № 221-Ис/15 від 20.04.2015 року міститься майка темно-сірого кольору з множинними буровато-коричневими плямами овальної форми; картонну коробку біло-зеленого кольору, в якій згідно висновку експерта №219-Ис/15 від 16.04.2015 року знаходиться чоловічий джемпер, які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері схову Фрунзенському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, - знищити після набрання вироком законної сили.

Речові докази: куртку сірого кольору на змійці, яка виготовлена з металу жовтого кольору, яка міститься в полімерному пакеті білого кольору з написом «TOP SHOES», чоловічі джинси з поясом, які містяться у кольоровому полімерному пакеті в чорний, червоний та зелений малюнок, які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері схову Фрунзенському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, - повернути власнику ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код ОКПО 25574728, р/р 31253272210487 в УДК в Харківській області, МФО 851011) судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 131 від 07.04.2015 року вартістю 184,14 грн.; судово-дактилоскопічної експертизи № 132 від 07.04.2015 року вартістю 184,14 грн., судово-дактилоскопічної експертизи № 190 від 29.05.2015 року вартістю 921,60 грн..

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення .

Головуючий суддя Федорова О.В.

суддя Алфьорова Т.М.

суддя Бондарева І.В.