Постанова № 47800478, 27.10.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 рокуСправа № 2а-2588/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до ОСОБА_6 обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

позивач ТзОВ «Короноспан УА» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОСОБА_6 ОДПІ від 18.06.2010 року № 0000602301/0/604, від 30.08.2010 року № 0000602301/1/604, від 17.09.2010 №0000602301/2/604 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 747315,80 грн., у тому числі 533797 грн. основного платежу та 213518,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та податкових повідомлень-рішень від 18.06.2010 року № 0000592301/0/604, від 30.08.2010 року № 0000592301/1/604, від 17.09.2010 № 0000592301/2/604 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 407990 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 ОДПІ при перевірці помилково зроблено висновок, що підприємством всупереч вимог Закону України «Про податок на додану вартість» не проведено коригування податкового кредиту у лютому 2010 року на суму 407990 грн. у сторону зменшення, оскільки дана сума не була включена товариством до складу податкового кредиту у січні 2010 року. Також позивач посилається на те, що реалізація виготовленої продукції за цінами нижчими, ніж собівартість такої продукції, проводилась у звязку з тим, що у січні-лютому 2010 року мало місце збільшення затрат виробництва, зумовлене простоєм виробництва та зменшенням його обсягів, при перевірці не встановлено фактів використання підприємством придбаної сировини поза межами господарської діяльності, рівень цін на ринку ідентичних товарів відповідачем не досліджувався. Підприємство вважає, що висновки, зроблені податковим органом в акті перевірки є безпідставними і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_6 ОДПІ у запереченнях на позовну заяву вимог товариства не визнає, посилаючись на те, що підприємством було заповнено податкову звітність всупереч вимог чинного законодавства, що стало підставою для висновку про вчинення підприємством порушення у лютому 2010 року у вигляді нездійснення коригування сум податкового кредиту. Також відповідач зазначає, що товариством всупереч вимог статтей 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого за сировину, яка використана при виробництві продукції, що реалізована за цінами нижчими, ніж собівартість. Як вважає ОСОБА_6 ОДПІ такі дії позивача суперечать поняттю господарської діяльності та не спрямовані на отримання прибутку.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, наведені у запереченнях на позов, просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_6 ОДПІ від 08.06.2010 року № 704/46/2301/33273907 про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, встановлено порушення позивачем п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим ТзОВ «Кроноспан УА» занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 941 786,94 грн., чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий місяць 2010 року на суму 407 990 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27), за лютий 2010 року на суму 533 797 грн.

За результатами перевірки та внаслідок апеляційного узгодження ОСОБА_6 ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010 року № 0000602301/0/604, від 30.08.2010 року № 0000602301/1/604, від 17.09.2010 №0000602301/2/604 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 747315,80 грн., у тому числі 533797 грн. основного платежу та 213518,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010 року № 0000592301/0/604, від 30.08.2010 року № 0000592301/1/604, від 17.09.2010 № 0000592301/2/604 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 407990 грн.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Кроноспан УА» у січні 2010 року згідно податкової накладної від 31.01.2010 року № 656 продано продукцію вартістю 2474380 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 412396,67 грн. Згідно накладної покупцем продукції є ТзОВ «Кроноспан УА».

У податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року підприємством ПДВ у розмірі 412396,67 грн. включено до податкових зобовязань.

Як вбачається з додатку 5 до декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у січні 2010 року товариством до податкового кредиту ПДВ у розмірі 412396,67 грн. не поставлено.

З пояснень представників позивача встановлено, що дана податкова накладна була виписана помилково, продукція не поставлялась, оскільки поставити самому собі продукцію підприємство не могло.

У звязку з тим, що податкова накладна від 31.01.2010 року № 656 була виписана помилково і відповідно помилково було задекларовано податкове зобовязання у розмірі 412396,67 грн., у лютому 2010 року на підставі розрахунку № 53/656 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2010 року № 656 позивачем проведено коригування податкових зобовязань у сторону зменшення на зазначену суму, що відображено у податковій декларації з ПДВ за лютий 2010 року.

ОСОБА_6 ОДПІ у акті перевірки зазначено, що платником всупереч вимог ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» не проведено коригування податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 412396,67 грн. згідно розрахунку № 53/656.

Суд не погоджується з такими твердженнями податкового органу з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Як встановлено з додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року сума 412396,67 грн. згідно податкової накладної від 31.01.2010 року № 656 не включалась до податкового кредиту відповідно періоду; згідно пояснень представників позивача зазначена податкова накладна була виписана помилково, а сама поставка взагалі не відбулась.

