Постанова № 4780475, 16.04.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-12703/09

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року м. Полтава

   Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Єресько Л.О.

При секретарі - Олійник Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 про стягнення недоїмки , -

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2008 року Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області (надалі - позивач) звернувся до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 (надалі - відповідач) стягнення недоїмки в розмірі 8788,80 грн

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив те, що Суб'єкт підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 порушив вимоги ст..ст.19, 20 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, не сплативши страхові внески, нараховані за відповідний базовий період .

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи містяться наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.Надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи містяться наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило, про причини неявки в судове засідання не повідомив, судове засідання кілька разів відкладалось через його неявку. Але, суд вважає, що відповідач ухиляється від явки в суд, оскільки в матеріалах справи наявні письмові докази, що відповідач кожного разу отримував повістку із викликом до суду, проте, жодного разу не повідомив про причини неявки та не направив клопотання про розгляд справи у його відсутності чи про відкладення. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1   зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності фізичн а особ а - підприємець ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 01.06.2000 року Глобинською районною державною адміністрацією, про що зроблено запис 06.06.2000 року у журналі обліку реєстраційних справ за № 169 та взятий на облік як платника страхових внесків за № 16030601.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно до положень статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV , страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400 та розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, а саме: 33,2 % від фонду оплати праці та 0,5 - 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною другою статті 20 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 та відповідно до пункту 5.1.3 та 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що за результатами документальної перевірки відповідача виявлено факт приховування суми отриманого доходу в розмірі 6000 грн. та складено акт № 71 від 12.11.2008 року.

Згідно п.3 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальника такі санкції: за приховування страхувальником суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати.

На виконання вимоги даної норми 12.11.2008 року позивачем винесено рішення №485 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати( виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в розмірі 6000 грн.

Згідно п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальника такі санкції: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

На виконання вимоги даної норми 12.11.2008 року позивачем винесено рішення №486 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в розмірі 796,8 грн.

Примірники зазначених рішень відповідач отримав 14.11.2008, про що свідчить копія зворотнього поштового повідомлення.

 В добровільному порядку заборгованість перед позивачем не погашена.

01.12.2008 року позивачем надіслана вимога №ф 90 на загальну суму боргу платника страхових внесків 1991,34 грн, яку отримав відповідач 04.12.2008 року, про що свідчить копія зворотнього поштового повідомлення №10082252.

Відповідно до п.8.5. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги у судовому порядку. Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Згідно із п.9.6 зазначеної Інструкції суми штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято рішення.

Відповідачем доказів про те, що рішення та вимога оскаржені, не надано. Тому зобов'язання із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування та штрафних санкцій вважаються узгодженими.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача складає 8788,8 грн, в тому числі 6000 грн.- сума штрафної санкції за приховування сум доходу;1992 грн - сума донараховання сум своєчасно не обчислених та не сплачених; 796,8 грн - сума штрафної санкції, нарахованої на суму несплачених страхових внесків.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003   передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування в розмірі 8788,8 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 15, 17, 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV, статтею 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400/97-ВР, „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663, статтями 71, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  задовольнити.

Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) недоїмку в розмірі 8788,90 на користь Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області (р/р 2560931275 в ОПЕРВ Ощадбанку м.Полтава МФО 331467 код ЄДРПУ 22534541).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

  Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 квітня 2009 року

Суддя Л.О.Єресько