Постанова № 47800657, 12.02.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2010 р. Справа № 2а-2572/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

при секретарі Круглій О.М.,

з участю сторін:

представника позивача - не з"явився.,

відповідача - не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області, вул. Тополина, 3, м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська область,76492

до відповідача: ОСОБА_1, вул. І.Мазепи, 268/49,

м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн,-

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2009 року територіальне управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн. згідно постанови №059899 від 25.09.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 24.09.2008 року складено акт за №091776 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої неодноразово виявлено відсутність у водія ОСОБА_2 ліцензійної картки. Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 винесена постанова №059899 від 25.09.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 510,00 грн. за порушення, передбачені абз. 4 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Представник позивача в судове засідання не зявилася. Суду подала клопотання, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу без її участі.

Відповідач в судове засідання не зявилася. Поштове повідомлення про вручення йому судової повістки повернулось на адресу суду з відміткою про закінчення терміну зберігання, хоча виклик здійснювався за адресою, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію цього підприємця, що свідчить про небажання останнього отримати дану судову повістку. За таких обставин наступне повідомлення відповідача здійснювалося через друкований засіб масової інформації. У звязку з чим суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши позовну заяву, матеріали справи, оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.

Статтею 6 Закону України Про автомобільний транспорт N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

У ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в ст. 39 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.). Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

У відповідності до п. 28 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право субєкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2008 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області проводилася рейдова перевірка та було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 під час експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки. В день складання акту відповідач з актом перевірки ознайомлювався та пояснив, що ліцензійну картку буде виробляти..

Таким чином, до відповідача правомірно застосовано штрафну санкцію на суму 510,00 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідно до постанови №059899 від 25.09.2008 року, винесеної начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області.

На день розгляду справи відповідачем добровільно сума застосованої фінансової санкції не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул.І.Мазепи, 268/49, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200) в дохід держави на рахунок державного бюджету №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківськ, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100 фінансові санкції згідно постанови №059899 від 25.09.2008 року в сумі 510,00 грн. (пятсот десять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяЛучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 17.02.2010 року.