Вирок № 47808765, 23.07.2015, Старобільський районний суд Луганської області

23.07.2015

Справа №431/828/15-к

Провадження №1-кп/431/173/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Кудрявцева І.В.

при секретарі Арабаджи Ю.О.

за участі прокурора Сопівник А.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

перекладача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Старобільську Луганської області у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області кримінальне провадження №12015130580000061 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, військовослужбовця військової частини польова пошта В2950, водія механіка евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення роти забезпечення, солдата, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше судимого: 06.01.2015р. Старобільським районним судом Луганської області за ч.2 ст.146 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з випробувальним строком 3 роки, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2015 року о 24 годині обвинувачений ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного спяніння, перебуваючи у кімнаті №216 готелю «Айдар» за адресою: Луганська область, м.Старобільськ, вул.Леніна, 40, придбав шляхом привласнення знайденого у ОСОБА_4 конструктивно оформленого заряду вибухової речовини (тротил масою 100-115 г) - корпус ручної гранати РГД-5 та засіб ініціювання - підривач УЗРГМ-2 для ручних гранат, що є бойовим припасом - ручною осколочною гранатою РГД-5, який в органи МВС України добровільно не здав, а залишив при собі та постійно носив з собою без передбаченого законом дозволу і 07 січня 2015 року о 01 годині 15 хвилин патрулем військової комендатури м.Старобільськ Луганської області в приміщенні комунальної установи «Старобільське РТМО» в ході огляду речей обвинуваченого ОСОБА_2 було виявлено та вилучено гранату РГД-5 з запалом, яка є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини тротилу, масою 110-115 грам - корпусом ручної гранати РГД-5, та засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ-5 для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГД-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини - УНРС + азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам, в сукупності об'єкти будуть являтися бойовим припасом - ручною осколковою гранатою РГД-5, граната до вибуху придатна.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що 06.01.2015р. у вечірній час після того як він і його товариш були звільнені з-під варти в залі суду, вони прийшли в готель «Айдар», де вжили спиртні напої. Після чого він викликав для свого товариша дівчину, з дівчиною вони продовжили розпивати спиртні напої, після чого зазначена дівчина ОСОБА_5 дістала з кишені своєї куртки гранату та почала їх ображати і говорити, що зараз зірве чеку і всіх їх підірве. Він забрав у неї гранату, викрутив запал і поклав корпус собі в одну кишеню, а запал в іншу, і поїхав на таксі до себе в батальйон «Айдар» для того, щоб віддати вказану гранату своєму командиру. До місця розташування батальйону він не доїхав, оскільки через пізній час блокпост на шляху прямування був закритий і його не пропустили, і він повернувся у м.Старобільськ, де на санпропускнику лікарні попросився переночувати, граната була у нього в кишені. Його впустили і він ліг спати, його знудило і він прийшов до медсестер попросити ганчірку щоб прибрати, медсестри самі прибрали і він пропонував їм гроші за це. Коли витягав гроші, з кишені випав корпус гранати, на що він пояснив медсестрам, щоб вони не лякались і що граната не підірветься. Після чого в палату до нього зайшли пять осіб в масках і з автоматами і без пояснення причин почали його бити, дістали у нього гранату, яка була у розібраному вигляді, після чого повезли за місцем їх дислокації, пристебнули в пустому басейні до драбини, а вранці 07 січня привезли його у райвідділ, залякували його та дали підписати якісь документи і він підписав. Потім прийшов слідчий, теж саме сказав, що якщо він буде викаблучуватись то у нього будуть проблеми і щоб він підписував документи. Крім того показав, що коли забирав гранату у ОСОБА_4 у нього спрацював інстинкт самозбереження і гранату він забрав не з корисливою чи будь-якою іншою метою. Крім того показав, що він не віддав гранату працівникам міліції, оскільки був пяний, а вранці все одно віддав би гранату своєму командиру. Крім того у правоохоронні органи він не звертався, оскільки ОСОБА_4 пояснювала, що начеб то вона забрала цю гранату у пяного бійця батальйону «Айдар» і він не хотів підставляти хлопця. Він збирався віддати цю гранату або правоохоронним органам, або своєму бойовому командиру, але вже вранці, коли він був би вже тверезий. він хотів дочекатися доки протверезіє і буде здатний розсудливо думати. Він не здав гранату працівникам міліції на блокпосту, оскільки він не хотів підставляти хлопця і як би він їм пояснював, звідки у нього граната. Крім того показав, що він є військовослужбовцем і окрім автомата за ним нічого не закріплено і що перебуваючи в зоні АТО він як військовослужбовець має право виходити за межі батальйону з вогнепальною зброєю та повним боєкомплектом, це його особиста думка і про це було сказано усім в батальйоні. Крім того показав, що 06.01.2015р. він бойових розпоряджень не отримував, військові обовязки не виконував, у місце розташування частини не прибував. Крім того показав, що єдиний документ, який дозволяв йому мати при собі гранату, це його військовий квиток. Крім того показав, що на території лікарні він не мав наміру привести в дію гранату, не погрожував підірвати себе, не погрожував медсестрам чи лікарям.