Відповідно, оскільки сума 412369,67 грн. не була включена до податкового кредиту у січні 2010 року на підставі податкової накладної від 31.01.2010 року № 656, то підстав для коригування податкового кредиту у лютому 2010 року не було. Згідно розрахунку № 53/656 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2010 року № 656 було проведено лише коригування податкових зобовязань, так як останні були задекларовані у січні 2010 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_6 ОДПІ неправомірно донараховано позивачу податкове зобовязання з ПДВ на суму 412369,67 грн.

Також актом перевірки ОСОБА_6 ОДПІ від 08.06.2010 року № 704/46/2301/33273907 встановлено, що ТзОВ «Кроноспан УА» у січні-лютому 2010 року виготовлено продукцію деревостружкові плити на загальну суму 45679601 грн., в тому числі у січні 2010 року на суму 17067852,20 грн., у лютому 2010 року 28071748,80 грн.

Протягом зазначеного періоду товариством реалізовано продукцію власного виробництва на загальну суму 40970666,28 грн., в тому числі у січні 2010 року на суму 15545868,87 грн., у лютому 2010 року на суму 25424797,41 грн.

Тобто, собівартість виготовленої позивачем продукції є вищою, ніж ціна реалізації.

ОСОБА_6 ОДПІ вважає, що підприємство повинно було скоригувати податковий кредит за січень-лютий 2010 року в сторону зменшення, оскільки сума податкового кредиту, отримана у звязку з виготовленням готової продукції, перевищує суму зобовязань, нарахованих у результаті продажу цієї продукції, тобто сума податкового кредиту, сформована в частині витрат, які не приймають участі у визначенні собівартості не приймають участі в оподатковуваних операціях.

Такі висновки податкового органу є на думку суду хибними з огляду на таке.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунтом 5.1 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено з акту перевірки та пояснень представників відповідача при перевірці не виявлено фактів використання товариством «Кроноспан УА» придбаної сировини поза межами власної господарської діяльності підприємства.

У акті перевірки ОСОБА_6 ОДПІ вказує на факт реалізації позивачем продукції власного виробництва за цінами нижчими, ніж її собівартість.

Однак, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить положень про те, що продукція суб'єкта господарювання не може бути реалізована за ціною, що є нижчою за собівартість такої продукції.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Тобто, субєкт господарювання може реалізувати продукцію на ринку за ціною, що є нижчою за собівартість, однак така ціна має знаходитись у межах звичайних цін.

Відповідно до пункту 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Всупереч зазначених вимог ОСОБА_6 ОДПІ не проведено детального та обґрунтованого аналізу цін, які існували на ринку деревостружкових плит, не здійснено аналізу договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставних економічних умовах, не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших об'єктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну.

Також податковим органом не враховано, що підприємство почало виготовляти продукцію власного виробництва у січні 2010 року і, враховуючи наявність значних затрат виробництва, його невеликі обсяги, собівартість продукції була високою. Реалізація продукції за ціною не нижчою, ніж собівартість не дала б змоги підприємству конкурувати на ринку ідентичних товарів.

Продаж продукції за ціною нижчою, ніж її собівартість, протягом січня-лютого 2010 року, тобто протягом двох місяців від початку виробництва, не свідчить про систематичність та значну тривалість у часі дій підприємства, які можуть бути розцінені як ухилення від декларування прибутку та отримання доходу шляхом декларування податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено: якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Ні актом перевірки, ні обставинами, встановленими під час розгляду справи судом, не підтверджено фактів виробництва ТзОВ «Кроноспан УА» продукції, яка не призначена для використання у господарській діяльності платника. Виготовлена товариством продукція була реалізована його контрагентам, що відповідає цілям та меті господарської діяльності підприємства.

Згідно п. п. 4.5.1. п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Оскільки матеріалами справи не підтверджено факту зменшення суми компенсації вартості придбаної сировини, правових підстав для зменшення суми податкового кредиту у позивача на було.

Так як констатовані в акті перевірки порушення не знайшли документального підтвердження під час розгляду справи, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог ТзОВ «Кроноспан УА» та необхідність визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи відповідача, наведені у запереченнях на позовну заяву, до уваги судом не приймаються, оскільки спростовані обставинами, встановленими під час розгляду справи, та вищезазначеними правовими нормами.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОСОБА_6 ОДПІ від 18.06.2010 року № 0000602301/0/604, від 30.08.2010 року № 0000602301/1/604, від 17.09.2010 № 0000602301/2/604 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 747315,80 грн., та податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010 року № 0000592301/0/604, від 30.08.2010 року № 0000592301/1/604, від 17.09.2010 № 0000592301/2/604 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 407990 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 1 листопада 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддяО. О. Андрусенко