Постанова № 47807302, 03.08.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2001/15-а

Провадження № 2-а/344/197/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Польської М.В.,

секретаря Дзюбак Х.Б.,

за участю представника ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду адміністративний позов Гаражного кооперативу Соколи до Івано-Франківської міської ради, третя особа - Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міськради про визнання нечинним рішення Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 року №1191-37, -

В С Т А Н О В И В:

Гаражний кооператив «Соколи» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання нечинним рішення відповідача від 08.08.2013 року №1191-37.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 08.04.2015 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи Вовчинецьку сільську раду Івано-Франківської міськради.

У позовній заяві зазначено, що в січні 2015 року позивач дізнався, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 року №1191-37 було погоджено межу між містом Івано-Франківськ та селом Вовчинець, згідно представленого проекту землеустрою виготовленого ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Вважає дане рішення незаконним та таким що втручається в господарську діяльність ГК «Соколи» оскільки: в законодавстві відсутнє повноваження міської ради щодо погодження межі між містом і селом, потрібно погоджувати проект землеустрою, а не межу; не враховано в проекті землеустрою інтереси позивача, а саме яким чином буде використовуватися земельна ділянка площею 6 га на якій здійснює діяльність ГК «Соколи» після переходу її до с.Вовчинець; зміна меж потягне подвійне підпорядкування позивача, так як майно ГК буде знаходитися в іншому населеному пункті, а реєстрація проведена в місті; оскаржуване рішення позбавляє право користування гаражним кооперативом земльної ділянки, а власників гаражів права власності на них; відсутнє рішення Верховної ради про зміну меж міста Івано-Франківська отже порушена процедура визначена законом.

Ухвалою суду від 31.07.2015р. було поновлено позивачу строк звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги поданої позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові і наданих пояснень.

Представник Івано-Франківської міської ради позов не визнав, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

Представник Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міськради вважає позов необґрунтованим, з підстав зазначених в запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які надані до матеріалів справи, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 року №1191-37 було погоджено межу між містом Івано-Франківськ та селом Вовчинець, згідно представленого проекту землеустрою виготовленого ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (а.с.7).

Як слідує з матеріалів справи, в 2010 був розроблений Генеральний план с.Вовчинець та затверджений рішенням Вовчинецької сільської ради від 30.06.2011року, саме Генпланом передбачено включити в межі села вовчинець всі землі, щог знаходяться на території сільської ради.

Проект землеустрою щодо встановлення межі с.Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради виготовленого ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та погоджений у відповідності до вимог ст..46 Закону України «Про землеустрій» (а.с.11-50). Зокрема, проектна документація містить рішення Вовчинецької сільської ради від 23.07.2009р. про встановлення межі, технічне завдання на складання проекту щодо встановлення межі та замовлення проекту землеустрою від 02.06.2010р., рішення Вовчинецької сільської ради від 16.04.2013р. про погодження проекту землеустрою. Невідємною частиною даної документації є і оскаржуване рішення про погодження межі межівником Івано-Франківською міською радою, що межує з півдня з м.Івано-Франківськ (від т.Г до т.Д). В пояснювальній записці проекту даних щодо збільшення площі та віднесення будь-яких земель із міста до земель сільської ради відсутнє, натомість зазначається про зменшення загальної площі облікованих земель с.Вовчинець за рахунок розбудови м.Івано-Франківська. Тому доводи позивача про віднесення земель з однієї адміністративно-територіальної одиниці (міста) до іншої (села) не заслуговує на увагу суду та є безпідставними.

Доводи позивача щодо наявних на час спору прав користування на земельну ділянку площею понад 6 га за ГК «Соколи», відхиляються судом. Так, згідно рішення Івано-Франківської міської ради від 20.02.2006 року (п.50) було передано в оренду терміном на 1 рік ГК «Соколи» земельну ділянку площе. 6.3201 га на вул.Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражів (а.с.53). відповідно до даного рішення було укладено між Івано-Франківською міською радою та ГК «Соколи» договір оренди земельної ділянки (а.с.151-152), термін дії якого був 1 рік. Про визнання права на користування земельною ділянкою площею 6.2207 га за ГК «Соколи» шляхом зобовязання укласти додаткову угодку до договору оренди від 16.03.2006р., кооператив звернувся до господарського суду Івано-Франківської області. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р., залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014р., в позові ГК «Соколи» відмовлено, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013р скасовано (а.с.153-163). При цьому судом встановлено припинення договору оренди землі, у звязку із закінченням терміну, на який він укладався.

