Постанова № 47801665, 21.04.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2010 р. Справа № 2a-623/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап’юк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації про стягнення податкового боргу в розмірі 48681,31 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2010 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 48681,31 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушені Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" допустив заборгованість самостійно задекларованих сум з податку на додану вартість в розмірі 1327,32 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680,07 гривень та нарахованої пені в розмірі 465,59 гривень; заборгованість з самостійно розрахованого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 8416,25 гривень, нарахованої пені в розмірі 2643,30 гривень; заборгованість з сплати комунального податку в розмірі 90,10 гривень, нарахованої пені в розмірі 27,56 гривень; заборгованість з самостійно розрахованих сум з сплати земельного податку в розмірі 27748,28 гривень та нарахованої пені в розмірі 7282,84 гривень. Загальний податковий борг відповідача становить 48681,31 гривень.

Позивач в судове засідання не з’явився, його представником суду надано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в друкованому засобі масової інформації за останнім відомим місцем знаходження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 03.08.2006 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи –Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації, та яке Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську взято на податковий облік, як платник податків і зборів.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать податок на додану вартість, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про систему оподаткування" комунальний податок належить до місцевих податків.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, що відповідач являється платником податку на додану вартість, платником комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та платником земельного податку.

12.10.2007 року відповідача подав декларацію з податку на додану вартість за серпень 2007 року. Розмір самостійно задекларованої суми в декларації з податку на додану вартість відповідача, за вказаний період, становить 1328 гривень. На момент звернення до суду сума несплачених самостійно задекларованих сум в деклараціях з податку на додану вартість становить 1327,32 гривень.

29.01.2007 року, 16.04.2007 року, 06.08.2007 року, 06.11.2007 року, 16.01.2008 року, 15.04.2008 року та 05.08.2008 року відповідач подав до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську податкові розрахунки комунального податку за квітень 2006 року, січень –квітень 2007 року та січень, лютий 2008 року, яким самостійно визначено податкове зобов'язання з сплати даного податку на суму 90,10 гривень, який відповідачем не сплачений.

Судом також встановлено, що 22.02.2007 року та 20.01.2007 року відповідачем подано розрахунки суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2006 рік та на 2007 рік. Сума самостійно нарахованої в розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідача становить 13466 гривень. Сума несплачених відповідачем податкових зобов’язань вказаного податку становить 8416,25 гривень.

Крім того, судом встановлено, що 30.01.2006 року, 30.01.2007 року та 31.01.2008 року відповідачем подано позивачу податкові розрахунки земельного податку на 2006, 2007 та 2008 роки. Розмір самостійно розрахованих сум з земельного податку відповідача становить 38334,18 гривень. На момент звернення до суду сума несплаченого земельного податку становить 27748,28 гривень.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації та які відповідачем в повному обсязі не сплачені, з податку на додану вартість за вересень 2007 року в розмірі 1327,32 гривень, в податкових розрахунках комунального податку за квітень 2006 року, січень –квітень 2007 року та січень, лютий 2008 року в розмірі 90,10 гривень, розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2006, 2007 роки в розмірі 8416,25 гривень, податкових розрахунках земельного податку на 2006, 2007 та 2008 роки в розмірі 27748,28 гривень, є узгодженими з дня подання таких декларацій та розрахунків.

Судом встановлено, що 26.05.2008 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку відповідача щодо своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов’язкових платежів за період з 30.10.2007 року до 30.01.2008 року, якою встановлено факт несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з сплати податку на додану вартість у встановлений термін понад 90 днів в розмірі 0,14 гривень, що підтверджується актом перевірки за №4689/15-2/19400021 від 26.05.2008 року (а. с. 25).

Крім того, судом встановлено, що позивачем 12.09.2008 року, 24.12.2008 року та 06.04.2009 року проведено невиїзні документальні перевірки з питань неподання або несвоєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість, яким встановлено факт не подання такої декларації за ІІ квартал 2008 року, ІІІ квартал 2008 року та за січень, лютий 2009 року. Вказані обставини підтверджуються відповідними актами за №12075/152 від 12.09.2008 року (а. с. 27), за №17868/1502/19400021 від 24.12.2008 року (а. с. 29) та за № 4483/152/19400021 від 06.04.2009 року (а. с. 32).

Відповідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом, позивач податковим повідомленням-рішенням за №0011481502/0 від 26.05.2008 року, на підставі акта перевірки за №4689/15-2/19400021 від 26.05.2008 року, у відповідності до абзацу 3 підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 0,07 гривень (а. с. 24), яке надіслано відповідачу.

Відповідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Судом встановлено, що позивач податковими повідомленнями-рішеннями за №0014311502/0 від 12.09.2008 року, за №0017181502/0 від 24.12.2008 року та за №0002601502/0 від 06.04.2009 року на підставі актів перевірок за №12075/152 від 12.09.2008 року, за №17868/1502/19400021 від 24.12.2008 року та за № 4483/152/19400021 від 06.04.2009 року, у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 680 гривень (а. с. 26, 28, 31), які надіслані відповідачу.

Відповідач винесені позивачем податкові повідомлення-рішення не оскаржував до суду чи до вищого за підпорядкуванням органу Державної податкової служби.

Відповідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобов'язання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні (фінансові) санкції, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у встановлений термін 30.10.2007 року, понад 90 днів та застосовані штрафні (фінансові) санкції, за неподання декларації з податку на додану вартість, в загальному розмірі 680,07 гривень, є узгодженими.

Пунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня –плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що за несплату відповідачем узгодженого податкового зобов’язання: з сплати податку на додану вартість та за застосованих штрафних (фінансових) санкцій, позивачем нараховано пеню в розмірі 465,59 гривень; з сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів нараховано пеню в розмірі 2643,30 гривень. За несплату комунального податку позивачем нараховано пеню в розмірі 27,56 гривень та за несплату земельного податку нараховано пеню в розмірі 7282,84 гривень. Загальна сума несплаченої відповідачем пені становить розмір 10419,29 гривень.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 19.01.2007 року та другу податкову вимогу від 24.02.2007 року, які відповідач залишив без реагування.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 48681,31 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Прикарпатського будівельно-монтажного підприємства по газифікації, 76014, вулиця Василишина, 26 А, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 19400021 в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі – 48681 (сорок вісім тисяч шістсот вісімдесять одна) гривня 31 копійка.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.04.2010 року.