Ухвала суду № 47807836, 30.07.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6375/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1244/2015

Категорія 25

Головуючий у 1 інстанції Барашков В. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.

з участю представників: ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» - ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),

ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

ТОВ «Кредекс Фінанс»- ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «Кредекс Фінанс» до ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» про зобовязання виконання умов договору страхування автотранспорту та виплати страхового відшкодування, за апеляційною скаргою ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 23 червня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2010 року ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулася в суд з позовом до ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» про зобовязання виконання умов договору страхування автотранспорту та виплати страхового відшкодування. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 23.11.2006 року, між нею та ЗАТ СК «Український страховий ОСОБА_2» (на даний момент «СК «АХА Страхування») було укладено Договір № 089340/05 АК добровільного страхування автотранспортного засобу DAEWOO Т1300, д.н.з. НОМЕР_1, 2006 року випуску.

11.09.2007 року в результаті ДТП в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, застрахований автомобіль зазнав знищення, тобто настав страховий випадок передбачений п.2.1. Договору страхування. На момент настання страхового випадку в автомобілі знаходився чоловік позивача ОСОБА_7, який має право користуватись застрахованим автомобілем. В передбачені терміни ОСОБА_4 було виконано всі умови договору щодо настання страхового випадку, однак у передбачений договором строк, відповідач не виконав взяті на себе зобовязання за умовами договору страхування.

У звязку з цим, ОСОБА_4 просила зобовязати відповідача виплатити страхове відшкодування.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 червня 2014 року задоволено позов ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «Кредекс Фінанс» до ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» про зобовязання виконання умов договору страхування автотранспорту та виплати страхового відшкодування.

Стягнуто з ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» страхове відшкодування у розмірі - 39 915,00 грн.

Стягнуто з ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_4 891,35 грн. судового збору.

На дане рішення представник ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне зясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що в повідомленні про подію Страхувальником було зазначено, що на момент ДТП за кермом застрахованого транспортного засобу, перебував ОСОБА_8, а чоловік позивача ОСОБА_7, який має право керування вказаним автомобілем, перебував в цьому транспортному засобі в якості пасажира. Довідкою Калуського ВДАІ від 14.09.2007 року та Протоколу про адмінправопорушення підтверджується факт порушення правил дорожнього руху України саме водієм ОСОБА_8 В той же час, інформація щодо знаходження ОСОБА_7 в застрахованому транспортному засобі на момент ДТП відсутня.

За таких обставин, виходячи з п.3.1.7, 5.1.4., Умов страхування страховик вправі був відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Також апелянт вказує, що страхувальника (позивача) було повідомлено, що у випадку надання документів, підтверджуючих законність управління застрахованим автомобілем ОСОБА_8, на момент настання ДТП, та інших документів, передбачених п.7.1 Умов страхування, то страховою компанією буде розглянуто можливість виплати страхового відшкодування.

З цих підстав, оскаржуване рішення апелянт просив скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні (в режимі відеоконференції), представник ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представники ОСОБА_4 та ТОВ «Кредекс Фінанс» доводи апеляційної скарги заперечили, вказуючи на законність рішення суду першої інстанції та обґрунтованість його висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права страхувальника на отримання від страховика відшкодування внаслідок настання страхового випадку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 22.11.2006 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно з яким остання отримала кредит і з метою виконання зобовязань за вказаним договором передала в заставу транспортний засіб, а саме автомобіль НОМЕР_2, 2006 року випуску.

23.11.2006 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «СК «Український ОСОБА_2», правонаступником якого є ПАТ «СК «АХА Страхування», було укладено Договір № 089340/05АК - добровільного страхування наземного транспорту, зокрема автомобіля НОМЕР_2, 2006 року випуску. Вигодонабувачем за даним правочином сторонами було визначено ПАТ «Укрсиббанк».

З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2007 року, в с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, застрахований по договору № 089340/05 АК автомобіль НОМЕР_2, 2006 року випуску внаслідок ДТП (страховий випадок) зазнав знищення.