Крім невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2, його вина у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю наступних доказів:

Показаннями свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні в режимі відеоконференції показала, що на свята взимку у січні-лютому 2015р. вона відпочивала з другом Дмитром у селі в готелі «Мир», її друг Дмитро напився, дістав гранату і хотів підірвати готель і вона з метою збереження життя забрала у нього гранату і хотіла повернути цю гранату своєму другу Дмитру коли він протверезіє. Потім вона поїхала до м.Старобільська, вона була одягнена в бушлат і в кишені бушлату лежала ця граната. Вона була в готелі «Айдар» в центрі м.Старобільська, де чекала на свою подругу і друзів. Обвинуваченого ОСОБА_2 вона зустріла в коридорі готелю, вони розмовляли, потім він запросив її до себе в номер познайомитись. Вони сиділи в номері розпивали спиртні напої, потім вона з другом обвинуваченого ОСОБА_2 підійшли до вікна покурити, її бушлат висів на стінці шафи, почули шарудіння і обвинувачений ОСОБА_2 різко відкрив двері і вибіг, вони на те не звернули уваги. Обвинуваченого довго не було - хвилин 10-15, вона кинулась до бушлату і виявила відсутність гранати і грошей. Викликали міліцію, приїхала комендатура, потім виявилось, що обвинувачений ОСОБА_2 хотів проїхати через блокпост і підірвати командира батальйону «Айдар», і що його не пустили на блокпосту і він поїхав в Старобільську лікарню, де вимагав щоб йому дали койко-місце, а якщо не дадуть, то він підірве лікарню. Про те, що він хотів підірвати лікарню їй відомо, оскільки лікарі підтвердили це міліції. Крім того показала, що у готелі «Айдар» вона не кричала, не розмахувала гранатою, працівникам готелю вона гранату не демонструвала. Друг обвинуваченого ОСОБА_2 бачив гранату в бушлаті у неї, коли вона ховала гранату щоб вони її не взяли, вона пояснювала їм звідки в неї граната що вона забрала її у друга до того часу як той протверезіє. Крім того показала, що вона бачила обвинуваченого потім в міліції і він сам розказував, що хотів підірвати лікарню.

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка показала у судовому засіданні, що наприкінці лютого, точної дати вона не памятає, вона була в лікарні на робочому місці і подзвонив медбрат з санпропускнику і сказав, що є хлопець з батальйону «Айдар», якому немає де переночувати. У них було вільне місце і йому надали окрему палату на два койко-місця у відділенні хірургії №2. Агресивно він себе не поводив, але візуально неадекватний був. Йому показали місце, він виходив з палати до туалету, потім коли вийшов з палати ще раз молодша медична сестра ОСОБА_7 помітила у нього в руці гранату і палець був в чеке, ОСОБА_7 запитала у нього що це, на що він відповів, що це його безпека до 8 години ранку. ОСОБА_7 сказала, що йому тут нічого не загрожує, вони його заспокоїли і відвели в палату. Через 5 хвилин після цього вона пішла на санпропускник і повідомила про подію мед брату та повідомила що є погроза життю пацієнтів і працівників. На що медбрат повідомив у комендатуру. За 5 хвилин приїхали з комендатури і забрали ОСОБА_2, як забирали гранату вона не бачила. Крім того показала, що сприймала гранату як справжню та показала, що обвинувачений ОСОБА_2 їй не погрожував і не погрожував підірвати лікарню чи батальйон.

