Постанова № 47793566, 27.07.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27 липня 2015 року (15 год. 45 хв.) Справа № 808/5694/14 Провадження № ПР/808/29/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про скасування п. 2 вимоги №001-14/0009 від 09.01.2014.

10.09.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» (далі - позивач) до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить: скасувати пункт 2 обовязкових вимог щодо усунення порушень фінансової дисципліни №001-14/0009 від 09.01.2014.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки відповідача, викладені в акті ревізії, про наявність з боку позивача порушення вимог чинного законодавства України, суперечать діючому законодавству, не підтверджуються дослідженими під час ревізії документами. Внаслідок чого п. 2 вимоги відповідача №001-14/0009 від 09.01.2014 є безпідставним та протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 12.09.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 29.09.2014.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.10.2014.

У судове засідання 13.10.2014 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

Ухвалою від 13.10.2014 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 30.10.2014.

Ухвалою від 30.10.2014 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 30.10.2014.

Ухвалою від 30.10.2014, через повторну неявку представника позивача у судове засідання, адміністративний позов був залишений без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 28.01.2015 апеляційна скарга позивача була задоволена, ухвала суду першої інстанції від 30.10.2014 по цій справі скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначена справа 30.06.2015 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 01.07.2015 справа була призначена до судового розгляду на 13.07.2015.

Через неявку позивача у судове засідання, призначене на 13.07.2015, розгляд справи було відкладено на 27.07.2015.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що позивач використовує бюджеті кошти лише за погодженням із Вільнянською міською радою. Зазначив, що підприємство використало кошти за цільовим призначенням, а саме задля удосконалювання, розширювання й поповнення матеріальної бази та технічного обладнання позивача для надання послуг мешканцям. Зазначив, що 20.02.2014 Вільнянською міською радою прийнято рішення № 20 «Про визнання рішення Вільнянської міської ради № 43 від 18.03.2010» таким, що втратило чинність та прийнято рішення № 22 «Про затвердження видатків раніше придбаних основних засобів КП», яким затверджено видатки позивача на раніше придбані основні засоби, за рахунок коштів статутного капіталу виділених за рішенням Вільнянської міської ради № 21 від 20.05.2010. Отже, на сьогоднішній день, 20.02.2014 Вільнянською міською радою прийняті рішення, якими скасовано рішення №43 від 18.03.2010 і затверджено видатки позивача на раніше придбані основні засоби. З огляду на зазначені обставини, позивач вважає, що використання коштів на закупівлю причепу, контейнерів, меблів та оргтехніки для офісу здійснене на підставі вимог чинного законодавства України. З наведених підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що відповідачем вимогу №001-14/0009 від 09.01.2014 було сформовано правомірно, а тому позивач, відповідно до п. 2 Вимоги, за порушення п.1 рішення Вільнянської міської ради від 18.03.2010 №43 «Про фінансове забезпечення міської підтримки діяльності КП «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» на 2010 рік», п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України, має в повному обсязі повернути використані не за цільовим призначенням кошти в сумі 209417,14 грн. до бюджету Вільнянської міської ради. Через наведене просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 27.07.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2.3.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи відповідача на IІІ квартал 2013 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 30.09.2013 №60, від 08.11.2012 №176, від 11.11.2011 №177 відповідачем було проведено ревізію за результатами якої складено акт від 20.12.2013 №001-21/13 ревізії фінасово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2010 по 01.09.2013 (далі - ОСОБА_3 ревізії).

З метою документального підтвердження виду обсягу та якості проведених операцій та розрахунків в ході ревізії проведено зустрічну звірку в Виконавчому комітеті Вільнянської міської ради, за наслідками якої складено Довідку від 03.12.2013 №001-21/67-з.

В ході зустрічної звірки встановлено, кошти у сумі 570000,00 грн. як внесок у статутний фонд позивача ОСОБА_4 комітетом Вільнянської міської ради перераховано у липні 2010 року платіжними дорученнями від 16.07.2010 №1 (348050,60 грн.), від 16.07.2010 №2 (106500,00 грн.) та від 22.07.2010 №3 (115449,40 грн.) на розрахунковий рахунок №26009320300431, відкритий в Донецьк ОФ АКБ «УСБ» (м. Донецьк). Зустрічною звіркою встановлено, що до мережі установ та організацій, які жують кошти з місцевого бюджету у 2010 році КП «Вільнянський комунгосп Запорізької області» не внесено.

ОСОБА_3 ревізії, у період з 01.01.2010 по 31.09.2013 за рахунок коштів статутного фонду позивачем проведено видатків на суму 529834,73 грн., в тому числі цілі не передбачені рішенням органу місцевого самоврядування, на суму 209417,14 грн., з яких у 2010 році на суму 9500,00 грн., у 2011 році на суму 955500,14 грн., у 2012 році на суму 95215,00 грн., у періоді з 01.01.2013 по 01.09.2013 на суму 9202,00 грн. Ревізією встановлено, що в порушення що в порушення п.1 рішення Вільнянської міської ради від 18.03.2010 №43 «Про фінансове забезпечення міської підтримки діяльності КП «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» на 2010 рік», п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України у періоді з 01.01.2010 по 01.09.2013 за рахунок коштів місцевого бюджету, виділених позивачу для придбання сміттєвозу позивачем фактично здійснено придбання прицепного обладнання до трактору, пластикових контейнерів, меблів та оргтехніки для офісу.

