Вирок № 47807643, 15.06.2010, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Снятинський районний суд Івано-Франківської області

м. Снятин, майдан Січових Стрільців, 56, 78300, (03476) 2-50-41

Справа № 1-100/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді - Калиновського М.М.,

секретарів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

з участю прокурорів - Божі І.М., Белея В.І.,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілої - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 28.05.2004 р. апеляційним судом Івано-Франківської області за ст. 296 ч. 2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки; 03.12.2008 року Снятинським районним судом за ст. 186 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.; 14.08.2009 року Снятинським районним судом за ст. 296 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 8500 грн.; 23.12. 2009 року Снятинським районним судом за ст.296 ч. 1 КК України до двох місяців арешту,

у вчинені злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_6 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження,небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Злочин скоєно за наступних обставин.

31 грудня 2009 року близько 18.00 години підсудний ОСОБА_6 зайшов у гості до своєї знайомої ОСОБА_7, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. У будинку ОСОБА_7 перебував потерпілий ОСОБА_8, з яким у ОСОБА_6 виник конфлікт. Внаслідок конфлікту ОСОБА_6 наніс ОСОБА_8 удар рукою в голову. ОСОБА_8 вибіг на вулицю, однак ОСОБА_6 наздогнав його та продовжував наносити удари руками у голову, а також у груди та ліве плече.

В результаті злочинних дій ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з забійною раною в лобко скроневій ділянці головного мозку, крововиливи під оболонки головного мозку та в мякі покриви голови, що ускладнилися набряком та набуханням головного мозку, а також тілесні ушкодження, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень, а саме: забійну рану в ділянці верхньої губи, забої мяких тканин обличчя з садном в лобко - скроневій ділянці зліва та синцями навколо очей, забій мяких тканин грудної клітки з садном, забій мяких тканин лівого плеча з садном, забої мяких тканин в ділянках тильних поверхонь обох китиць з синцями.

Смерть потерпілого ОСОБА_8 настала від відкритої черепно-мозкової травми з забійною раною в лобко-скроневій ділянці справа з переломом кісток основи та склепіння черепа, забою головного мозку та в мякі покриви голови, що ускладнилися набряком та набуханням головного мозку.

Підсудний у судовому засіданні свою вину у нанесенні ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого настала смерть потерпілого визнав, суду пояснив, що 31.12.2009 року близько 17.30 години він пішов у гості до своєї знайомої ОСОБА_7, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4. У будинку ОСОБА_7 він зустрів потерпілого ОСОБА_8, з яким у нього виник конфлікт, оскільки останній запитав чого він туди прийшов. У відповідь на це він наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_8, а ОСОБА_7 та її донька ОСОБА_9, побачивши, що він бє ОСОБА_8В, втекли з будинку.

Після нанесеного удару ОСОБА_8 вибіг на вулицю та почав йому погрожувати, він наздогнавши ОСОБА_8, наніс йому рукою декілька ударів у голову та груди. Внаслідок завданих ударів Лелюк упав на бетонну доріжку та втратив свідомість.

Зазначив, що пробував підняти ОСОБА_8, однак той був непритомний, тоді він пішов на вулицю, де зустрів ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яким розказав, що побив ОСОБА_8.

Разом з ними повернувся на подвіря ОСОБА_7, ОСОБА_8 в цей час лежав без свідомості. Він сказав ОСОБА_7, щоб та допомогла йому занести ОСОБА_8 до хати, зазначив, що останній був живий. У хаті, положивши ОСОБА_8 на ліжко, сказав ОСОБА_7 помити потерпілого від крові. Після того, як ОСОБА_7 помила потерпілого, він запропонував їй, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 іти до нього додому святкувати Новий рік та запевнив останніх, що з ОСОБА_8 через деякий час прийде до свідомості.

У нього вдома він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 розпивали спиртні напої, внаслідок чого він разом з ОСОБА_7 заснув.

Зранку його розбудила ОСОБА_7 та сказала, що ОСОБА_8 мертвий. Тоді він пішов до будинку ОСОБА_7 і побачив, що ОСОБА_8В лежить мертвий на ліжку. Зазначив, що коли побачив труп потерпілого дуже злякався і вирішив його сховати. Тому сказав ОСОБА_7 дати йому тачку, щоб він міг сховати труп ОСОБА_8, який разом з ОСОБА_7 відвезли у господарство його бабусі та скинув у погребну яму в стодолі.

Вказав, що після цього йому було погано, відчував провину за скоєне, тому вирішив написати явку з повинною.

ОСОБА_6 зазначив, що умислу на вбивство ОСОБА_8 у нього не було, він щиро розкаюється і дуже жалкує за тим, що сталося, просив вибачення у потерпілої та просив суд суворо не карати.

Вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні злочину підтверджується показаннями потерпілої, свідків, а також дослідженнями у суді, письмовими матеріалами справи.

Потерпіла ОСОБА_5, показала, що ОСОБА_8 являвся їй сином. З невідомих причин він не прийшов 31.12.2009 року додому. 02.01.2010 року вона зателефонувала у Снятинський РВ УМВС та повідомила про зникнення сина. 03.01.2010 року її було повідомлено, що сина знайдено мертвим у с. Тулова Снятинського району Івано-Франківської області.

Зазначила, що немає до підсудного претензій матеріального та морального характеру, просила суд його суворо не карати.

Свідок ОСОБА_11 зазначив, що являється відчимом ОСОБА_8, який 31.12.2009 року з невідомих причин не прийшов додому. 03.01.2010 року, у морзі, йому предявили труп хлопця для впізнання, в якому він упізнав ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_7 показала, що 30.12.2009 року до неї додому прийшов ОСОБА_8, який був у стані алкогольного спяніння та сказав, що шукає ОСОБА_10

Зазначила, що ОСОБА_8 залишився ночувати у неї вдома, а на другий день, коли прийшла ОСОБА_10, вони разом розпивали спиртні напої.

31.12.2009 року, біля 18.00 години, до неї в хату прийшов ОСОБА_6, ОСОБА_8 запитав його чого він прийшов туди, у відповідь на це підсудний наніс удар рукою в обличчя потерпілого. Побачивши зазначене вона злякалася та втекла з донькою з дому до ОСОБА_10

Приблизно через 20 хвилин вона разом з донькою та ОСОБА_10 поверталися до неї до дому і на дорозі зустріли ОСОБА_6, який сказав їй, щоб вона допомогла занести ОСОБА_8 до хати, оскільки останньому погано. Прийшовши на подвіря побачила, що ОСОБА_8 лежить на землі. Зазначила, що потерпілий був живий. Вона разом з ОСОБА_6, занесли ОСОБА_8 до хати та положили на ліжко. ОСОБА_6 сказав їй помити потерпілого, а також вона роздягнула ОСОБА_8, оскільки його одяг був у крові.

Після цього ОСОБА_6 запевнив, що з ОСОБА_8 все буде добре і запропонував іти до нього додому святкувати Новий рік.

Вдома у ОСОБА_6 вона, підсудний та ОСОБА_10 розпивали спиртні напої і від випитого вона спяніла та заснула у будинку ОСОБА_6

01.01.2010 року близько 06.00 години вона проснулася і пішла додому де побачила, що ОСОБА_8 лежить на дивані без ознак життя.

Виявивши підсудного мертвим, повернулася до ОСОБА_6 і повідомила його, що сталося. Після цього підсудний та вона пішли до її будинку. Побачивши труп ОСОБА_8 ОСОБА_6 запропонував його сховати.

Вказала, що вона, на пропозицію ОСОБА_6, притягнула тачку на яку вони поклали труп ОСОБА_8 і відвезли його у господарство бабусі підсудного, де останній скинув тіло у погріб.

Зазначила, що ОСОБА_6 не погрожував її розправою.

Свідок ОСОБА_9 показала, що до них додому 30.12.2009 року прийшов ОСОБА_8, який був у стані алкогольного спяніння та залишився у їхньому будинку ночувати.

31.12.2009 року потерпілий, її мама ОСОБА_7 та ОСОБА_10 вживали спиртні напої. Близько 16.00 години ОСОБА_10 пішла додому. Цього ж дня приблизно о 18.00 годині до них прийшов ОСОБА_6, який був у нетверезому стані. ОСОБА_8 запитав підсудного чого він прийшов, між ними виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_6 наніс потерпілому удар рукою в голову. Вона з мамою перелякалися та втекли до ОСОБА_10

Через 20 хвилин вони поверталися назад, де на дорозі зустріли ОСОБА_6, який сказав, що побив ОСОБА_8

Прийшовши на подвіря вона побачила, що потерпілий лежить обличчям догори на землі без свідомості, але живий.

Зазначила, що ОСОБА_6 з ОСОБА_7 занесли потерпілого до хати та поклали на ліжко. Її мати помила ОСОБА_8 від крові.

Після цього ОСОБА_6 запевнив їх, що з ОСОБА_8 все буде гаразд і запропонував їм йти до нього додому святкувати Новий рік.

У будинку ОСОБА_6 всі, окрім неї, розпивали спиртні напої.

Близько 21.00 години вона з ОСОБА_10 пішли від ОСОБА_6 додому, де вона мала намір переодягнутися, в цей час ОСОБА_8 лежав на ліжку живий, оскільки чула його дихання, однак рухи не здійснював.

Свідок ОСОБА_10 показала, що 31.12.2009 року близько 12.00 години прийшла з будинку ОСОБА_7, де з останньою та ОСОБА_8, який там знаходився, розпивали спиртні напої, а потім повернулася додому.

Цього ж дня, близько 18.00 години, до неї прибігла ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та повідомили, що ОСОБА_6 побив ОСОБА_8

Вони всі разом направилися до господарства ОСОБА_7 де по дорозі зустріли ОСОБА_6, який розповів їм, що побив ОСОБА_8 і сказав, щоб вони допомогли йому занести потерпілого до хати.

Підсудний та ОСОБА_7 занесли ОСОБА_8 до хати, зазначила, що останній був живий, однак без свідомості. Після цього ОСОБА_6 сказав, щоб ОСОБА_7 помила потерпілого та сказав, що до ранку ОСОБА_8 опритомніє.

Близько 18.00 години вона, донька і мати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пішли до останнього святкувати Новий рік. Там, вона побула приблизно до 21.00 години і разом з ОСОБА_9 повернулися до останньої додому, де та переодягнулася. Зазначила, що в цей час ОСОБА_8 лежав на ліжку без свідомості, однак вона чула його дихання.

Свідок ОСОБА_12 показав, що 02.01.2010 року він чергував у складі слідчо-оперативної групи і цього ж дня ввечері в чергову частину Снятинського РВ УМВС звернувся ОСОБА_6, який сказав, що хоче написати явку з повинною про те, що він побив ОСОБА_8, внаслідок чого останній помер.

Крім цього вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину підтверджується:

- протоколом явки з повинною з якого слідує, що ОСОБА_6 зізнався у нанесенні ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, внаслідок яких останній помер, (а.с.11 т. 1);

- протоколом огляду місця події від 03.01.2010 року, згідно якого з подвіря та будинку ОСОБА_7В, що в с. Тулова Снятинського району Івано-Франківської області вилучено взірці речовини бурого кольору, одяг ОСОБА_8 та мікрообєкти (т. 1 а.с.12-14);

- протоколом огляду місця події від 03.01.2010 року, згідно якого в підвальному приміщенні стодоли господарства, що по вул. Толоки в с. Тулова Снятинського району Івано-Франківської області виявлено з тілесними ушкодженнями труп ОСОБА_8 та вилучені мікрообєкти (т.1 а. с. 32-33);

- протоколом огляду місця події від 03.01.2010 року, згідно якого в обриві, що знаходиться за присадибною ділянкою господарства ОСОБА_7 виявлено рушник, простирадло та покривало з плямами крові (т.1 а. с. 30);

- даними висновків судово-медичної експертизи № 02- Е від 01.02.2010 року та додаткової судово-медичної експертизи № 02 Е - дод. від 22.02.2010 року, комісійної судово-медичної експертизи № 50 від 29.03.2010 року відповідно до яких смерть ОСОБА_8 настала від відкритої черепно-мозкової травми з забійною раною в лобко скроневій ділянці справа з переломом кісток основи та склепіння черепа, забоєм головного мозку, крововиливами під оболонки головного мозку та в мякі покриви голови, що ускладнилися набряком та набуханням головного мозку. Смерть ОСОБА_8 могла настати від кількох хвилин до 4-ох годин. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма з забійною раною в лобко-скроневій ділянці справа, переломом кісток основи та склепіння черепа, забій головного мозку, крововиливи під оболонки головного мозку та в мякі покриви голови. Зазначені тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення.

На тілі трупа ОСОБА_8 також виявлено тілесні ушкодження у виді забійної рани в ділянці верхньої губи, забої мяких тканин обличчя з садном в лобко-скроневій ділянці зліва та синцями навколо очей, забій мяких тканин грудної клітки з садном, забій мяких тканин лівого плеча з садном, забої мяких тканин в ділянках тильних поверхонь, або китиць з синцями, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вищезазначені тілесні ушкодження є прижиттєвими, окрім крововиливу в мякі покриви голови, які були спричинені потерпілому після смерті.

