Вирок № 47794763, 02.08.2015, Семенівський районний суд Чернігівської області

02.08.2015

Справа № 1-96/2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Поповича В. В.,

при секретарі - Кекух Л. В.,

за участю:

прокурорів: Дідович Я. О., Лугового О. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Кітченківка Краснокутського району Харківської області, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, одруженої, проживаючої в АДРЕСА_1, на період скоєння злочину обіймаючої посаду начальника залізничної станції «Семенівка» Конотопського відділу Південно - західної залізниці, раніше не судимої, -

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу за № 57 від 09 жовтня 1991 року, ОСОБА_1 обіймала посаду начальника станції «Семенівка» Конотопської дирекції залізничних перевезень, виконуючи адміністративно-господарські, організаційно-розпорядчі обов'язки, тобто була службовою особою.

26 червня 2009 року, ОСОБА_1, знаходячись у службовому кабінеті, при виконанні службових обов'язків, за виконання певних дій, з використанням службового становища з метою одержання хабара, почала вимагати від ОСОБА_2 за швидку та безперешкодну поставку вагонів 500 гривень за кожен вагон, на що останній погодився.

В період з 27 червня 2009 року по 13 липня 2010 року, ОСОБА_1 одержала у декілька прийомів хабара, виконуючи тотожні злочинні дії, об'єднані єдиним злочинним наміром на загальну суму 11000 гривень.

13 липня 2010 року, біля 12 години, ОСОБА_1 на пропозицію працівників міліції видала гроші, які отримала в цей же день, як хабара за поставку двох вагонів, одну тисячу гривень, окрім того, в подальшому видала, ще десять тисяч гривень, які отримала від ОСОБА_2 як хабар.

Своїми діями ОСОБА_1 будучи службовою особою скоїла одержання хабара поєднане з вимаганням будучи службовою особою.

У судовому засіданні підсудна вину визнала повністю за ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, як одержання хабара поєднане з вимаганням, щиро розкаялась та показала, що злочини скоювала повторно, тобто не визнає кваліфікуючу ознаку «повторність».

Обставини, про які вона свідчила на досудовому слідстві добре пам'ятає і підтверджує повністю.

З 09 жовтня 1991 року вона обіймає посаду начальника залізничної станції «Семенівка» Конотопської дирекції залізничних перевезень.

У червні 2009 року вона познайомилась з ОСОБА_2, який прийшов

замовляти вагони для перевезення металобрухту.

В ході розмови вона запропонувала ОСОБА_2 за винагороду - 500 гривень за кожен вагон, який вона буде надавати швидко, безперешкодно у назначений у заявці день, в іншому випадку вагони будуть надаватись із затриманням в декілька днів. Відповідно до своїх посадових обов'язків, вона особисто приймала заявки на надання вагонів під завантаження, після чого підписувала та передавала товарному касиру, який в свою чергу повідомляв черговому по станції, а останній передавав інформацію директору в місто Конотоп. Деколи вона сама повідомляла черговому по станції про отримання заявки.

Вона мала можливість передавати заявку одразу, а могла подати пізніше на декілька днів, в результаті чого вагони були б подані пізніше. Після розмови з ОСОБА_2, під час якої вони домовились на майбутнє діяти згідно домовленості, наступного дня, у червні 2009 року, виконуючи заявку ОСОБА_2 вона отримала перший раз 500 гривень у приміщенні кабінету за вчасну подачу вагону.

В подальшому протягом червня 2009 року по липень 2010 року вона неодноразово виконувала заявки на подачу вагонів та отримувала від ОСОБА_2 гроші у сумі 500 гривень за вагон, всього 11000 гривень, які видала співробітникам міліції при слідуючих обставинах: 13 липня 2010 року за попередньою домовленістю ОСОБА_3 передав їй одну тисячу гривень купюрами номіналом по 100 гривень у приміщенні залізничної станції за поставку двох вагонів. Через деякий час працівники міліції вилучили у неї одну тисячу гривень, а потім вона видала ще 10000 гривень.

Крім показань підсудної її вина доведена показаннями свідків.

Допитаний свідок ОСОБА_4 показав, що він працює черговим на залізничній станції «Єеменівка». Посаду начальника станції обіймала ОСОБА_1, яка займалась питанням про розподілення та видачу вагонів. Про отримання хабара ОСОБА_1 йому стало відомо, лише після слідчих дій співробітників міліції. Конкретних обставин злочину він не знає.

Після надходження запиту від прокуратури Єеменівського району йому стало відомо про зникнення чотирнадцяти заявок на подачу вагонів під завантаження поданих відкритим акціонерним товариством «Метсплав». При яких обставинах зникли заявки йому не відомо.