На підставі ОСОБА_3 ревізії та п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939 (далі Закон №2939), п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі Порядок №550) позивачу була предявлена Вимога щодо усунення порушень фінансової дисципліни від 09.01.2014 №001-14/0009.

Відповідно до п. 2 Вимоги позивача зобовязано повернути використані не за цільовим призначенням кошти в сумі 209417,14 грн. до бюджету Вільнянської міської ради шляхом їх перерахування реєстраційний рахунок № 31416544700080 УДКС у Вільнянському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 37997149.

ОСОБА_3 Вимоги строк для усунення порушень, виявлених в ході ревізії, був встановлений до 09.02.2014.

На виконання вимоги, позивач листом від 05.02.2014 № 30 звернувся до Вільнянської міської ради про розгляд питання щодо можливості зменшення статутного капіталу на суму 209417,14 грн.

Позивач листом від 26.02.2014 № 52 повідомив про неможливість виконання п. 2 Вимоги посилаючись на рішення Вільнянської міської ради від 20.02.2014 № 22, яким затверджено видатки на раніше придбані основні засоби, за рахунок коштів статутного капіталу, виділених рішенням Вільнянської міської ради від 20.05.2010 р № 21.

Вважаючи п. 2 Вимоги відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939) інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 №550 (далі Порядок №550) інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону №2939 та п. 3 Порядку №550 плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (1234-2010-п), визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Порядку №550 планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом (2939-12).

За приписами п. 35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Відповідно до п. 3 Порядку №550 акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

ОСОБА_3 п. 36 Порядку №550 ОСОБА_3 ревізії підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об'єкта.

Відповідно до п. 42 Порядку №550 у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.

Відповідно до п. 46 Порядку №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Судом встановлено, що відповідачем у встановленому законом порядку була проведена планова ревізія, результати якої були оформлені ОСОБА_3 ревізії. На ОСОБА_3 ревізії позивачем заперечення не подавались. У звязку із виявленням в ході ревізії порушень, відповідачем була направлена письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування до 09.02.2014.

Суд зазначає, що згідно ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Тобто, позивач підпорядкований і підзвітний Вільнянській міській раді.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Як передбачено ст. 29 вищевказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Статтею 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Суд зазначає, що згідно ч. 1, 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2010 по 01.09.2013 в рамках виконання Програми підтримки діяльності Комунального підприємства «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» на 2009-2011 роки, затвердженої Рішенням Вільнянської міської ради від 08.10.2009 №22, відповідно до рішення Вільнянської міської ради від 18.03.2010 №43 «Про фінансове забезпечення міської Програми підтримки діяльності КП «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» на 2010 рік» та від 20.05.2010 №21 «Про збільшення статутного фонду Комунального підприємства «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» у 2010 році для збільшення статутного фонду підприємства ОСОБА_4 комітетом Вільнянської міської внесено кошти у сумі 570000,00 грн.

Відповідно до рішення Вільнянської міської ради від 18.03.2010 №43 «Про фінансове забезпечення міської Програми підтримки діяльності Комунального підприємства «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» на 2010 рік» кошти, виділені з місцевого бюджету на збільшення статутного фонду мають наступне цільове спрямування:

-придбання сміттєвозу - 377000,00 грн.;

-оформлення та страхування сміттєвозу - 18310,00 грн.;

-придбання паливно-мастильних матеріалів - 2800,00 грн.;

-придбання пакетів для сміття для мешканців приватного сектору міста - 50,00 грн.

-з метою забезпечення платоспроможності Комунального підприємства «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області», для забезпечення стабільної роботи сталої організації та захоронення твердих побутових відходів - 157000,00 грн.

З Довідки від 03.12.2013 №001-21/67-з зустрічної звірки щодо документального підтвердження виду обсягу та якості проведених операцій та розрахунків, що здійснювались між ОСОБА_4 комітетом Вільнянської міської ради та позивачем у період з 01.01.2010 по 01.09.2013 вбачається, що кошти у сумі 570000,00 грн. як внесок у статутний фонд позивача ОСОБА_4 комітетом Вільнянської міської ради перераховано у липні 2010 року платіжними дорученнями від 16.07.2010 №1 (348050,60 грн.), від 16.07.2010 №2 (106500,00 грн.) та від 22.07.2010 №3 (115449,40 грн.).

В оскаржуваному п. 2 Вимоги відповідач зазначає про порушення позивачем п.1 рішення Вільнянської міської ради від 18.03.2010 №43 «Про фінансове забезпечення міської підтримки діяльності КП «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» на 2010 рік», п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

За приписами ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Із зазначених норм вбачається, що рішення Вільнянської міської ради від 18.03.2010 №43, відповідно до якого були виділені з місцевого бюджету кошти на збільшення статутного фонду позивача та визначено їх цільове спрямування, є обовязковим для виконання позивачем. А керівник установи, зобовязаний забезпечити цільове та ефективне використання зазначених бюджетних коштів.

