Постанова № 47791279, 28.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 р. Справа № 804/8256/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не сплатила податкові зобовязання, чим порушила норми Податкового кодексу України, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 43 148,53 грн. На даний час сума заборгованості не сплачена та не списана. За таких обставин, позивач просив суд: стягнути з ФОП ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м.Павлограда (р/р 31413699700032, код платежу 18050400, одержувач Управління Державної казначейської служби у м.Павлограді, код 37936856 банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012) суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 43 148,53 грн.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Позивач надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглядати справу без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 05.06.2008 р. за № 2 230 000 0000 005818 та знаходиться на обліку в Західно-Донбаській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 21.03.2005 р.

Судом також встановлено, що відповідач є платником єдиного податку, відповідно до свідоцтва №902200 від 14 грудня 2010 року.

Як видно з матеріалів, у відповідача наявний податковий борг у розмірі 43 148,53 грн., який виник у звязку із наступним:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 02.12.2014 р., прийняте на підставі акту №1306-17.01-2866313228 від 20.11.2014 р., складеного Західно-Донбаською ОДПІ за результатами камеральної перевірки податкової декларації відповідача як платника єдиного податку, згідно якого йому нарахована штрафна санкція в розмірі 340 грн. за порушення термінів надання податкової звітності за 3 квартал 2013 р., 2013 рік, яке було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано останнім 10.12.2014 р.;

- податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 3 квартал 2013 р. №9091469533 від 04.11.2014 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання по єдиному податку в розмірі 23 541,70 грн., яке не сплачено у встановлений законом термін - 04.1 1.2014 р.;

- податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2013 р. №9091469699 від 04.11.2014 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання по єдиному податку в розмірі 20 350,15 грн. яке не сплачено у встановлений законом термін - 04.11.2014 р.

Так, відповідачем 30.11.2014 р. було сплачено грошове зобовязання в розмірі 6 000 грн., з яких 4 302,39 грн. зараховано в рахунок сплати боргу, заявленого в попередньому позові, а сума грошового зобовязання в розмірі 1 697,61 грн. зараховано в рахунок сплати поточного боргу.

Крім того, відповідачем сплачено грошове зобовязання в розмірі 340 грн.

Тобто, відповідачем сплачено грошове зобовязання на загальну суму 2 037,61 грн.

У звязку із несвоєчасною сплатою сум узгоджених грошових зобовязань, відповідачу у відповідності до п.п.129.1.1. п.129.1. ст.129 ПК України нараховано пеню на загальну суму 954,29 грн., а саме:

- 926,77 грн. за період з 20.08.2013 р. по 30.11.2014 р. на податкову декларацію платника єдиного податку № НОМЕР_3 від 08.08.2013 р.;

- 21,1 грн. за період з 04.11.2014 р. по 30.11.2014 р. на податкову декларацію платника єдиного податку № НОМЕР_4 від 04.11.2014 р.;

- 6,42 грн. за період з 04.11.2014 р. по 14.12.2014 р. на податкову декларацію платника єдиного податку № НОМЕР_4 від 04.11.2014 р.

Таким чином, у звязку з несплатою узгоджених грошових зобовязань по єдиному податку з фізичних осіб у встановлені законом терміни, податковий борг відповідача (який відповідно до п.п.14.1.175. п.14. ст.14 ПК України, є сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання) з вказаного податку станом на 17.06.2015 р. складає (з урахуванням сплати в розмірі 2 037,61 грн.) - 43 148,53 грн.

Відповідно до пп.20.1.28. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п.41.5. ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

В силу п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) субєкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом також встановлено, що на виконання вимог ст.59 ПК України Західно-Донбаською ОДПІ відповідачу була виставлена податкова вимога № 1633-17-25 від 03.09.2013 року.

Таким чином, відповідач має податкову заборгованість до бюджету на загальну суму 43 148,53 грн., яка виникла через несплату узгоджених податкових зобовязань.

Відповідно до п.п.95.1, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18. ст.20 ПК України визначено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно із ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача податковий борг на загальну суму 43 148,53 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м.Павлограда (р/р 31413699700032, код платежу 18050400, одержувач Управління Державної казначейської служби у м.Павлограді, код 37936856 банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012) суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 43 148,53 грн. /сорок три тисячі сто сорок вісім гривень пятдесят три копійки/.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя ОСОБА_2