Ухвала суду № 47791125, 29.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"29" липня 2015 р. Справа №911/2333/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Пантелієнко В.О.

Разіна Т.І.

розглянувши матеріали апеляційної Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову господарського суду Київської області від 24.06.2015

у справі № 911/2333/15 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «УТ Груп»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Київської області від 24.06.2015р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "УТ Груп" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 74; код ЄДРПО України 38568593) та відкрито його ліквідаційну процедуру; при подальшому розгляді справи застосовано положення статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ліквідатором банкрута призначено Демчана Олександра Івановича (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 20, оф. 33; ідентифікаційний номер 3250900872); оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "УТ Груп" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 74; код ЄДРПО України 38568593), текст якого додається.з; зобов'язано ліквідатора банкрута протягом двох тижнів по закінченню встановленого частиною третьою ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строку подати на затвердження до суду реєстр вимог кредиторів банкрута та інше.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження у справі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на той факт, що податковий орган не мав змоги провести визначену в законодавстві документальну позапланову перевірку з настанням відповідних юридичних наслідків для боржника, що на думку скаржника, порушує права Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області як органу державної податкової служби.

Дослідивши апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (ухвали, постанови) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (ухвалі, постанови) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно приписів ч. 2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), які також є учасниками провадження по справі про банкрутство, а кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами грошові вимоги до боржника. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також передбачає, що кредиторами боржника є органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України, яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначені положеннями ч. 3 зазначеної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2015р. ухвалою господарського суду Київської області прийнято заяву про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю « УТ Груп» та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 17 червня 2015 року. Зазначена ухвала, в якості повідомлення, була направлена на адресу скаржника, про що свідчить відмітка на її зворотному боці від 10.06.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2015р порушено провадження по справі про банкрутство боржника із застосуванням судових процедур, визначених ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та призначено судове засідання на 24.06.2015. Зазначену ухвалу, в якості повідомлення, було направлено на адресу державної податкової інспекції за місцезнаходженням боржника, про що свідчить відмітка на її зворотному боці від 19.06.2015.

Як зазначено вище, Постановою господарського суду Київської області від 24.06.2015р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "УТ Груп"; відкрито ліквідаційну процедуру, тощо.

Відомості про прийняття господарським судом Київської області оскаржуваної постанови були оприлюдненні шляхом публікування повідомлення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, а тому стали загальновідомими.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "УТ Груп";.

В апеляційній скарзі Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином, Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області не є стороною у справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доводи скаржника про порушення його права на проведення перевірки не приймаються колегією суддів. Як вбачається з матеріалів справи голова ліквідаційної комісії повідомляв податковий орган про початок ліквідаційної процедури боржника, а також господарський суд повідомляв податковий орган і про порушення провадження по справі про банкрутство і про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, надсилавши йому процесуальні документи суду, однак, податковий орган не скористався своїм правом на проведення перевірки. Не містять матеріали справи і доказів того, що податковим органом з моменту порушення провадження по справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом вчинялись дії направлені на проведення перевірки, згідно приписів Податкового кодексу України.

В даному випадку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків (п. 11.2).

Відповідно до п. 11.3 зазначеного Порядку у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Факт направлення податковому органу повідомлення боржника про ліквідацію, а також ухвал господарського суду міста Києва та оскаржуваної постанови підтверджений матеріалами справи. Доказів прийняття рішення про проведення перевірки матеріали справи не містять.

За таких обставин, доказів того, що оскаржувана постанова господарського суду Київській області порушує права та інтереси податкових органів, зокрема Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області , до апеляційної скарги не додано.

Скаржником не доведено належними доказами, що спірною постановою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області відповідно, остання не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для відмови в прийнятті апеляційної скарги.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області в прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду Київської області від 24.06.2015 у справі 911/2333/15.

2.Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді В.О. Пантелієнко

Т.І. Разіна