Рішення № 47802488, 17.07.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10146/15-ц

Провадження № 2/201/2621/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2015 року місто Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Батманової В.В.

при секретарі Гоц Г.Ю.

за участю: представника позивача ОСОБА_1І

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

12 червня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що 11 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 50207С14 з зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 46700 швейцарських франків, а відповідач зобовязався щомісяця повертати наданий кредит та сплачувати проценти шляхом сплати платежів в розмірі із кінцевим терміном повернення 10 грудня 2032 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. За користування кредитним коштами відповідач зобовязався сплачувати проценти у розмірі 7 % річних, та змінюється відповідно до додаткових угод. В забезпечення виконання кредитних зобовязань позичальника, 24 квітня 2012 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

Попри взяті на себе зобовязання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, у звязку з чим станом на 20 травня 2015 року заборгованість відповідачів за кредитним договором становить 38589,96 швейцарських франків та 42049,17 грн.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, надала заяву про неможливість явки у судове засідання.

Вислухавши сторін, дослідивши та вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 50207С14 з зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 46700 швейцарських франків, а відповідач зобовязався щомісяця повертати наданий кредит та сплачувати проценти шляхом сплати платежів в розмірі із кінцевим терміном повернення 10 грудня 2032 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. За користування кредитним коштами відповідач зобовязався сплачувати проценти у розмірі 7 % річних, та змінюється відповідно до додаткових угод. В забезпечення виконання кредитних зобовязань позичальника, 24 квітня 2012 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

Попри взяті на себе зобовязання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, у звязку з чим станом на 20 травня 2015 року заборгованість відповідачів за кредитним договором становить 38589,96 швейцарських франків та 42049,17 грн., з яких:

-заборгованість за кредитом 35156,66 швейцарських франків;

-заборгованість за процентами 3307,36 швейцарських франків;

-пеня за основним боргом 25380,76 грн.;

-пеня за процентами 16668,41 грн;

-3% річних на суму простроченого кредиту 69,67 швейцарських франків;

-3% річних на суму простроченого процентів за кредитом 56,27 швейцарських франків

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.

В статті 610 ЦК України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В порушення зазначених норм закону та умов укладених кредитного договору № 50207С14 від 11 грудня 2007 року відповідачі свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконали, у звязку з чим утворилася заборгованість. Позивачем на адресу відповідачів була направлена вимога про дострокове погашення грошових зобовязань за кредитним договором однак в добровільному порядку заборгованість відповідачем не була погашена і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України і ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним способом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановленому законом. Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Цивільним кодексом передбачено можливість визначення зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим задовольнити позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, та стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 50207С14 від 11 грудня 2007 року в сумі 38589,96 швейцарських франків та 42049,17 грн.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір у встановленому законом розмірі 1827,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 50207С14 від 11 грудня 2007 року в сумі 38 589 (тридцять вісім тисяч пятсот вісімдесят девять) швейцарських франків 96 сантімов та 42049 (сорок дві тисячі сорок девять) гривень 17 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Батманова