Показаннями свідка ОСОБА_7, яка показала у судовому засіданні, що у лютому 2015р. о 12 годині ночі вона була в лікарні на робочому місці і подзвонили з приймального відділення і сказали, що є боєць батальйону «Айдар» якому треба переночувати. Вони відкрили двері, він зайшов, був одягнений лише у светрі і штанях, вони йому постелили ліжко, він ходив в туалет, по коридору, вона бачила що він був нетверезий. Потів обвинувачений ОСОБА_2 знову вийшов з палати і підійшов до них, почав розказувати що на нього полюють і вона побачила, що в його лівій руці граната і кільце одягнено на палець. На її питання про те, що це, обвинувачений ОСОБА_2 відповів, що це його захист до 8 ранку. Вони його умовили, він пішов в палату і ліг, потім його знудило, вона прибирала у палаті. Потім медична сестра ОСОБА_8 пішла на санпропускник і розповіла про подію, на що викликали комендатуру. Протягом 5 хвилин приїхала комендатура і забрали обвинуваченого ОСОБА_2, вони запитували прізвище обвинуваченого і той назвався ОСОБА_2. Крім того показала, що вона не бачила де обвинувачений прибрав гранату як лягав і не бачила як вилучали гранату. Крім того показала, що обвинувачений не погрожував і не говорив що підірве батальйон чи лікарню.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який показав у судовому засіданні, що був присутній у якості понятого 06 чи 07 січня під час проведення огляду місця події у кімнаті для прийому громадян Старобільського РВ ГУВМС і бачив, що у кімнаті за столом сидів обвинувачений, офіцер і на столі лежала граната. Крім того, у кімнаті ще були присутні хлопець і дівчина, які говорили обвинуваченому що той украв у них гранату.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який показав у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що на Різдво 6 або 7 січня вночі він у складі оперативної групи та з групою спецпризначення виїхав в районну лікарню м.Старобільськ з приводу повідомлення, що ОСОБА_2 знаходиться з гранатою і погрожує працівникам лікарні. Коли приїхали до лікарні він залишився біля автомобіля, ОСОБА_2 вивели і повезли в райвідділ міліції. Як всередині лікарні затримували ОСОБА_2 і вилучали у нього гранату він не бачив. Йому розказували, ті хто затримували ОСОБА_2, про те що під час вилучення гранати у ОСОБА_2, в гранаті був вкручений запал і була можливість підірвати її в будь-яку хвилину, і що коли ОСОБА_2 вже сажали в автомобіль, то запал був викручений.

Витягом з кримінального провадження №12015130580000019, згідно якого 07.01.2015р. до ЄРДР внесено відомості про те, що 07.01.2015р. до чергової частини Старобільського РВ ГУМВСУ у Луганській області надійшло повідомлення про те, що 07.01.2015р. близько 01.15 години патрулем військової комендатури м.Старобільськ Луганської області в приміщенні КУ «Старобільське РТМО», яке розташоване за адресою: м.Старобільськ, вул.Кірова, 67, у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 під час огляду речей була виявлена та вилучена граната РГД-5.

(а.с.1)

Протоколом огляду місця події від 07.01.2015р. з фототаблицями до нього, в ході якого у кімнаті прийому громадян Старобільського РВ ГУМВС було вилучено предмет циліндричної форми схожий на гранату і запал.

(а.с.5-8)

Копією військового квитка обвинуваченого ОСОБА_2, згідно якої в розділі ІІІ.Відомості про дозвіл на носіння зброї в графі «Система, серія та № зброї» міститься запис «АК-47 №4401424» в графі «Коли і ким виданий» міститься запис «14.08.2014р.», запис завірено відбитком печатки та підписом командира в\ч ПП В0642.