Допитаний свідок ОСОБА_5 показав, що обіймає посаду колійного майстра Хутір-Михайлівський дистанції залізничної станції «Єеменівка». Йому відомо, що на станції подавались вагони під завантаження за заявками товариства з обмеженою відповідальністю «Метсплав» у особі ОСОБА_2, якого він знає наглядно. Товариство з обмеженою відповідальністю «Метсплав» орендує у відкритого акціонерного товариства «Єеменівське споживче товариство» колію на залізничній станції, яка знаходилась у найгіршому стані. Він неодноразово піднімав питання про поганий стан колії та інформував про це начальника станції ОСОБА_1 На даний час недоліки усунені і на колії потягу можна рухатись зі швидкістю п'ять кілометрів на годину. Про отримання хабара начальником станції ОСОБА_1 йому нічого не відомо.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 показала, що до 01 липня 2010 року вона займала посаду товарного касира залізничної станції «Єеменівка». Приблизно один раз на місяць надходили заявки відкритого акціонерного товариства «Метсплав», які вона підшивала та здавала до архіву, доступ до якого мали багато працівників станції. Про отримання хабара начальником станції ОСОБА_1 їй нічого не відомо.

Допитаний свідок ОСОБА_7 показав, що 13 липня 2010 року на прохання працівників міліції він був запрошений понятим при виявлені хабара у виді грошей у сумі 1000 гривень купюрами по 100 гривень, які були позначені написом «Хабар», який проявлявся за допомогою спеціального опромінювання. Гроші були видані начальником залізничної станції «Семенівка», у кабінеті.

Допитаний свідок ОСОБА_8 показав, що в ході розмови у липні 2010 року ОСОБА_9 йому розповів про необхідність дати гроші за поставку вагона начальнику станції «Семенівка». Детальних обставин дачі хабара він не знає.

Свідчення, які давав на попередньому слідстві підтверджує.

Допитаний свідок ОСОБА_2 показав, що у травні 2009 року він почав обіймати посаду начальника Семенівського приймального пункту товариства з обмеженою відповідальністю «Метсплав».

У червні 2009 року звернувся до начальника станції «Семенівка» ОСОБА_1 з метою дізнатися про порядок замовлення вагонів хтя перевезення металобрухту.

В ході розмови начальник станції почала вимагати від нього слідуючий порядок поставки вагонів, за безперешкодну та швидку поставку вагонів, крім плати за перевезення, їй особисто платити по 500 гривень за замовлення вагону.

Домовленість була на майбутнє, тобто у подальшому він повинен сплачувати по 500 гривень за кожен поставлений вагон протягом невизначеного періоду. У випадку несплати, вагони будуть надаватись із затримкою 2-3 дні, що привело б до зайвих витрат з його боку. У період з червня 2009 року по липень 2010 року він замовив 20 вагонів, при цьому начальнику станції «Семенівка» ОСОБА_1 передав 10000 гривень із розрахунку 500 гривень за кожен замовлений вагон.

Внаслідок вимагання він був поставлений у таку ситуацію, що повинен був сплачувати протягом 2009-2010 років хабар начальнику станції.

У середині липня 2010 року він замовив два вагони, за що повинен був передати одну тисячу гривень.

У цей день, 13 липня 2010 року він звернувся до правоохоронних органі з приводу злочинних дій начальника станції. Працівники міліції дали йому гроші у сумі одну тисячу гривень, номіналом по 100 гривень кожна, при цьому обробили порошком та написали на купюрах олівцем «Хабар», які він повинен передати ОСОБА_1

Біля 12 години, він передав одну тисячу гривень начальнику станції у приміщенні станції та поїхав на роботу. В подальшому дав пояснення працівникам міліції по обставинам дачі хабара. Всього передав ОСОБА_1 з червня 2009 року по 13 липня 2010 року - 11000 гривень.