В адміністративному позові позивач зазначає, що використав кошти, виділені з місцевого бюджету, за цільовим призначенням, а саме на удосконалювання, розширювання й поповнення матеріальної бази та технічного обладнання позивача для надання послуг мешканцям.

Судом встановлено, що у квітні 2011 року відповідно до Рішення Вільнянської міської ради від 31.10.2010 №3 «Про погодження використання частини коштів статутного фонду Комунального підприємства «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» для придбання основних засобів» з метою забезпечення ефективної роботи комунального підприємства Вільнянська міська рада надала погодження позивачу на використання частини коштів статутного фонду на придбання трактора. ОСОБА_3 накладної на придбання трактора від 07.04.2011 №002339 позивачем у 2011 році за рахунок коштів статутного фонду придбано трактор МТЗ-82.1.26 вартістю 54000,00 грн. Також, відповіді кошти статутного фонду частково були спрямовані на погашення заборгованості перед ТОВ «Граніком» у сумі 157757,84 грн. та придбання пакетів для сміття у сумі 8659,75 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за рахунок коштів місцевого бюджету, виділених в рамках виконання Програми підтримки діяльності КП «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» на 2009-2011 роки, затвердженої рішенням Вільнянської міської ради від 08.10.2009 №22, позивачем у періоді з 01.01.2010 по 01.09.2013 здійснено придбання прицепного обладнання до трактору, пластикових контейнерів, меблів та оргтехніки для офісу, що підтверджується видатковими накладними, накладними та банківськими виписками.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2010 по 31.09.2013 за рахунок коштів статутного фонду позивачем проведено видатків на суму 529834,73 грн., в тому числі на цілі не передбачені рішенням органу місцевого самоврядування на суму 209417,14 грн., з яких у 2010 році на суму 9500,00 грн., у 2011 році на суму 955500,14 грн., у 2012 році на суму 95215,00 грн., у періоді з 01.01.2013 по 01.09.2013 на суму 9202,00 грн.

З вищезазначеного вбачається, що позивачем було здійснене нецільове використання бюджетних коштів на суму 209417,14 грн., чим порушено вимоги п. 1 рішення Вільнянської міської ради від 18.03.2010 №43, п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України, а саме позивачем за рахунок коштів місцевого бюджету, виділених позивачу для придбання сміттєвозу здійснено придбання прицепного обладнання до трактору, пластикових контейнерів, меблів та оргтехніки для офісу.

Механізм повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенція, розпорядником бюджетних коштів та повернення коштів одержувачем бюджетних коштів у разі нецільового використання ними у поточному чи минулих роках бюджетних коштів, визначено Порядком повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженим постановою КМУ від 22.12.2010 №1163

Відповідно до п. 2, 3, 9, 10 Порядку підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.

Протягом 10 робочих днів з дати реєстрації акта ревізії, а у разі наявності заперечень (зауважень) до акта - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) контролюючий орган складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції або вимогу до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням (далі - вимога). Форми вимоги затверджуються Мінфіном.

У вимозі до розпорядника бюджетних коштів обов'язково зазначається його реєстраційний (спеціальний реєстраційний) рахунок, з якого мають бути перераховані кошти, та бюджетний рахунок, на який повинні бути повернені кошти субвенції, використані не за цільовим призначенням. У вимозі до одержувача бюджетних коштів зазначається його рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби. Вимога підписується керівником або заступником керівника контролюючого органу.

До вимоги додається засвідчений в установленому порядку витяг з акта ревізії, у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.

Протягом 10 робочих днів після надходження вимоги одержувач бюджетних коштів:

перераховує зазначену в ній суму за рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід загального фонду відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів "Інші надходження";

інформує про виконання вимоги контролюючий орган, який надіслав йому вимогу, та розпорядника бюджетних коштів, до мережі якого включений (або включався у попередньому бюджетному періоді) одержувач бюджетних коштів, протягом одного робочого дня з дати перерахування коштів з поданням їм засвідчених в установленому порядку копій документів, які підтверджують таке перерахування.

У разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.

Разом із зверненням до суду подаються засвідчені в установленому порядку копії вимоги та витягу з акта ревізії.

Отже, на виконання вимог зазначеного Порядку, у звязку із встановленням факту нецільового використання бюджетних коштів позивачем, відповідачем було складено акт ревізії, на підставі якого було складено вимогу до одержувача бюджетних коштів (позивача) про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням. З підстав невиконання одержувачем бюджетних коштів (позивачем) вимоги позивач звернувся в установленому порядку до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що п. 2 Вимоги відповідача сформований у відповідності з вимогами чинного законодавства України, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області» до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про скасування п. 2 вимоги №001-14/0009 від 09.01.2014 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль