Постанова № 4779908, 07.08.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-5813/09/1170

Категорія статобліку - 2.11.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2009 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого Ї судді Флоренка О. Ю.,

при секретарі Ї Яровій В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення відповідача від 10.04.2009 р.НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2009 року приватне підприємствоІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося в Кіровоградський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.04.2009 р.НОМЕР_1.

У судовому засіданні представники позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.

Представники відповідача Івашкін О. В., Ковтанюк О.О., Бедзай Н.С. просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 31.03.2009 року №26/23-50/212/34629086, висновки якого, на думку позивача, є хибними. На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем внаслідок неповного дослідження аспектів господарської діяльності позивача, не ґрунтується на фактичних обставинах та суперечить законодавству України.

19.01.2009 р. позивачем подано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування за відповідний звітний період, за яким сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника - позивача у банку складає 14294 грн.

Позивач вважає, що має право на бюджетне відшкодування ПДВ у визначеній ним сумі, а саме в сумі 14294 грн. Зменшення оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням суми бюджетного відшкодування на 9892 грн. є неправомірним та безпідставним виходячи з наступного.

На думку позивача, відповідач провів позапланову виїзну перевірку з порушенням строків, передбачених у п.п.7.7.5.п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та прийняте на підставі вказаного акта оскаржуване податкове повідомлення - рішення на вказане право позивача не вплинуло.

У період, за який проводилась перевірка, позивач діяв на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.09.2007 року № 100066262. Дане свідоцтво було анульовано 01.01.2009. На даний час Позивач застосовує спрощену систему оподаткування та є платником єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб.

В ході перевірки, позивачем була надана довідка про те, що в грудні 2008 року основним видом діяльності позивача є реалізація алкогольних напоїв. Проте, даний вид діяльності не був виключним, оскільки позивачем також здійснювалась реалізація їжі ( продуктів харчування).

Факт здійснення і вказаного вище виду діяльності підтверджується й довідкою про загальну інформацію про позивача (яку викладено як додаток 1 до Акту). Так, у цій довідці вказано, що позивачем за довідкою про включення до ЄДРПОУ здійснюються наступні види діяльності: діяльність ресторану, діяльність кафе, діяльність барів, послуги з постачання готової їжі тощо. Саме у зв'язку із здісненням вказаних вище видів діяльності, позивачем у жовтні 2007 року та листопаді 2007 року було придбано у TOBІНФОРМАЦІЯ_2 технічні вироби, посуд, спецодяг та миючі засоби, які було оприбутковано на рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети» (Д-т рах.22 - К-т рах.631) на суму 200986,35 грн.

Розрахунки за вищевказаний товар були здійснені в січні 2008 року згідно платіжного доручення № 15 від 31.01.2008 на суму 200986,35 грн. Згідно даних журналу проводок за листопад 2007 року по дебету рахунка 92 «Адміністративні витрати» відображено часткове списання придбаного товару на суму 99761,80 грн (Д-т рахунку 92 - К-т рахунку 22).

У своїх письмових поясненнях (а.с. 67) позивач зазначив, що кухонне обладнання було списане ним з балансу в момент передання його в експлуатацію в листопаді 2007 р., відповідно до п. 23 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

Відповідачем проводилася перевірка за період з листопада по грудень 2008 р. Діяльність позивача за інші податкові періоди не перевірялася та не аналізувалася. Проте, протягом 2007-2008 р. позивачем здійснювалася реалізація продуктів харчування, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами (видатковими та податковими накладними).

Позивач приходить до висновку, що списання ним кухонного обладнання на суму 51085,90 грн було здійснено правомірно. Оскільки придбані ним товари та обладнання були необхідні для здійснення його господарської діяльності, він має право на відшкодування з бюджету заявленої ним суми ПДВ.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх запереченнях зазначив, що вважає свої дії законними та правомірними, а позов необґрунтованим, оскільки під час перевірки позивача було встановлено безпідставне списання ним кухонного обладнання на суму 51085,90 грн., тому що підприємство фактично займалось роздрібною реалізацією алкогольних напоїв і не займалось приготуванням продуктів харчування.

Судом встановлено, що, 19.01.2009 р. позивачем подано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування за відповідний звітний період, за яким сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника - позивача у банку складає 14294 грн.

