Постанова № 47793622, 29.07.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року справа № 813/2919/15

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Щур В.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Газтеплоенерго до Миколаївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю Газтеплоенерго (далі ТзОВ «Газтеплоенерго») звернулось до суду з позовом до Миколаївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі Миколаївська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000162206 від 02.06.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства відповідач дійшов до необґрунтованих висновків про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Денікс груп» (далі - ТзОВ «Денікс груп»). Позивач, вважає, що його правочини з контрагентом носять реальний характер, що підтверджується: договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації по господарських операціях з контрагентом; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій. Крім того, позивач зазначає, що на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву від 08.07.2015р., в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує неможливістю реального здійснення правочинів між позивачем та ТзОВ «Денікс груп», оскільки як вбачається з акту перевірки контрагента з питань дотримання вимог податкового законодавства у ТзОВ «Денікс груп»: відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, у звязку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; встановлено неможливість фактичного здійснення ТзОВ «Денікс груп» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів. Відповідач зазначив, що з наведених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Денікс груп» здійснюється поза межами правового поля. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Позивач ТзОВ «Газтеплоенерго» зареєстроване 20.10.2004р. Шевченківською районною державною адміністрацією в м.Києві як юридична особа, код ЄДРПОУ 33194066. Місцезнаходження позивача відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 81754, Львівська обл., Жидачівський район, с.Загірочко, вул.Центральна, 3;фактичне місцезнаходження: м.Львів, пл.Князя Святослава, 5. Взятий податковий облік з 02.11.2004р., перебуває на обліку в Миколаївській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі направленнь на перевірку від 07.05.2015р. №143, №144, наказу Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 07.05.2015р. №247, відповідно до п.п.21.6 п.21 ст.21, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі ПК України) проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Газтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 33194066) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТзОВ «Денікс груп» (код ЄДРПОУ 37882958) за період з 01.01.2012р. по 01.12.2014р. За результатами перевірки складено акт від 18.05.2015р. №2/13-21-22-00/33194066 (далі ОСОБА_1 перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 77167грн., в т.ч. за серпень 2014р. на суму 28667грн., за вересень 2014р. на суму 48500грн.

Позивач подав заперечення від 21.05.2015р. на висновки ОСОБА_1 перевірки від 18.05.2015р. №2/13-21-22-00/33194066. Як вбачається з відповіді Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 28.05.2015р. №4231/13-21-22-00/900, заперечення позивача визнано такими, що не спростовують правильність зроблених висновків та описаних порушень в акті перевірок.

На підставі ОСОБА_1 перевірки від 18.05.2015р. №2/13-21-22-00/33194066 Миколаївська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області винесла податкове повідомлення-рішення від 02.06.2015р. №0000162206, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача з податку на додану вартість на суму 96459грн., в т.ч. 77167грн. за основним платежем та 19292грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Денікс груп» (код ЄДРПОУ 37882958) суд встановив таке.

Між позивачем та ТзОВ «Денікс груп» укладено:

- договір підряду №01/08/14-01п від 01.08.2015р., відповідно до умов якого підрядник (ТзОВ «Денікс Груп») в межах твердої договірної ціни зобовязується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами відповідно до кошторисної документації виконати та передати замовникові (позивачу), роботи по обєкту «Поточний ремонт модульної котельні в Гімназії по вул.Могилевського, 5а м.Лисичанськ», в терміни, визначені договором, а Замовник зобовязується прийняти виконані роботи та оплатити вартість виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами договору;

- договір підряду №01/08/14-02п від 01.08.2015р., відповідно до умов якого підрядник (ТзОВ «Денікс Груп») в межах твердої договірної ціни зобовязується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами відповідно до кошторисної документації виконати та передати замовникові (позивачу), роботи по обєкту «Поточний ремонт модульної котельні в дитячому садочку «Червона шапочка» по вул.Ломоносова,9а, м.Лисичанськ», в терміни, визначені договором, а Замовник зобовязується прийняти виконані роботи та оплатити вартість виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами договору;

- договір підряду №01/08/14-03п від 01.08.2015р., відповідно до умов якого підрядник (ТзОВ «Денікс Груп») в межах твердої договірної ціни зобовязується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами відповідно до кошторисної документації виконати та передати замовникові (позивачу), роботи по обєкту «Поточний ремонт модульної котельні в дитячому лікарняному містечку по кв.40 років Перемоги, 12-б, м.Лисичанськ», в терміни, визначені договором, а Замовник зобовязується прийняти виконані роботи та оплатити вартість виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами договору;

