Ухвала суду № 47800024, 30.07.2015, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2108/15-ц

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 липня 2015 року суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Залеська А.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,

встановив:

28.07.2015 до суду поступила позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір купівлі продажу квартири від 26 червня 2014 року, укладений між його батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на такі обставини:

-підпис на договорі не належить його батьку ОСОБА_5, який помер 06.02.2015, оскільки останній ніколи нікого не повідомляв про продаж квартири та проживав у ній до дня своєї смерті;

-в той період батько зловживав спиртними напоями та хворів, а тому підписуючи договір він міг перебувати в стані, коли не розумів значення своїх дій та керувати ними.

Вивчивши позовну заяву та додатки до неї, суд приходить до висновку про наявність суттєвих недоліків у змісті заяви.

Так, в порушення п.5,6 ч.2 ст. 119 ЦПК України Позивач у змісті позовної заяви, обґрунтовуючи позовні вимоги викладає взаємовиключаючі обставини та підстави для його задоволення, що фактично є його роздумами, сумнівами та припущенням, не зазначає доказів, що підтверджують кожну обставину.

Таке порушення вказує на невизначеність позивача щодо підстави позову та предмету спору: чи то він бажає доводити неналежність підпису на договорі продавцю, чи то перебування продавця в недієздатному стані на момент укладання договору.

Вказане не дає можливості суду визначитись з межами судового розгляду та може призвести до порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства, а також може поставити відповідача в край невигідне становище під час підготовки одночасно двох альтернативних заперечень та поданні доказів в їх обґрунтування та покласти тягар доказування на відповідача, що є порушенням принципу рівності сторін.

Отже позивачу слід визначитись з підставою позову та предметом спору, виключивши з нього ознаки альтернативності.

Недодержання вищевказаних вимог є перешкодою для відкриття провадження.

Додатково слід зазначити, що якщо під час збору доказів та подання їх суду в попередньому судовому засіданні, в тому числі і шляхом призначення експертизи, у позивача виникне необхідність змінити предмет та підставу позову, він за правилами ч.2 ст.31 ЦПК України може зробити це до початку розгляду справи по суті, шляхом подання відповідної письмової заяви.

За правилами ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків тривалістю три дні з моменту отримання копії цієї ухвали.

У разі не виправлення зазначених недоліків у визначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_6