У період з 19.03.2009 р. по 25.03.2009 р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Кіровограді ОСОБА_3а підставі направлення № 364 від 19.03.2009 р. (а.с. 37) та відповідно до Наказу ДПІ у м. Кіровограді № 178 від 19.03.2009 р. ?ро проведення позатланової виїзної документальної перевірки” (а.с. 38), була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансового-господарської діяльності приватного підприємстваІНФОРМАЦІЯ_1 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 14294 грн. за грудень 2008 року із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 р., про що складено акт перевірки № 26/23-50/212/34629086 від 31.03.2009 р. (а.с. 39-51) (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.04.2009 р.НОМЕР_1, згідно якого була визначена сума завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9892 грн. (а.с. 16).

Виходячи з аналізу статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 N 168/97-ВР " Про податок на додану вартість" (далі - Закон) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Дані норми Закону, на думку суду, спростовує позицію позивача щодо проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки з порушенням строків, передбачених у п.п.7.7.5.п.7.7. ст.7 Закону, оскільки за змістом цієї статті позапланова виїзна перевірка повинна буди проведена податковим органом у строк, що не перевищує 60 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. Так, податкова декларація була отримана відповідачем 19.01.2009 р., а позапланова виїзна перевірка була проведена з 19.03.2009 р.

У відповідності із абз. ?” пп. 7.7.7 п. 7.4 ст. 7 Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

В ході перевірки було встановлено, що фактично в перевіряємому періоді позивач займався реалізацією алкогольних напоїв кінцевим споживачам. Проаналізувавши карту рахунка 631 ?озрахунки з вітчизняними постачальниками” з TOB ?ромтехресурс” було встановлено, що в жовтні та листопаді 2007 р. позивачем у вищевказаного контрагента було придбано кухонні товарно-матеріальні цінності: технічна вироби, посуд, спецодяг та миючі засоби, які було оприбутковано на рахунок 22 ?алоцінні та швидкозношувальні предмети” на суму 200986,35 грн. Розрахунки за вищевказаний товар були здійснені в січні 2008 року згідно платіжного доручення №15 від 31.01.2008 р. на суму 200986,35 грн. Згідно даних журналу проводок за листопад 2007 р. по дебету рахунку 92 ?дміністративні витрати” відображено часткове списання придбаного товару на суму 99761,80 грн.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Видаткові та податкові накладні, надані позивачем у судовому засіданні (а.с. 68-97) свідчать про реалізацію ним готових страв у період з 02.01.2008 р. по 27.06.2008 р., тобто раніше листопада-грудня 2008 р. (за який була подана декларація). Документів, які б свідчили про придбання позивачем продуктів для виготовлення цих страв, а також документів, які підтверджують процес виготовлення страв у перевіряємий період, що могло б підтвердити використання ним за призначенням списаного кухонного приладдя та обладнання, як під час проведення перевірки так і в судове засідання позивачем не було надано. Сам позивач не заперечує, що в ході перевірки ним була надана довідка про те, що в грудні 2008 року основним видом його діяльності була реалізація алкогольних напоїв. У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідач прийшов до обґрунтованого визновку безпідставне списання позивачем кухонного обладнання на суму 51085,90 грн.

Тому відповідач правомірно нарахував позивачеві умовний продаж на товарний залишок кухонного обладнання вартістю 51085,90 грн., згідно п.п 7.3.1 п. 7.3 ст 7 та п.9.8 ст.9 Закону.

На підставі п.п 7.3.1 п. 7.3 ст 7 Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Судом встановлено, що позивачем допущено порушення п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та п.9.8 ст. 9 Закону України ?ро податок на додану вартість”, що призвело до заниження податкових зобов'язань за грудень 2008 р. на суму 10217,18 грн. (51085,90 х 20%=10217,18 грн.). За результатами перевірки позивача йому були донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 р. в сумі 28900,0 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд, перевіривши згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 10.04.2009 р.НОМЕР_1 та підстави його прийняття, зокрема - законність проведення позапланової виїзної перевірки, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим, винесеним із дотриманням усіх зазначених принципів, а позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню .

На підставі викладеного та керуючись ст.7 Закону України ?ро податок на додану вартість”, ч.3 ст.2, ч. 1 ст. 71, ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.08.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.08.2009 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.Ю. Флоренко