Постанова № 47791636, 31.07.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2015 року № 813/2478/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представник позивача не прибув,

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень субєкта владних повноважень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» (далі - ТзОВ ВП «ЗВЗ») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в м. Червонограді ДФС у Львівській області (далі ДПІ в м. Червонограді) з урахуванням уточнених позовних вимог з наступними позовними вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області «Про погодження застосування податкового компромісу частково» від 18.02.2015 року № 1175/10/13-13-22-2017 в частині його відмови;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області від 10.03.2015 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ДПІ в м. Червонограді було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.07.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами даної перевірки відповідачем складено акт № 1513/2200/37796356 від 04.12.2014 року та винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25.12.2014 року та № НОМЕР_3 від 25.12.2014 року, якими позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежами податок на додану вартість та податок на прибуток. Позивач не погоджуючись із вказаними рішеннями оскаржив такі в адміністративному порядку. Поряд з цим, звернувся до відповідача із заявою про досягнення податкового компромісу, наслідком розгляду його заяви відповідачем було прийнято рішення від 18.02.2015 року № 1175/10/13-13-22-2017 «Про погодження застосування податкового компромісу частково та нове податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015 року № НОМЕР_1, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 924094,00 грн. Позивач вважає, що такі рішення є протиправними, оскільки подана заява позивача про намір досягнення податкового компромісу відповідала умовам податкового компромісу, строк давності щодо застосування податкового компромісу не минув і позивачем у визначений термін сплачена узгоджена сума як з податку на додану вартість, так і з податку на прибуток, тому оскаржувані рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства і такі підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги повністю підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Однак, в попередніх судових засіданнях представником відповідача були надані суду як усні, так і письмові заперечення на адміністративний позов. На думку податкового органу всі прийняті ним рішення в даній справі відповідають нормам чинного законодавства, у звязку з чим вважають, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Працівниками ДПІ у м. Червонограді проведено планову виїзну перевірку ТзОВ ВП «ЗВЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.07.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 1513/2200/37796356 від 04.12.2014 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 540406,00 грн., в тому числі за лютий 2013 року на суму 136300,00 грн, за березень 2013 року на суму 404106,00 грн; п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 1129448,00 грн, в тому числі за звітний (податковий період) 2013 рік на суму 1129448,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 810609,00 грн, в тому числі за основним платежем 540406,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 270203,00 грн та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 25.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 1694172,00 грн., в тому числі за основним платежем 1129448,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 564724,00 грн.

06.01.2015 року позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся до відповідача із первинною скаргою на зазначені вище податкові повідомлення-рішення.

Поряд з цим, позивач керуючись підрозділом 9-2 розділу ХХ ПК України звернувся до ДПІ м. Червонограді із заявою про досягнення податкового компромісу по податкових повідомленнях-рішеннях від 25.12.2014 року № № НОМЕР_2, НОМЕР_3.

12.02.2015 року ТзОВ ВП «ЗВЗ» здійснено сплату узгодженої суми з податку на додану вартість в розмірі 27020,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1786 від 12.02.2015 року.

12.02.2015 року ТзОВ ВП «ЗВЗ» здійснено сплату узгодженої суми з податку на прибуток в розмірі 56472,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1787 від 12.02.2015 року.

Рішенням ДПІ м. Червонограді від 18.02.2015 року № 1175/10/13-13-22-2017 «Про погодження застосування податкового компромісу частково» застосовано податковий компроміс по податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_2 від 25.12.2014 року та частково по податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_3 від 25.12.2014 року, а саме на суму основного платежу по податку на прибуток 513386,00 грн., в іншій частині цього рішення відповідачем відмовлено в досягненні податкового компромісу за наслідок чого податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015 року № НОМЕР_1, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 924094,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 616063,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 308031,5 грн.

Оцінюючи наявні в справі докази суд вважає, що позовна вимога ТзОВ ВП «ЗВЗ» підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Зокрема відмова відповідача про непогодження процедури податкового компромісу, мотивована наступним.

