Постанова № 47801529, 26.01.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2010 р. Справа № 2a-3436/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області, вул. Шашкевича, 6, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: ПП Шпирко ОСОБА_3, вул. Целевича, 20/66, м. Івано-Франківськ,76012

про стягнення економічних санкцій в сумі 215, 86 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2009 року Державна інспекція України з контролю за цінами в Івано-Франківській області звернулася до суду з позовом до ПП Шпирко ОСОБА_3 про стягнення економічних санкцій в сумі 215,86 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою по питаннях формування та застосування роздрібних цін на лікарські засоби та вироби медичного застосування ПП Шпирко ОСОБА_3 встановлено, що ним було порушено вимоги розпорядження обладміністрації від 31.10.06 р. №620 "Про регулювання цін(тарифів)", а саме завищено граничну торгівельну надбавку на лікарські засоби, в результаті чого підприємцем отримано необгрунтованої виручки на суму 138,62 гривень. 04.06.2009 року рішенням Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області №101 до ОСОБА_4 були застосовані економічні санкції в сумі 415,86 гривень. 04.02.09р. за №01-17/1186 відповідачу була направлена претензія на суму 415,86 гривень, яка задоволена частково в сумі 200 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №8720 від 17.07.09 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовоні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, оцінивши подані докази суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення»Законодавство України про ціноутворення складається з цього Закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Згідно статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення»контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 1432 від 13.09.2000 «Про Державну інспекцію з контролю за цінами»утворено у складі Міністерства економіки на базі Державної інспекції з контролю за цінами та державних інспекцій з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі урядовий орган державного управління - Державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно пунктів 1 та 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 року якою затверджено Положення про «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки. Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням.

Основними завданнями Держцінінспекції є: організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

Згідно підпункту 5 пункту 5 вищевказаної постанови Держцінінспекція наділена правом приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»встановлюється відповідальність за порушення державної дисципліни цін.

Зокрема, вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Враховуючи вищевказані норми матеріального права, суд приходить до висновку, що за позивачем закріплено право контролю та застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій за порушення у сфері ціноутворення.

В судовому засіданні встановлено, що 25 травня 2009 року позивачем по справі, організовано та проведено планову перевірку ПП ОСОБА_5 За наслідками проведеної перевірки складено акт від 29 травня 2009 року за № 42р/26. В акті зазначено, що ПП ОСОБА_6 при формуванні роздрібних цін застосовував торговельні надбавки в розмірі від 10 до 73,7 відсотків митної вартості (ціни виробника), в результаті чого, ним отримано необґрунтовану виручку в сумі 138,62 гривень. 04.06.2009 року позивачем прийнято рішення за № 101 про застосування економічних санкцій до відповідача за порушення державної дисципліни цін на суму 277,24 гривень та вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручку в сумі 138,62 гривні. Позивачем було частково сплачено застосовані фінансові санкції в сумі 200 гривень.

Оскільки відповідачем не погашено заборгованість в сумі 215,86 гривень, дана сума підлягає до стягнення в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочиннства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ПП Шпирко ОСОБА_3, вул. Целевича, 20/66, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в доход Державного бюджету УДК в Івано-Франківській області 2108110, р/р 31101067000002, код ЗКПО 20568100 економічні санкції в сумі 215,86 гривень(двісті п"ятнадцять гривень вісімдесят шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.01.2010 року.