(а.с.22-23)

Повідомленням т.в.о. командира військової частини - польова пошта В0624 від 08.01.2015р., згідно якої, у тому числі, солдат ОСОБА_2, 1975р.н., проходить військову службу у військовій частині польова пошта В0624 на посаді водія механіка евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення роти забезпечення. У звязку з проведенням інвентаризації, відсутністю відомостей щодо видачі зброї, а також посадових осіб, які попередньо відповідали за облік зброї та боєприпасів, відомості щодо закріплення за військовослужбовцями зброї та боєприпасів відсутні.

(а.с.26)

Висновком вибухотехнічної експертизи №6 від 08.01.2015р. з фототаблицями до нього, згідно якого надані на дослідження обєкти є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 110-115 грам) - корпусом ручної гранати РГД-5 та засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ-5 для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГД-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини - УНРС + азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам. В сукупності об'єкти будуть являтися боєприпасом - ручною осколковою гранатою РГД-5. Граната придатна до вибуху.

(а.с.58-62)

Вказаний висновок вибухотехнічної експертизи №6 від 08.01.2015р. з фототаблицями до нього сумнівів у суду не викликає.

Повідомленням т.в.о. командира військової частини - польова пошта В0624 від 24.01.2015р., згідно якої ВЧ-ПП В0624 відомості щодо отримання та видачі гранат РГД-5 відсутні.

(а.с.87)

Речовими доказами - металевими осколками, ричагом і кільцем з гранати, дослідженими у судовому засіданні .

Крім того, свідок ОСОБА_11 показала у судовому засіданні, що вона є завідуючою готелю «Айдар» і що у січні 2015р. на свята була подія, про те, що двоє чи троє чоловіків і дівчина були пяні і шуміли, не реагували на намагання їх заспокоїти і довелось викликати комендатуру. Крім того показала, що вона особисто гранату не бачила, погроз гранатою не бачила, її підлеглі нічого подібного їй не розповідали.

Крім того, свідок ОСОБА_12 показав у судовому засіданні, що він є адміністратором готелю «Айдар» і що взимку була подія, про те, що двоє чи троє військових і дівчина були пяні і шуміли, потім один з чоловіків вийшов роздягнений на вулицю і більше в готель не повертався, після чого дівчина почала говорити, що у неї пропала граната. Крім того показав що гранату він не бачив і не може підтвердити що одним з тих чоловіків був обвинувачений ОСОБА_2

До невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, до його показань про те, що він забрав гранату у ОСОБА_4 з метою запобігання її підриву самою ОСОБА_4, що він як військовослужбовець має право носити бойові припаси, що він збирався вранці віддати гранату, суд відноситься критично у звязку з бажанням обвинуваченого ухилитися від відповідальності за скоєне діяння, оскільки таке невизнання обвинуваченим своєї вини і такі його показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, не вірити яким у суду немає підстав, а також такі показання обвинуваченого ОСОБА_2 суперечать записам у його військовому квитку (а.с.22-23) та суперечать порядку видачі зброї і боєприпасів, зазначеному в п.2.13, п.2.26 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №359 від 29.06.2005р., зареєстрованої в Мінюсті 26.08.2005р. за №933/11213, зі змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони №610 від 31.10.2007р.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які помякшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_2 скоєно одне кримінальне правопорушення, яке є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем служби характеризується негативно.

Обставин, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд відносить скоєння злочину у стані алкогольного спяніння.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який негативно характеризується за місцем служби, з врахуванням обставин, які помякшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі. Призначення такого покарання суд вважає доцільним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуту частину покарання, призначеного йому вироком Старобільського районного суду від 06.01.2015р. та від відбування якого ОСОБА_2 був звільнений з іспитовим строком, у вигляді 2 років позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави витрати на проведення вибухотехнічної експертизи.

Цивільний позов не заявлено.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2за ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуту частину покарання, призначеного йому вироком Старобільського районного суду Луганської області від 06.01.2015р., у вигляді 2 років позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі, обраховуючи строк покарання з 08 січня 2015 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити той самий у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати на проведення вибухотехнічної експертизи №6 від 08.01.2015р. у розмірі 393 гривні 12 копійок.

Речові докази: металеві осколки, ричаг і кільце з гранати, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області знищити після набуття вироком чинності.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд Луганської області.

Копію вироку вручити негайно прокурору та обвинуваченому.

Суддя І.В. Кудрявцев