Оскільки п.1 Підрозділу 9-2 ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначається завищення витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, то податковий компроміс по податковому повідомленню-рішенню від 25.12.2014 року № НОМЕР_3 з податку на прибуток можна досягти лише в частині, а саме на загальну суму 770079,00 грн, в тому числі основний платіж 513386,00 грн та штрафні санкції 256693,00 грн.

Однак, з такими висновками ДПІ м. Червонограді суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктом 2 вказаного підрозділу Податкового кодексу України визначено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

З аналізу зазначених норм вбачається, що процедура податкового компромісу може розповсюджуватися як на випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток шляхом подання уточнюючих розрахунків, так і на випадки наявності неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.

Зазначення суми завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено при поданні уточнюючих розрахунків з метою досягнення податкового компромісу.

Судом встановлено, що позивач звернувся до податкового органу із заявою про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25.12.2014 року № НОМЕР_2 та щодо неузгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток від 25.12.2014 року № НОМЕР_3.

Підставою для їх винесення стали вищеописані висновки акту перевірки № 1513/2200/37796356 від 04.12.2014 року, якими встановлено, що позивач порушив п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 540406,00 грн., в тому числі за лютий 2013 року на суму 136300,00 грн, за березень 2013 року на суму 404106,00 грн; п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 1129448,00 грн, в тому числі за звітний (податковий період) 2013 рік на суму 1129448,00 грн.

Особливості досягнення податкового компромісу з неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, визначені в пункті 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

В даному випадку досягнення податкового компромісу здійснюється лише за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу та сплаті 5% від суми податкового зобовязання.

При подачі заяви про досягнення податкового компромісу позивачем всі умови визначені ПК України були дотримані: подано заяву, грошові зобовязання по податкових повідомленнях-рішеннях є неузгодженими і триває процедура судового оскарження, строки визначені ст. 102 ПК України не пропущено, сплачено 5% суми неузгоджених зобовязань.

Жодних додаткових документів для застосування даної процедури норми податкового законодавства не вимагають.

У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу, а податковий компроміс вважається досягнутим з моменту сплати платником податків сум узгоджених зобовязань в розмірах визначених цим підрозділом.

Тому виходячи із змісту вищевказаних норм законодавства, суд вважає, що після подачі позивачем заяви про досягнення податкового компромісу та сплати 5 % узгодженого зобовязання податковий компроміс в тому числі і по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_3 від 25.12.2014 року по податку на прибуток на суму податкових зобовязань за основним платежем 1129448,00 грн в цілому є досягнутим.

Також суд зазначає, що чинними нормами ПК України не передбачено прийняття податковим органом будь-яких рішень з приводу подачі заяв про досягнення податкового компромісу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку щодо не обґрунтованості відмови ДПІ м. Червонограді в частині відмови в погодженні позивачу податкового компромісу.

Жодних невідповідностей заяви позивача про намір досягнення податкового компромісу умовам податкового компромісу відповідачем не зазначено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ДПІ у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області «Про погодження застосування податкового компромісу частково» від 18.02.2015 року № 1175/10/13-13-22-2017 в частині його відмови було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, суперечать вимогам ПК України, а тому є протиправним та підлягає в цій частині скасуванню.

Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Червонограді від 10.03.2015 року № НОМЕР_1 було прийнято як наслідок прийнятого рішення «Про погодження застосування податкового компромісу частково» від 18.02.2015 року № 1175/10/13-13-22-2017, то таке відповідно також слід визнати протиправним та скасувати.

З огляду на це, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову і вважає, що такий підлягає до задоволення.

На підставі ст. 94 КАС України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області «Про погодження застосування податкового компромісу частково» від 18.02.2015 року № 1175/10/13-13-22-2017 в частині його відмови.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області від 10.03.2015 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 26, код ЄДРПОУ 37796356) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 31.07.2015 року.

Суддя Сидор Н.Т.