Ухвала суду № 47798429, 27.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2015 рокусправа № 804/5115/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

при секретарі: Портненко М.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТВ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 червня 2015 року у справі № 804/5115/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТВ» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 17.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 160292,5 грн., в тому числі за основних платежем 128234 грн., штрафними санкціями 32058,5 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що ТОВ «ЗТВ» правомірно віднесено суму податку на додану вартість по господарській операції з ТОВ Велар-Д в розмірі 128 234 грн. до складу податкового кредиту в липні 2014 року, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних позивачу вказаним контрагентом, який має статус платника податку на додану вартість. Отже, у відповідача не було жодних підстав для донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість за вказаною операцією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому суд виходив з того, що позивачем не надані документи, які є достовірними доказами фактичного отримання послуг з пошуку обєктів для охорони від ТОВ «Велар-Д».

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом встановлено, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Велар-Д» (код ЄДРПОУ 37748407) за липень 2014, за результатами якої складено акт № 3181/04-66-15-00/2025677 від 04.12.2014 року.(а.с.10-21)

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України: безпідставне віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ по операції з ТОВ «Велар-Д» суми в розмірі 128 234 грн., в результаті чого занижено ПДВ на суму 128 234 грн. Такий висновок контролюючого органу обґрунтований відсутністю у позивача первинних документів, які б підтверджували фактичне здійснення ТОВ Велар-Д робіт для позивача, роботи ТОВ Велар-Д по пошуку обєктів охорони для ТОВ ЗТВ не можливо повязати з господарською діяльністю підприємства ТОВ ЗТВ, оскільки не виконано умови досліджень, первинні документи не відповідають умовам договору № 07/02 від 01.07.2014.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1 від 17.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) на суму 160292,5 грн., в тому числі за основних платежем 128234 грн., штрафними санкціями 32058,5 грн.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, пр.ізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на п.ідставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Велар-Д» (Виконавець) та ТОВ «ЗТВ» (Замовник) було укладено договір № 07/02 від 1 липня 2014 року, згідно умов якого виконавець ТОВ Велар-Д зобовязується надати замовнику позивачу послуги з проведення маркетингових досліджень, а саме послуг з пошуку обєктів для охорони; маркетингове дослідження відбувається за рядом направлень, визначених п. 4 Договору; виконавець зобовязується надати результати досліджень з описом всіх питань відповідно до узгоджених направлень. (а.с. 23).

З посиланням на вказаний Договір ТОВ Велар-Д на адресу позивача виписана податкова накладна від 31.07.14 №306 на суму 769 404 грн. (а.с. 25), на підставі якої позивач суму в розмірі 123 234 грн. включив до складу податкового кредиту з липня 2014р., відобразивши у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Окрім Договору № 07/02 та податкової накладної від 31.07.14 №306, позивачем надані до перевірки та до суду акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.14, платіжні доручення в підтвердження факту оплати таких послуг.

Крім того, на підтвердження фактичного виконання договору позивачем надано акт здачі приймання-виконаних робіт від 31.07.14, з якого не вбачається зміст господарської операції з надання контрагентом позивача ТОВ Велар-Д послуг з пошуку обєктів для охорони, кількості знайдених обєктів, їх характеристики та місцезнаходження, не містить інформації (опису питань) з визначених п. 4 Договору направлень. Вказаний акт містить загальні речення про нібито надану позивачу інформацію. При цьому в акті не зазначено, яким саме документом (документами) виконавцем замовнику надано вказану в акті інформацію. Вартість виконаних робіт за актом складає 769404 гривні.(!!).

Єдиним документом, який був наданий позивачем до суду в якості виконання ТОВ «Велар-Д» своїх зобовязань за договором, є копія дослідження (звіту) з назвою «Маркетингові послуги. Липень 2014р. Замовник ТОВ «ЗТВ» на 33 аркушах (а.с. 99-132). При цьому у вказаному дослідженні взагалі не зазначено, що воно зроблено саме ТОВ «Велар-Д», воно не містить вихідного чи будь-якого іншого номеру, підпису посадових осіб виконавця чи замовника, не містить цей документ і посилання, що він зроблений на виконання саме договору від 01.07.14 № 07/02, не містить дати і місця складання; реквізитів та посад осіб, які його зробили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані недоліки у своїй сукупності позбавляють такий документ сили первинного документу, що підтверджує факт здійснення господарської операції саме на виконання вимог укладеного між позивачем та ТОВ «Велар-Д» договіру від 01.07.14 № 07/02.

Крім того, позивачем не надано доказів виконання п. 5 Договору щодо попереднього узгодження направлень досліджень. Ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду справи позивачем не надані результати досліджень з описом всіх питань відповідно до узгоджених направлень дослідження, які на виконання п. 5 Договору зобовязаний був надати позивачу ТОВ Велар-Д за результатами досліджень.

Не надано позивачем і доказів використання у власній господарські діяльності результатів досліджень, відображених в Акті здачі-прийняття виконаних робіт від 31.07.14 до Договору від 01.07.14 № 07/02. Так у вказаному дослідженні (звіті) в якості потенційних споживачів на отримання охоронних послуг від позивача наведений довільний перелік підприємств, які нібито можуть потребувати таких послуг, проте зі звіту незрозуміло, у звязку з чим виробник останнього дійшов таких висновків та у звязку з чим в переліку зазначені саме вказані підприємства. З останнього вбачається лише інформація, яка є загальнодоступною в мережі інтернет адреса певного підприємства, його телефон та електронна адреса. Жодних обґрунтувань потреби вказаних підприємств в охоронних послугах в звіті (дослідженні) не наведено. Також не зазначено, чи користуються ці підприємства на час дослідження послугами інших охоронних підприємств, чи ні, що свідчить про формальний характер наведеної в дослідженні інформації.

Формальність складання зазначеного переліку підтверджується також відсутністю звернень до них позивача з пропозиціями щодо надання охоронних послуг, що свідчить про відсутність потреби у позивача до пошуку нових обєктів для охорони.

Вказані обставини свідчать, що позивачем вищезазначене дослідження (звіт) у власній господарській діяльності не використовувалось, жодного нового договору за наслідками виконання Договору від 01.07.14 № 07/02 позивачем не укладено, що підтверджує висновки акту перевірки щодо відсутності звязку зазначених у вказаному договорі маркетингових досліджень з господарською діяльністю позивача.

Доводи представника позивача, що в результаті отриманих маркетингових послуг від ТОВ «Велар-Д» позивач не втратив свою долю на ринку охоронних послуг є безпідставними, оскільки метою укладеного договору був пошук нових обєктів для охорони, а не збереження старих.

Не зміг позивач обґрунтувати і необхідність у залученні для проведення дослідження на території виключно Дніпропетровської області товариства, яке розташоване в іншій Запорізькій області та не є спеціалізованим підприємством з надання маркетингових послуг саме на ринку охоронних послуг.

Таким чином, єдиним результатом виконання Договору між позивачем та ТОВ «Велар-Д» стало перерахування першим на рахунок останнього грошових коштів. Жодних інших наслідків вказаний Договір за собою не потягнув.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наявні в матеріалах справи документи не є достатнім доказом для підтвердження факту здійснення певної господарської операції, в даному випадку надання послуг з пошуку обєктів для охорони, і, як наслідок, правомірності внесення позивачем відповідних даних до податкового кредиту.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст складений 30 липня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТВ» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 червня 2015 року у справі № 804/5115/15залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко