Ухвала суду № 47798435, 28.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2015 рокусправа № 804/5160/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровськийдо Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми Р від 27.03.2014 року №0001361501.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що реальності господарської операції позивача з контрагентом підтверджується відповідними первинними документами, які були у повному обсязі надані до перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи

Не погодившись з постановою суду, відповідачем (Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що перевіркою встановлено, що підприємством задокументовано придбання сільськогосподарської продукції невласного виробництва без податку на додану вартість, та задокументовано реалізацію вказаної продукції невласного виробництва субєктами господарювання покупцями із нарахуванням податку на додану вартість на обсяги постачання.

Представником позивача подано до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що відображення у бухгалтерському обліку, який здійснюється на підставі належним чином оформлених первинних документів, придбання товару та підтвердження його подальшого використання у господарській діяльності товариства з метою досягнення економічної вигоди, підтверджує фактичну наявність товару.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. Також суду пояснив, що контрагент позивача на період укладення та виконання договорів був платником сільськогосподарського податку.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Птахокомплекс Дніпровський з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ Агрофірма Сокільське за період діяльності з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., у фактичних періодах їх здійснення. За результатами означеної перевірки складено акт №723/152/36020648 від 06.03.2014р., яким зафіксовано допущення позивачем порушення приписів п.209.5, п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України та п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім було завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19 декларації) на загальну суму 26143,00грн. за березень 2012 року.

Означений висновок акта перевірки ТОВ Птахокомплекс Дніпровський обґрунтований тим, що перевіркою контрагента позивача ТОВ Агрофірма Сокільське було встановлено, що документальне підтвердження того, що реалізована цим підприємством сільськогосподарська продукція, в тому числі соняшник, є вирощеною на власних (орендованих) виробничих потужностях відсутнє. ТОВ Агрофірма Сокільське не має документального підтвердження факту виробництва, збирання, оприбуткування та зберігання продукції рослинництва власного виробництва, виробленої на власних або орендованих потужностях, врожаю 2010-2013 років. Разом з тим, ТОВ Агрофірма Сокільське відображало у податковому обліку та звітності вищеозначені господарські операції, а також операції з реалізації цієї продукції. При цьому договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі), укладені ТОВ Агрофірма Сокільське з фізичними особами власниками земельних ділянок та з Юрївською райдержадміністрацією Дніпропетровської області, у 2011 році не були зареєстровані у Державному підприємстві Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, що, в свою чергу, свідчить про те, що означені договори є неукладеними і не набрали чинності. Одним із контрагентів ТОВ Агрофірма Сокільське у схемі постачання є ТОВ Птахокомплекс Дніпровський, яке у березні 2012 року за договором поставки отримало від ТОВ Агрофірма Сокільське соняшник на загальну суму 156860,56грн., в тому числі податок на додану вартість 26143,43грн. Вказана сума податку на додану вартість була віднесена позивачем до податкового кредиту березня 2012 року. Проте, ТОВ Птахокомплекс Дніпровський, відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, не мав права на формування такого податкового кредиту, оскільки згідно наведеної норми закону господарська операція з постачання сільськогосподарської продукції насіння соняшника (товарна позиція 1206 згідно з УКТ ЗЕД) тимчасово до 01.01.2014р. звільняється від оподаткування податком на додану вартість, якщо це не є першим постачанням такої технічної культури сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі технічні культури у сільськогосподарських підприємств виробників.

На підставі акта перевірки №723/15236020648 від 06.03.2014р. Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 27.03.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0001361501, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 39214,50грн., з яких: за основним платежем 26143,00грн. та за штрафними санкціями - 13071,50грн. (а.с.10-11).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, ст. 209 Податкового кодексу України встановлено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Так, відповідно до п.209.1, п.209.2 ст.209 цього Кодексу резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.5 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

Згідно п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до абз.1 п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств виробників.

Згідно матеріалів справи між ТОВ Птахокомплекс Дніпровський та ТОВ Агрофірма Сокільське укладено договір поставки №П 711 від 23.03.2012р., згідно якого ТОВ Агрофірма Сокільське, як продавець, зобовязувався передати у власність ТОВ Птахокомплекс Дніпровський, як покупцю, товар, а покупець зобов`язувався прийняти і оплатити його (а.с.85-86).

Згідно п.1.2, п.2.1 та п.2.3 вказаного Договору товаром купівлі-продажу є соняшник урожаю 2011 року, загальна кількість якого в заліковій вазі складає суму партій товару, кількість кожної з яких зазначається в специфікаціях, що підписані сторонами договору та є його невідємною частиною, при цьому кількість переданого товару встановлюється шляхом зважування на вагах покупця; якість товару повинна бути підтверджена посвідченням якості або карткою аналізу зерна (форма №47), виданою лабораторією ТОВ Агроінвест 08.

При цьому п.9.8 цього Договору передбачено, що продавець підтверджує та гарантує, що він є сільськогосподарським товаровиробником і реалізована покупцю продукція за даним договором є продукцією власного виробництва, а саме: вирощена та зібрана безпосередньо продавцем, який також перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість.

У Специфікації №1 (рег.№П 712), яка є додатком до Договору поставки №П 711 від 23.03.2012р., було визначено кількість та вартість товару, який має бути поставлений позивачу ТОВ Агрофірма Сокільське, а саме: соняшник урожаю 2011 року в загальній кількості 100т. на загальну суму 405000,00грн.(а.с.87).

Відповідно до Групи 12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні лікарські рослини; солома і фураж Розділу ІІ Продукти рослинного походження Закону України Про митний тариф України назва технічної культури товарної позиції 1206 насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене.