- договір підряду №01/09/14-01п від 01.09.2015р., відповідно до умов якого підрядник (ТзОВ «Денікс Груп») в межах твердої договірної ціни зобовязується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами відповідно до кошторисної документації виконати та передати замовникові (позивачу), роботи по обєкту «Поточний ремонт модульної котельні (гаряча вода) в м.Яворів», в терміни, визначені договором, а Замовник зобовязується прийняти виконані роботи та оплатити вартість виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами договору;

- договір підряду №01/09/14-02п від 01.09.2015р., відповідно до умов якого підрядник (ТзОВ «Денікс Груп») в межах твердої договірної ціни зобовязується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами відповідно до кошторисної документації виконати та передати замовникові (позивачу), роботи по обєкту «Поточний ремонт модульної котельні (холодна вода) в м.Яворів», в терміни, визначені договором, а Замовник зобовязується прийняти виконані роботи та оплатити вартість виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами договору;

- договір підряду №01/09/14-03п від 01.09.2015р., відповідно до умов якого підрядник (ТзОВ «Денікс Груп») в межах твердої договірної ціни зобовязується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами відповідно до кошторисної документації виконати та передати замовникові (позивачу), роботи по обєкту «Поточний ремонт модульної котельні по вул.Лесі Українки в м.Камянець-Подільський», в терміни, визначені договором, а Замовник зобовязується прийняти виконані роботи та оплатити вартість виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами договору.

На підтвердження реальності господарських відносин з ТзОВ «Денікс Груп» позивач надав суду копії: довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.08.2014р. на суму 56000грн., від 30.09.2014р. на суму 46000грн., від 31.08.2014р. на суму 57000грн., від 30.09.2014р. на суму 39000грн., від 31.08.2014р. на суму 59000грн., від 30.09.2014р. на суму 44000грн., від 30.09.2014р. на суму 54000грн., від 30.09.2014р. на суму 51000грн., від 30.09.2014р. на суму 57000грн.; актів приймання виконаних будівельних робіт від 31.08.2014р. на суму 56000грн., від 30.09.2014р. на суму 46000грн., від 31.08.2014р.на суму 57000грн., від 30.09.2014р. на суму 39000грн., від 31.08.2014р. на суму 59000грн.,від 30.09.20134р. на суму 44000грн., від 30.09.2014р. на суму 54000грн., від 30.09.2014р. на суму 51000грн., від 30.09.2014р. на суму 57000грн., зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва за договорами №01/08/14-01п від 01.08.2015р., №01/08/14-02п від 01.08.2015р., №01/08/14-03п від 01.08.2015р., №01/09/14-01п від 01.09.2015р., №01/09/14-02п від 01.09.2015р., №01/09/14-03п від 01.09.2015р.; договірних цін за договорами №01/08/14-01п від 01.08.2015р., №01/08/14-02п від 01.08.2015р., №01/08/14-03п від 01.08.2015р., №01/09/14-01п від 01.09.2015р., №01/09/14-02п від 01.09.2015р., №01/09/14-03п від 01.09.2015р.

На підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова

ОСОБА_3 від 12.05.2015р. у позивача вилучено документи, які посвідчують його взаємовідносини з ТзОВ «Денікс груп», що підтверджується описом речей і документів, які вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 11.06.2015р.

На підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні, складені ТзОВ «Денікс Груп», а саме: податкові накладні №285 від 30.09.2014р., №312 від 31.08.2014р., №284від 30.09.2014р., №313 від 31.08.2014р., №283 від 30.09.2014р., №282від 30.09.2014р., №281 від 30.09.2014р., №280 від 39.09.2014р.

Проте, суд не вважає вказані докази достатніми для обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, виходячи з такого.

Як вбачається з акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 01.09.2014р. №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Денікс Груп» (код ЄДРПОУ 37882958) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р.» у вказаного підприємства відсутні трудові ресурси та основні фонди. Суд не бере до уваги посилання позивача на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1201.2015р. у справі №813/8239/14, оскільки у вказаному судовому рішенні не спростовуються висновки щодо відсутності у ТзОВ «Денікс Груп» трудових ресурсів та основних фондів, а робиться висновок про відсутність у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства.

Суд бере до уваги те, що досудовим слідством в ході проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному упровадженні встановлено, що засновник, директор та бухгалтер ТзОВ «Денікс Груп» ОСОБА_4 за адресою його реєстрації ніколи не проживав, фактичне місце перебування його встановити неможливо, що підтверджується листом ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві №552/9/26-50-22-08. За місцем реєстрації (м.Київ, вул.Банкова,7) ТзОВ «Денікс Груп» ніколи не перебувало.

З договорів підряду (№01/08/14-01п від 01.08.2015р., №01/08/14-02п від 01.08.2015р., №01/08/14-03п від 01.08.2015р., №01/09/14-01п від 01.09.2015р., №01/09/14-02п від 01.09.2015р., №01/09/14-03п від 01.09.2015р.), укладених мі позивачем та ТзОВ «Денікс Груп», вбачається, що підрядник (ТзОВ «Денікс Груп») виконав роботи по ремонту модульних котелень.

Відповідно до п.п.8.1 наказу №125 від 23.07.1996р. Державного комітету України по нагляду за охороною праці «Про затвердження Правил будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа, водогрійних котлів та водопідігрівачів температурою води не вище 115град.С» виготовлення, монтаж, налагодження, реконструкція та ремонт котлів та їх елементів повинні виконуватися підприємствами чи організаціями, що мають технічні засоби, необхідні для якісного виконання робіт.

Підприємства та організації повинні мати дозвіл Держнаглядохоронпраці на виготовлення (до виготовлення) котлів відповідно до вимог інструкції про порядок видачі дозволу на виготовлення, ремонті реконструкцію обєктів котлонагляду та здійснення нагляду за виконанням цих робіт, ДНАОП 0.0005.08-96.

Згідно з відповіддю ТУ Держгірпромнагляду у Львівській області від 18.05.2015р. №4/05-01-05/1043 у позивача наявний дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №807.12.46-33.20 від 12.11.2012р. терміном дії з 12.11.2012р. по 12.11.2017р. з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічному обслуговуванню устаткування підвищеної небезпеки.

Як вбачається з відповіді Держгірпромнагляду у м.Києві від 12.05.2015р. №04-03/2222 дозволи на виконання робіт та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки у ТзОВ «Денікс Груп» відсутні, що свідчить про відсутність у контрагента позивача права на проведення робіт по ремонту устаткування підвищеної небезпеки, зокрема, модульних котелень.

Суд також враховує, що подані позивачем первинні документи, зокрема, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 31.08.2014р. на суму 56000грн., від 31.08.2014р. на суму 57000грн., від 31.08.2014р. на суму 59000грн., акти приймання виконаних будівельних робіт від 31.08.2014р. на суму 56000грн., від 31.08.2014р. на суму 57000грн., від 31.08.2014р. на суму 59000грн., а також податкові накладні №312 від 31.08.2014р., №313 від 31.08.2014р. складені та підписані 31 серпня 2014 року, що є вихідним днем, оскільки припадає на неділю.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні 14.07.2015р. зазначив, що ним особисто прийом виконаних робіт не здійснювався, хоча він підписував акти прийому виконаних робіт.

Згідно з листом ФОП ОСОБА_5 від 17.11.2014р. ТзОВ «Денікс Груп» не орендувало та не орендує приміщень за адресою: м.Київ, вул.Банкова, 7

Як вбачається з відповіді ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» №47 на запит старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України у Львівській області від 11.02.2015р. вказане видавництво ніколи не перебувало у господарських чи будь-яких інших відносинах з ТзОВ «Денікс Груп». За адресою м.Львів, вул.В.Великого, 2 ТзОВ «Денікс Груп» ніколи не було зареєстроване та не знаходилось.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ТзОВ «Денікс груп» з урахуванням відсутності доказів реального виконання господарських операцій.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається зі ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» сфера дії вказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України; незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документиможуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україну від 05.06.1995 р. за №168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації ( власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим нормативним актам.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Суд також звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів. Зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обовязковою, але не безумовною підставою для визначення правомірності такого формування за умови, якщо податковий органом не доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Суд зазначає, що з метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару, зокрема, щодо передачі товару від продавця до покупця, досліджувати первинні бухгалтерські документи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем на підтвердження фактичного виконання робіт за договором, укладеним з ТзОВ «Денікс груп», не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, а тому не можуть мати юридичної сили та посвідчувати факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Денікс груп». При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Згідно з п. 198.3 п.198 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту п. 198.3 ст.198 ПК України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку .

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит) вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання; коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відображатись у податковій звітності повинна лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Таким чином, суд вважає, що позивач порушив п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 77167грн., в т.ч. за серпень 2014р. на суму 28667грн., за вересень 2014р. на суму 48500грн.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Миколаївська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №0000162206 від 02.06.2015р. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з позивача.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При поданні адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 192,92грн., що підтверджується платіжним дорученням №1645 від 09.06.2015р.

Таким чином, суд вважає, що з позивача слід стягнути решту суму судового збору у розмірі 1736,28грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Газтеплоенерго до Миколаївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Газтеплоенерго (код ЄДРПОУ 33194066) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн. 28 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 31.07.2015р.

Суддя А.Г. Гулик