Крім показань вина підсудної доведена іншими доказами : даними заяви про з'явлення із зізнанням, згідно яких ОСОБА_1 добровільно зізналась в тому, що на протязі 2009-2010 років отримувала гроші від ОСОБА_2 в сумі 10000 (десять тисяч) гривень та 13 липня 2010 року отримала ще 1000 гривень як хабара (а. с. 15- 16);

даними протоколу огляду місця події, згідно яких оглянуто службовий кабінет ОСОБА_1 за адресою: м. Семенівка, вул. Привокзальна, 12 та вилучено конверти № 1,2, 3, 4, 5, 6, посадова інструкція (а. с. 17-18);

даними протоколу огляду та вручення грошових коштів, згідно яких було огляну кошти в сумі 1000 гривень на які за допомогою невидимого барвника, було нанесено напис «Хабар», після чого вказані кошти були передані ОСОБА_2 (а. с. 19); даними посадової інструкції, згідно яких ОСОБА_1 є посадовою особою (а. с. 27-28); даними довідки, згідно яких ОСОБА_1 з 09 жовтня 1991 року обіймає посаду начальника залізничної станції «Семенівка» 4 класу, наказ № 57 від 09 жовтня 1991 року (а. с. 29);

даними протоколу добровільної видачі, згідно яких ОСОБА_1 добровільно видала 10000 (десять тисяч) гривень, які отримала в якості хабара від ОСОБА_2 протягом 2009-2010 років (а. с. 59);

даними протоколу огляду документів, згідно яких проведено огляд грошових коштів, які були добровільно видані ОСОБА_1 13 липня 2010 року в приміщенні Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області від 28 липня 2010 року (а. с. 60); даними протоколу огляду документів, згідно яких проведено огляд грошових коштів, які були добровільно видані ОСОБА_1 13 липня 2010 року в приміщенні Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області від 28 липня 2010 року (а. с. 64); даними протоколу демонстрації відеозапису, згідно яких при перегляді відеозапису встановлено, що там зафіксовано факт передачі хабара ОСОБА_1 у приміщені залізничної станції «Семенівка» (а. с. 72);

даними протоколу огляду предметів, згідно яких проведено огляд касети та флеш-карти пам'яті (а. с. 73);

даними висновку експерта № 727 (х) від 12 серпня 2010 року з доданими фототаблицями, згідно яких: 1,3. На грошових купюрах номіналом по 100 гривень у сумі 1000 гривень, наданих на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентним спеціальних речовин (люмінофорів) у вигляді плям без визначеної форми на обох сторонах купюр та напису «Хабар» на одній стороні купюр, які при освітленні грошових купюр ультрафіолетовими променями можуть бути візуального виявлені.

На ватних тампонах зі змивами з грошових купюр, зі змивами з лівої та правої руки громадянки ОСОБА_1 та зі змивами з лівої задньої кишені штанів громадянки ОСОБА_1, наданих на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних речовин (люмінофорів).

2,4. Люмінесцентні спеціальні речовини (люмінофори), нашаровані на грошових купюрах номіналом по 100 гривень у сумі 1000 гривень, наданих на дослідження, за сукупністю фізико-хімічних властивостей мають спільну родову належність з речовинами з контрольного зразку у вигляді плям без визначеної форми та напису «Хабар».

Люмінесцентній спеціальні речовини (люмінофори), нашаровані на ватних тампонах зі змивами з грошових купюр, зі змивами з лівої та правої руки громадянки ОСОБА_1 та зі змивами з лівої задньої кишені штанів громадянки ОСОБА_1, наданих на дослідження, за сукупністю фізико-хімічних властивостей мають спільну родову належність з речовиною з контрольного зразку у вигляді плям без визначеної форми (а. с. 173-182);

даними постанов про залучення в якості речових доказів, згідно яких було залучено: 15 купюр номіналом 200 гривень, які мають наступні серії та номера: ВЦ0392572, ВХ6960480, ВЦ650839, ВГ2184928, ЄЩ5545428, АБ6949069, ВВ7994879, ЕФ0470065, АВ5838104, В30539496, ЕЦ0660957, ЄЮ8209988, В37757922, А32895661, ВЕ6103081 та 14 купюр номіналом 500 гривень, які мають наступні серії та номера: ВД0383374, БТ0228511, ГТ4649319, ВХ1762901, БР5644853, ВИ5318504, АА1295985, АА3236694, ВГЗ115241, БТ2893550, БТ2891321, АА2799525, ГК5949297 (а.с. 69); 10 грошових купюр номіналом у 100 гривень кожна номер та серія: ГЖ7933026, ГГ2534201, ЗЕ5475077, АВ3465333, ВБ8273184, ЗЕ5782260, ВЩ4150634,ВМ6437591, ВФ9433146, ГИ7048940 (а. с. 68); паперові конверти № 1, № 2, № 3, № 4, № 5з їхнім змістом (а.с. 71); касету

Панасонік 60 та флеш-карту пам'яті на два гігабайти (а.с.74).

Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд вважає, що вина підсудної у скоєнні злочину повністю доведена і дії підсудної правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, як одержання хабара поєднане з вимаганням.