ГК «Соколи» також оскаржувалось в судовому порядку рішення Вовчинецької сільської ради від 16.04.2008р. про видачу АТ «Родон» Державного акту на право власності на землю пл..6.2207га (за договором купівлі-продажу землі), при цьому що АТ «Родон» до 1996 року мав в постійному користуванні земельну ділянку площею 48.0715га (а.с.138-142) та Державного акту виданого ТОВ «Х-Адванс», однак рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 р. залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р., постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2014р., в задоволенні позову відмовлено (а.с.164-170).

Не є вірними посилання позивача на порушення прав власників гаражів оскаржуваним рішенням (а.с.58-66), оскільки в матеріалах справи є рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014р., залишене без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014р., ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.03.2015р., ухвалою Верховного Суду України від 27.05.2015р., яким скасовано зокрема і рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно та здійснених записів в Державний реєстр прав на нерухоме майно (а.с.126-137).

Порядок встановлення та зміни меж населених пунктів, зокрема села, регулюється статтями 173-176 ЗК України, а вимоги щодо проекту землеустрою по встановленні (зміні) межі, порядок погодження та затвердження ст..46 Закону України «Про землеустрій».

Отже, судом встановлено що спір стосується тільки самого погодження межі села Вовчинець Івано-Франківською міською радою, яка представляє територіальну громаду міста.

Так, згідно статті 45 Закону України «Про землеустрій» ( в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо. Строки реалізації заходів, визначених схемою землеустрою і техніко-економічними обґрунтуваннями використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, залежать від поставлених завдань, але не можуть бути меншими 10-15 років.

Як слідує зі ст..46 цього ж закону (в тій же редакції та назві статті із змінами, внесеними згідно із Законом N 5003-VI від 21.06.2012) для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративнотериторіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць включає: а) пояснювальну записку; б) завдання на виконання робіт; в) рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць; г) посвідчені в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, рішень про його затвердження (у разі зміни меж населеного пункту); ґ) викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці (утворення), а у разі її відсутності - викопіювання із проекту формування територій сільських, селищних рад; д) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за їх наявності) та проектних меж адміністративно-територіальної одиниці; е) експлікація земель в існуючих (за їх наявності) та проектних межах адміністративно-територіальної одиниці; є) опис меж адміністративно-територіальних одиниць; ж) матеріали погодження проекту; з) матеріали виносу меж адміністративно-територіальних одиниць в натуру (на місцевість) з каталогом координат їх поворотних точок.

Проект землеустрою щодо зміни меж населеного пункту може також передбачати пов'язані із цим зміни меж інших суміжних адміністративних одиниць, якщо прийняття рішення про їх зміну згідно із законом належить до компетенції одного органу. Межі адміністративно-територіальних одиниць визначаються як по суходолу, так і по водному простору.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл, селищ, міст розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється за рішенням відповідної районної ради, а у разі якщо районна рада не утворена - обласної ради.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується з Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.

Рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно- територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни). Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць складається у паперовій та електронній (цифровій) формах. Відомості про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру. Відомості про встановлені (змінені) межі адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у витязі з Державного земельного кадастру, який безоплатно видається відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді.Складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади.

Зважаючи на вищезазначені норми закону, суд не вбачає порушення, як зазначає позивач саме щодо недотримання даних статтей, органом місцевого самоврядування Івано-Франківською міською радою при погодженні межі між селом та містом.

Також, згідно статтей 173-175 ЗК України ( в редакції на час оскаржуваного рішення ради) межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті. Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Відхиляються судом і доводи позивача щодо не уповноваження міської ради на прийняття рішення про погодження межі.

Так, за ст..12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За нормами ст..10, 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

А як слідує з п.34 ч.1 ст.26 цього ж закону до повноважень в т.ч. міської ради відноситься і вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, суд встановивши обставини спору прийшов до висновку про те, що приймаючи оскаржувані рішення про погодження межі між містом та селом згідно проекту землеустрою щодо встановлення межі села Вовчинець Вовчинецької сільської ради івано-Франківської міської ради, Івано-Франківська міська рада не порушила вимог законодавства, діяла в межах наданих законом їй повноважень, при цьому жодного права позивача не порушила.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

А тому, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову, слід відмовити.

На підставі ст.. 12, 152, 173-175 ЗК України, ст..45, 46 Закону України «Про землеустрій», ст..10, 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову Гаражного кооперативу Соколи до Івано-Франківської міської ради, третя особа - Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міськради про визнання нечинним рішення Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 року №1191-37 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 03.08.2015 року.

Суддя Польська М.В.