З матеріалів справи також вбачається, що права на вимогу за зобовязаннями ОСОБА_4 перед ПАТ «Укрсиббанк» набуло ТОВ «Кредекс Фінанс».

Зазначених обставин жодна із сторін не оспорює; представник ПАТ «СК «АХА Страхування» також визнає, що випадок від 11.09.2007 року в с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, повязаний із знищенням автомобіля є страховим.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції, в передбачені умовами Договору добровільного страхування строки, позивач сповістила страховика про настання страхового випадку, та надала всі необхідні документи для його оформлення.

Однак ПАТ «СК «АХА Страхування» було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, з тих підстав, що на момент настання страхового випадку, застрахованим транспортним засобом керувала особа, законність управління якої не підтверджено жодними документами. Крім того, для отримання страхового відшкодування страхувальником не було надано всіх необхідних документів передбачених п.7.1 Умов страхування.

Задовольняючи позов ОСОБА_4В, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем в порушення умов укладеного між сторонами Договору добровільного страхування, та вимог чинного цивільного законодавства, Закону України «Про страхування» безпідставно було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до ч.1ст.6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Конкретні умови страхування визначаються при укладанні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або іншій третій особі.

Отже, з урахуванням наведеного та положень статей 979 ЦК України, ст. ст.8, 25 Закону України «Про страхування», обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування.

Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов'язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.

З матеріалів справи вбачається, що настання страхового випадку підтверджується заявою ОСОБА_4 про страхову подію, довідками ДАІ, схемою ДТП та іншими документами, які були надані страховику в передбачений Договором термін, і такі були відповідачем отримані, що підтверджується матеріалами справи.

Сам відповідач також визнає зазначений випадок страховим.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відмова відповідача виплатити страхове відшкодування суперечить умовам укладеного договору добровільного страхування, та є порушенням вимог чинного законодавства України, що регулює вказані правовідносини.

Доводи апелянта в тій частині, що застрахованим транспортним засобом керувала особа, законність управління якої не підтверджена жодними документами на увагу не заслуговують.

Так, за змістом п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою КМУ 340 від 08.05.1993 р. (із змінами) передбачено, що «особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Національне посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії дійсне протягом 30 років з дати його видачі».

При цьому, п. 2.1 ПДР, передбачено обов'язок водія мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а відповідно до п.2.2. ПДР України, передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

З матеріалів справи, зокрема довідки №717627 від 16.11.2010 року (т.1 а.с. 38) вбачається, що водій ОСОБА_8 керував транспортним засобом маючи при собі посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії (пункт І вказаної довідки). А тому доводи апелянта в частині незаконності управління вказаною особою застрахованим транспортним засобом є безпідставними.

Що ж до правомірності володіння транспортним засобом ОСОБА_8, то слід зазначити наступне.

Як зазначає позивач ( і доводами відповідача це не спростовується) на момент ДТП в автомобілі у якості пасажира перебував чоловік позивача ОСОБА_7, який зважаючи на встановлену законодавцем презумпцію спільної сумісної власності щодо майна придбаного у шлюбі, також є власником застрахованого автомобіля.

Крім цього слід зазначити, що ОСОБА_7 безпосередньо зазначений і у технічному паспорті на даний автомобіль.

Крім цього, приймаючи від позивача документи для врегулювання страхового випадку (відповідно до Інструкції), Страховиком, в особі уповноваженого на те представника зроблено відмітку про отримання документу, що підтверджує присутність у ТЗ його власника на час ДТП.

Підтвердженням зазначеної обставини, на переконання суду, може буди і той факт що з підстав визначених ст. 126 КУпАП (Керування транспортними засобами особами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не пред'явили для перевірки відповідних документів) на ОСОБА_8 протокол не складався, після ДТП транспортний засіб не вилучався.

Крім цього, виходячи з переліку документів, що визначені самим Страховиком у розділі 7 Умов страхування, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, відповідач вимагає документ, що зазначеним переліком не передбачений.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «ОСОБА_2 компанія «АХА Страхування» - відхилити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 23 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

ОСОБА_9