Ухвала суду № 47798361, 16.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2015 року

справа № 804/1366/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року

у справі № 804/1366/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС ОЙЛ»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,–

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС ОЙЛ» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2014 року №0003381501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Лівобережна об’єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Лівобережною об’єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС ОЙЛ» під час здійснення взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Праус» у квітені 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 11 липня 2014 року №2457/04-64-22-03/37149258.

Перевіркою встановлена нереальність здійснення господарських відносин товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС ОЙЛ», відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу з товариством з обмеженою відповідальністю «Праус» у квітні 2014 року, порушення пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у квітні 2014 року на загальну суму 1894240 грн.

На підставі акту перевірки Лівобережною об’єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 31 липня 2014 року №0003381501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2367800 грн., в тому числі 1894240 грн. за основним платежем та 473560 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС ОЙЛ» за КВЕД є роздрібна торгівля пальним.

Матеріалами справи встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС ОЙЛ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Праус» було укладено договори поставки нафтопродуктів, а саме: №01/46 від 01 квітня 2014 року, №01/3 від 01 квітня 2014 року, №11/4 від 11 квітня 2014 року, №11/1 від 11 квітня 2014 року, №22/32 від 22 квітня 2014 року, №22/3 від 22 квітня 2014 року. На виконання зазначених договорів у квітні 2014 року позивачем було поставлено товар (бензин автомобільний підвищеної якості А-95-ЄВРО виду ІІ класу D).

Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується податковими накладними, додатковими угодами до договорів, актами приймання-передачі нафтопродуктів, платіжними дорученнями, які підтверджують факт оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що придбаний у товариства з обмеженою відповідальністю товар зберігався у товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпронафтопродукт» на підставі договору зберігання №1008/10-12 від 10 серпня 2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС ОЙЛ» та публічним акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт». Виконання умов договору підтверджується актами прийняття-передачі товарів, платіжними дорученнями, листами товариства з обмеженою відповідальністю «Праус», в яких позивача повідомлено, про те, що нафтопродукти придбані товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС ОЙЛ» згідно договорів поставки нафтопродуктів знаходяться на зберіганні у публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт», у якого можуть бути отримані в будь-який час протягом дії договорів.

Договорами на перевезення вантажів автомобільним транспортом підтверджується факт транспортування нафтопродуктів.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що всі господарські операції між контрагентами підтверджуються відповідними договорами, актами приймання-передачі нафтопродуктів, платіжними дорученнями, податковими накладними, які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували висновки щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС ОЙЛ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Праус», а тому твердження Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в даному випадку є лише його припущенням.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим