Постанова № 47801717, 25.05.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р. Справа № 2a-597/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лучко О.О.

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ДПІ у Надвірнянському районі, вул. Визволення, 2,м. Надвірна,Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78400

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4,м. Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77305

про стягнення заборгованості за рахунок активів відповідача в сумі 2240,09 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2010 року ДПІ в Надвірнянському районі звернулася в суд з адміністративним позовом до ЗАТ «Лукор» про стягнення стягнення заборгованості за рахунок активів платника податків в сумі 2240,99 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та пояснив суду, що на відповідача покладено обовязок сплачувати земельний податок, оскільки відповідно до вимог ст.2 Закону України Про плату за землю використання землі в Україні є платним. Однак, ЗАТ «Лукор»допущено заборгованість по сплаті земельного податку згідно самостійно поданих податкових розрахунків земельного податку на 2009 рік, яка станом на 31.12.2009 року складає 2240,09 грн., чим порушено вимоги Закону України Про плату за землю, Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення, в якому зазначив, що у відповідача немає підстав для сплати земельного податку, оскільки приміщення, що знаходилось на земельній ділянці площею 5,0 га, яка перебувала у користуванні ЗАТ «Лукор», продане, і на підставі рішення сесії Надвірнянської міської ради №197-ХХVШ/2008 від 30.10.2008 року вказану земельну ділянку площею 5,0 га по вул..Майданська,9 (поза межами населеного пункту м.Надвірна) було вилучено з користування ЗАТ «Лукор». Дане рішення 15.05.2009 року було опротестоване прокурором Надвірнянського району. За наслідками розгляду даного протесту Надвірнянська міська рада 02.07.2009 року прийняла рішення №2319-33/2009, яким протест прокурора задоволила та скасувала попереднє рішення Надвірнянської міської ради №197-ХХVШ/2008 від 30.10.2008 року. ЗАТ «Лукор»звернувся до господарського суду з позовом про скасування рішення Надвірнянської міської ради №2319-33/2009 від 02.07.2009 року, рішенням якого від 28.04.2010 року в задоволенні позову відмовлено. Посилається на мотивувальну частину рішення суду, в якій суд зазначив, що Надвірнянський районний відділ Івано-Франківської філії ДП Центру ДЗК на вимогу суду, листом № 01-04/182 від 26.04.2010 року повідомив, що за ЗАТ «Лукор»в м.Надвірна по вул.Майданська,9 земельні ділянки на праві приватної власності, постійного користування, оренди не зареєстровані. А сам позивач ЗАТ «Лукор»не подав суду документи, які би підтвердили, що вказана земельна ділянка є в його користуванні. На цій підставі вважає, що оскільки за ЗАТ «Лукор»в м.Надвірні земельні ділянки на праві постійного користування не зареєстровані, то і відсутні підстави для стягнення податкового боргу по земельному податку. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до довідки з Івано-Франківського обласного управління статистики № 4524 від 06.12.2000 року про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Закрите акціонерне товариство «Лукор»є юридичною особою - субєктом підприємницької діяльності.

15.01.2009 року ЗАТ «Лукор»подало до ДПІ в Надвірнянському районі податковий розрахунок земельного податку за землі несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів площею 5,0 га на загальну суму 2562,66 грн. з помісячною сплатою 213,55 грн., а також податковий розрахунок земельного податку за землі несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів площею 0,5 га на загальну суму 256,27 грн. з помісячною сплатою 21,35 грн.

Станом на 31.12.2009 року заборгованість відповідача по сплаті земельного податку становила 2240.99 грн., в тому числі 2239,84 грн. основного платежу та 0,25 грн. пені.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України Про систему оподаткування визначено види податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України Про систему оподаткуванняплатник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлений законом термін. Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.2 Закону України Про плату за землю від 03.07.1992 року №2535-Х-111 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 4 даного Закону передбачено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України Про плату за землю підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

В статті 14 даного Закону зазначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 15 даного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із ст.17 Закону України Про плату за землю податкове зобовязання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (стаття 20 Закону).

Відповідно до ст. 27 Закону України Про плату за землю контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як встановлено судом, відповідач, будучи платником земельного податку, станом на 31.12.2009 року допустив заборгованість по сплаті земельного податку за 2009 рік в розмірі 2240,84 грн.

Вказана заборгованість підтверджується довідкою ДПІ в Надвірнянському районі від 31.12.2009 року за №14283/10/10, податковими розрахунками земельного податку від 15.01.2009 року, відомостями про наявність документів на землю та іншими матеріалами справи.

Таким чином, відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством терміни узгоджені податкові зобовязання.

Посилання представника відповідача на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2010 року, в мотивувальній частині якого зазначено, що Надвірнянський районний відділ Івано-Франківської філії ДП Центру ДЗК на вимогу суду листом № 01-04/182 від 26.04.2010 року повідомив, що за ЗАТ «Лукор»в м.Надвірна по вул.Майданська,9 земельні ділянки на праві приватної власності, постійного користування, оренди не зареєстровані, а тому, з огляду на наведене, відсутні правові підстави для сплати ЗАТ «Лукор» земельного податку, суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Оціночні судження господарського суду Івано-Франківської області у справі за позовом ЗАТ «Лукор»до Надвірнянської міської ради, третьої особи прокуратури Івано-Франківської області про скасування рішення Надвірнянської міської ради №2319-33/2009 від 02.07.2009 року про недоведеність права ЗАТ "Лукор" на постійне користування земельною ділянкою, не є преюдиційними для суду при розгляді даної адміністративної справи в розумінні ст.72 КАС України, оскільки під час розгляду справи у господарському суді не досліджувалися обставини подання ЗАТ «Лукор»у 2009 році податкових розрахунків земельного податку разом з відомостями про наявність документів на землю.

Поряд з цим не досліджувалися ті обставини, що ЗАТ «Лукор»протягом 2000-2008 років сплачував земельний податок за вказані земельні ділянки та у вересні 2008 року подавав до Надвірнянської міської ради клопотання про вилучення з користування товариства земельної ділянки по вул.Майданська,9 (за межами населеного пункту м.Надвірна) площею 5,0 га у звязку з відчуженням майна, що знаходилось на даній ділянці ТзОВ «Укр-НафтоГазКомплект», що, в свою чергу, свідчить про перебування вказаної земельної ділянки у користуванні відповідача.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача визнав той факт, що ЗАТ «Лукор»подало 15.01.2009 року до ДПІ в Надвірнянському районі податкові розрахунки земельного податку по двох земельних ділянках площею 5,0 га та 0,5 га відповідно разом із відомостями про наявність документів на землю, в яких самостійно визначило свої податкові зобовязання по земельному податку. Жодних уточнюючих розрахунків відповідач протягом 2009 року стосовно сплати земельного податку не подавав.

В п.4.1 ст.4 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п.п.5.1 ст.5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 даного Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, дане податкове зобовязання по земельному податку є узгодженим з моменту подання податкових розрахунків по земельному податку.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (п.п.6.2.2. п.6.2 ст.6 даного Закону).

З метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості ЗАТ «Лукор»направлялись 02.04.2009 року та 12.05.2009 року відповідно перша та друга податкові вимоги, які ним отримані та залишені без виконання.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно із п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 даного Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.4.1 п.16.4 ст.16 цього Закону).

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості по земельному податку є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів ЗАТ «Лукор»(код ЄДРПОУ 31256759, вул. Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77306) в дохід бюджету податковий борг в сумі 2240,09 грн. (дві тисячі двісті сорок гривень дев»ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 31.05.2010 року.