Згідно рахунків на оплату, видаткових та податкових накладних, ТОВ Агрофірма Сокільське на виконання умов вищевказаного договору поставило ТОВ Птахокомплекс Дніпровський соняшник урожаю 2011 року в загальній кількості 38,731т. на загальну суму 156860,56 грн., у тому числі податок на додану вартість - 26143,43 грн. (а.с.88-91).

Транспортування товару від ТОВ Агрофірма Сокільське до позивача підтверджується товарно-транспортними накладними, відповідно до яких автопідприємство ПП Зиненко, вантажовідправник - ТОВ Агрофірма Сокільське, пункт навантаження: с.Андріївка та с.Юріївка, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_3 здійснив перевезення вантажу до пункту розвантаження: м. Вільнянськ, вантажоодержувач - ТОВ Птахокомплекс Дніпровський, вантаж прийняв майстер з обліку сировини ОСОБА_4 (а.с.92-93).

Також колегія суддів апеляційної інстанції бнре до уваги, що позивачем надані картки аналізу зерна (форма №47), видані лабораторією ТОВ Агроінвест 08, згідно яких було перевірено кількість та якість соняшнику урожаю 2011 року (а.с.96-99).

Товариство Птахокомплекс Дніпровський здійснило оплату поставленого ТОВ Агрофірма Сокільське товару у повному обсязі і станом на 01.04.2012р. за даними бухгалтерського обліку позивача по рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками заборгованість по взаємовідносинам з цим контрагентом відсутня. Товар, придбаний у ТОВ Агрофірма Сокільське, був використаний ТОВ Птахокомплекс Дніпровський у власній господарській діяльності шляхом переробки на макуху соняшникову, що використовується при виготовленні комбікормів, які є кормом для годування птиці (курчат бройлерів), утримання та вирощування якої є основним видом господарської діяльності позивача.

В акті перевірки зафіксовано та сторонами визнається, що позивачем було відображено в бухгалтерському обліку операції по списанню соняшнику, отриманого за договором з ТОВ Агрофірма Сокільське, в давальницьке виробництво, а потім в готову продукцію (комбікорми). Таким чином, факт реальності господарської операції позивача з контрагентом ТОВ Агрофірма Сокільське підтверджується відповідними первинними документами, які були у повному обсязі надані до перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: договором поставки та специфікацією до нього, рахунками на оплату, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, картками аналізу зерна тощо, які у повній мірі відображають зміст господарської операції та її обсяг.

Товариством Агрофірма Сокільське у ході вказаної господарської операції було виписано податкові накладні на суму поставленого товару у загальному розмірі 156860,56 грн., у тому числі податок на додану вартість - 26143,43 грн.(а.с.94-95). Означені податкові накладні складені відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України. Сума податку на додану вартість у розмірі 26143,43грн. на підставі цих податкових накладних була включена ТОВ Птахокомплекс Дніпровський до складу податкового кредиту березня 2012 року.

Спростовуючи наявність у позивача права на формування вказаного податкового кредиту, відповідач посилається на те, що відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України господарська операція між ТОВ Птахокомплекс Дніпровський та ТОВ Агрофірма Сокільське звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки фактично соняшник врожаю 2011 року був поставлений позивачу субєктом господарювання (ТОВ Агрофірма Сокільське), яке, згідно висновків акту перевірки цього підприємства, отриманого відповідачем від Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, не є сільськогосподарським товаровиробником, так як документальне підтвердження того, що реалізована цим підприємством сільськогосподарська продукція, в тому числі і насіння соняшнику, є вирощеною на власних (орендованих) виробничих потужностях відсутнє, а схема придбання соняшника виглядає наступним чином: невстановлений контрагент - ТОВ Агрофірма Сокільське - ТОВ Птахокомплекс Дніпровський.

Однак, на момент укладення позивачем угоди з ТОВ Агрофірма Сокільське, а також на момент виконання цієї угоди означений контрагент знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 05.02.2009р. №100169285 (яке анульоване 24.01.2013р. та видано нове від 17.01.2013р. №200104163) був платником податку на додану вартість на спеціальному режимі оподаткування.

Отже, Свідоцтво ТОВ Агрофірма Сокільське від 17.01.2013р. №200104163 було анульоване лише 05.07.2013р., тобто після спливу більш ніж річного строку з моменту господарської операції цього підприємства з позивачем.

Слід зазначити, що Товариством Птахокомплекс Дніпровський під час укладення угоди з ТОВ Агрофірма Сокільське було вжито належних заходів обачності для перевірки свого контрагента, зокрема, позивачем було отриманого від нього довідку АБ №389243 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з якої вбачається які саме основні види діяльності здійснює це підприємство; свідоцтво про його державну реєстрацію та довідку про взяття на облік у податковому органі, а також свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 05.02.2009р. №100169285 щодо наявності у ТОВ Агрофірма Сокільське відповідного статусу (а.с.100-104).

До того ж, у самому договорі, укладеному позивачем з контрагентом ТОВ Агрофірма Сокільське, було обумовлено, що продавець (ТОВ Агрофірма Сокільське) підтверджує та гарантує, що є сільськогосподарським товаровиробником і реалізована покупцю продукція за даним договором є продукцією власного виробництва, а саме: вирощена та зібрана безпосередньо продавцем, який також перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість (п.9.8 договору поставки №П 711 від 23.03.2012р.).

Крім того, порушення контрагентом вимог чинного податкового законодавства не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Що узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини: в рішенні від 22.01.2009р. у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз.

Отже, якщо контрагентом позивача і було порушено вимоги чинного податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Птахокомплекс Дніпровський до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:О.А. Проценко

Суддя:Л.П. Туркіна