Враховуючи характер та локалізацію черепно-мозкової травми слід вважати найбільш характерним її утворення при нанесенні не менше одного удару тупим предметом у праву половину голови і малоймовірною можливість її утворення при мимовільному, чи внаслідок надання тілу додаткового прискорення падінні та ударі головою об тупий предмет, в тому числі і до бетонної доріжки. Причиною смерті ОСОБА_8 було нанесення одного удару , а для спричинених решти тілесних ушкоджень не менше семи ударів (т.1 а. с. 167 169, 178 179, 186 - 191);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 74, згідно якої, на вирізках із скатертини з стола та подушки з будинку ОСОБА_7 з плямами бурого кольору, знайдено кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_8 (т.2 а. с. 18 - 20);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 75, згідно якої на рушнику та вирізах з простирадла і покривала, вилучених під час огляду обриву, що в кінці пригородньої ділянки ОСОБА_7 знайдено кров людини, яка може належати ОСОБА_8 (т.2а.с. 41-43);

- висновком судово-цитологічної експертизи № 39, згідно якої в підньогтьовому вмісті правої руки ОСОБА_6 знайдено клітини епітеліальної тканини особи чоловічої генетичної статі, і може належати ОСОБА_8 (т. 2 а. с. 89-91);

- згідно висновку судово психіатричної експертизи обвинувачений ОСОБА_6 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу вчинення злочину. На період часу вчинення ним злочину ОСОБА_6 перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 2 а. с. 117 - 119);

- іншими матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 31.12.2009 року мав конфлікт та сутичку з потерпілим ОСОБА_8, в результаті якої підсудний наніс руками потерпілому численні удари в різні ділянки тіла, в тому числі в голову, що спричинило смерть потерпілому.

Під час провадження судового слідства судом встановлено, що органи досудового слідства неправильно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_6 за ст. 115 ч. 1 КК України та про необхідність їх перекваліфікації за ст. 121 ч. 2 КК України виходячи з наступного .

Так ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_8 численні тяжкі ушкодження шляхом його побиття, в різні ділянки тіла, в тому числі в голову, що підтверджується матеріалами справи та свідчить, що дії останнього щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому були умисними.

Щодо настання смерті потерпілого як наслідку умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, то судом не встановлено достатніх та достовірних доказів про наявність бажання та умислу винного досягнути мети, а саме позбавити життя потерпілого, тобто вбити його.

Відповідно до вимог п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для зясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінки винного та потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальними при цьому є субєктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Отже, про необхідність кваліфікації дій підсудного саме за ч. 2 ст. 121 КК України суд виходить з наступного.

По - перше, під час нанесення тілесних ушкоджень підсудний не мав жодних знарядь вчиненого злочину. По друге, конфлікт з потерпілим у підсудного виник раптово, в ході судового слідства встановлено, що суперечку між ними розпочав потерпілий. По третє, поведінка підсудного, після нанесення ударів потерпілому, свідчить, що він намагався привести його до свідомості та не бажав йому смерті. По четверте, сам характер тілесних ушкоджень свідчить, що ушкодження у потерпілого були на різних ділянках тіла, що також спростовує твердження обвинувачення, що ОСОБА_6 наносячи удари потерпілому, бажав настання йому смерті.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що він раніше судимий, думку потерпілої ОСОБА_5, яка просила підсудного суворо не карати.

Обставини, що помякшують підсудному покарання є зявлення із зізнанням про вчинення злочину, щире каяття, відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує підсудному покарання є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Суд, приходить до висновку, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому, покарання слід призначити в межах санкції ст. 121 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 23.12.2009 року був засуджений Снятинським районним судом за ст. 296 ч. 3 КК України на два місяці арешту.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, а тому за правилами передбаченими ст. 71 КК України до покарання за знову вчинений злочин слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

На підставі ст. 71 КК України повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Снятинського районного суду від 23.12.2009 року до призначеного покарання та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю вироків 7 років 2 місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 03 січня 2010 року з моменту фактичного затримання, зарахувавши попереднє увязнення у строк відбуття покарання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 - тримання під вартою - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі (Т.2.а.с.143-144) - знищити, крім відеокасети із записами слідчих дій, яку залишити при матеріалах справи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6 в користь науково дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Івано-Франківській області, р/р 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 БАНК одержувача УДК Івано-Франківської області, 2 309 (дві тисячі триста девять) грн. 04 коп. за проведення судових експертиз.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Снятинський районний суд.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.