Органом досудового слідства дії підсудної кваліфіковані ще за кваліфікуючою ознакою «повторно», але суд дійшов висновку провідсутність вище вказаної кваліфікуючої ознаки в діях підсудної, у зв'язку зтим,що дії винної необхідно розцінювати як один (єдиний) продовжуваний злочин.

У даному випадку підсудна одержала хабара у декілька прийомів за виконання певних дій, об'єднаних єдиним злочинним наміром, що у своїй сукупності є один злочин.

Призначаючи вид та міру покарання підсудній, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка характеризується позитивно, скоїла злочин вперше, пом'якшуючі обставини - повне визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити винній покарання у виді позбавлення волі з застосуванням вимог ст. ст. 75, 76 Кримінального Кодексу України.

На підставі вимог ст. 77 Кримінального кодексу України у разі звільнення від відбування покарання, з випробуванням, з іспитовим строком, не застосовувати додаткове покарання у виді конфіскації особистого майна підсудної на праві приватної власності.

Накладений арешт у ході досудового слідства на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка є приватною власністю підсудної підлягає зняттю.

Суд, дійшов висновку про застосування додаткової міри покарання до підсудної - позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, враховуючи, що злочинні дії підсудної пов'язані з виконанням службових обов'язків. З урахуванням характеру вчиненого злочину, особи винної, суд дійшов висновку про неможливість збереження за підсудною права обіймати посади чи займатись певною діяльністю, а саме займати керівні посади: начальників, заступників начальника станцій вокзалів, певною діяльністю, яка пов»язана з виконанням керівних функцій у сфері шляхів залізничного, автомобільного, водного сполучення Міністерства транспорту та зв»язку України.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат за проведення хіміко- криміналістичної експертизи суд вважає, що витрати підлягають відшкодуванню у зв'язку з доведеністю вини підсудної.

Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 81 Кримінально- процесуального кодексу України.

Купюри номіналом 100 гривень у кількості 10 штук у сумі 1000 гривень, які використовувались як предмет хабара працівниками УДСБЕЗ України в Чернігівській області при виявлені злочину необхідно повернути УДСБЕЗ України в Чернігівській області.

Купюри номіналом 200 гривень у кількості 15 штук, які були видані ОСОБА_1 як предмет хабара на підставі вимог п. 4 ст. 81 КПК України необхідно передати в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною та призначити покарання за ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, а саме займати керівні посади: начальників, заступників начальника станцій вокзалів, певною діяльністю, яка пов»язана з виконанням керівних функцій у сфері шляхів залізничного, автомобільного, водного сполучення Міністерства транспорту та зв»язку України строком на 1 (один) рік, з застосуванням вимог ст. 77 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 не призначати додаткову міру покарання у виді конфіскації майна засудженої на праві приватної власності.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 76 Кримінального кодексу України на ОСОБА_1 покласти обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової хіміко-криміналістичної експертизи в сумі 825 (вісімсот двадцять п'ять) гривень 60 копійок.

Зняти накладений арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка є приватною власністю ОСОБА_1.

Речові докази: 15 купюр номіналом 200 гривень, які мають наступні серії та номера: ВЦ0392572, ВХ6960480, ВЦ650839, ВГ2184928, ЄЩ5545428, АБ6949069, ВВ7994879, ЕФ0470065, АВ5838104, В30539496, ЕЦ0660957, ЄЮ8209988, В37757922, А32895661, ВЕ6103081 та 14 купюр номіналом 500 гривень, які мають наступні серії та номера: ВД0383374, БТ0228511, ЕТ4649319, ВХ1762901, БР5644853, ВИ5318504, АА1295985, АА3236694, ВГ3115241, БТ2893550, БТ2891321, АА2799525, ГК5949297 - передати в доход держави; 10 грошових купюр номіналом у 100 гривень кожна номер та серія: ГЖ7933026,ГГ2534201, ЗЕ5475077, АВ3465333, ВБ8273184, ЗЕ5782260,

ВЩ4150634, ВМ6437591, ВФ9433146, ГИ7048940 - повернути УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області; паперові конверти № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 з їхнім змістом - знищити; касету Панасонік 60 та флеш-карту пам'яті на два гігабайти - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти діб до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляції до Семенівського районного суду Чернігівської області.

Суддя: В. В. Попович

Кримінального кодексу України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_10 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 Кримінального кодексу України на ОСОБА_10 покласти обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

пройти курс лікування від алкоголізму за місцем постійного проживання у медичному закладі, який діє на території проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 залишити попередню - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти діб до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляції до Семенівського районного суду Чернігівської області.

Суддя: В. В. Попович