Вирок № 47787647, 14.07.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23283/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючої судді Царевич О.І.

при секретарі Сторожук Є.Ю.

з участю прокурора Ориняк Р.Р..,

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Києва справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) уродженки міста Бровари, Київської області, українки, громадянки України, з професійно технічною освітою, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1, не працюючої, на утриманні дитина - інвалід ІНФОРМАЦІЯ_5, незаміжньої, раніше не судимої, у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, суд, -

встановив:

На адресу суду надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 32015100060000152 від 26.06.2015 за обвинуваченням ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України з угодою про визнання винуватості, укладеною 30.06.2015 між ОСОБА_2 та прокурором прокуратури печерського району м. Києа.

В судовому засіданні прокурор та захисник просили затвердити угоду про примирення, вважаючи її такою, що в повній мірі відповідає вимогам закону.

Обвинувачена в судовому засіданні, визнавши себе винною в обсязі обвинувачення інкримінованого їй діяння стороною обвинувачення, повідомила, що вона ніде не працює, має на утриманні дитину - інваліда ІНФОРМАЦІЯ_5, а тому штраф, визначений угодою буде сплачувати з пенсії, яку отримує на утримання дитини.

Захисником зазначено, що сума штрафу буде сплачена братом обвинуваченої, який є приватним підприємцем, а відтак має самостійний заробіток та зможе допомогти сестрі.

Суд, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, долучені до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, приходить до наступного висновку.

Згідно направленої на адресу суду угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачена ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 205 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України КК України.

Крім того обвинувачена ОСОБА_2 зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; співпрацювати з правоохоронними органами у встановленні та притягненні до кримінальної відповідальності всіх осіб причетних до злочинів; повідомляти в подальшому про всі відомі йому випадки вчинення іншими особами кримінальних правопорушень та сприяти правоохоронним органам у їх виявленні, припиненні та притягненні винних осіб до відповідальності.

Окрім цього сторонами кримінального провадження погоджено покарання ОСОБА_2 за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України - у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачена не працює, на утриманні має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5 та її сукупний місячний дохід становить близько 1500 грн., а відтак суд приходить до висновку, що узгоджене сторонами покарання є таким, яке встановлює очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, зокрема по сплаті штрафу.

При цьому не погоджується з доводами захисника щодо можливості сплати штрафу братом обвинуваченої, оскільки відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, а не іншої особи, в тому числі й близького родича засудженого.

Крім цього, умовами угоди визначено, що ОСОБА_2 зобов'язалась повідомляти в подальшому про всі відомі їй випадки вчинення іншими особами кримінальних правопорушень та сприяти правоохоронним органам у їх виявленні, припиненні та притягненні винних осіб до відповідальності, що в свою чергу вказує на укладення угоди, необмеженої будь - яким строком, чим фактично нівелюється завдання кримінального покарання за вчинення злочину та істотно порушує право обвинуваченої не бути невизначений час під кримінальним переслідуванням.

Приймаючи таке рішення, суд не погоджується з доводами захисника, з приводу того, що угода про визнання винуватості припиняє свою дію з моменту сплати засудженою штрафу, оскільки відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

З вказаної норми закону випливає необхідність виконання абсолютно всіх умов угоди засудженою протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення під страхом скасування вироку суду на підставі угоди про визнання винуватості.

Таким чином, суд дослідивши порядок та спосіб укладення даної угоди, а також вид та розмір узгодженого сторонами покарання, вважає умови даної угоди такими, які не відповідають вимогам Закону.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України, суд в підготовчому судовому засіданні має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

З вказаних мотивів суд вважає за необхідне матеріали кримінального провадження провадженні № 32015100060000152 від 26.06.2015 за обвинуваченням ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України повернути до прокуратури Печерського району м. Києва для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Разом з цим, основним завданням суду при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Виходячи з викладеного, додатково суд звертає увагу, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, тобто у перереєстрації на своє ім'я суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Між тим, згідно даних обвинувального акту, ОСОБА_2, на початку березня 2015 року, в денний період часу знаходячись в офісному приміщенні, яке розташоване неподалік станції метро «Кловська» у Печерському районі м. Києва, умисно, не маючи на меті ведення підприємницької діяльності, зареєструвала на своє ім'я за грошову винагороду, суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) - ТОВ «Укр Сігма Трейд» (код ЄДРПОУ 39555737) (далі по тексту ТОВ «Укр Сігма Трейд»), при цьому вказавши адресу реєстрації підприємства м. Київ, просп. Маяковського, 8-В, офіс 152, з метою прикриття незаконної діяльності.

06 березня 2015 року, в денний період часу знаходячись в офісному приміщенні, що знаходиться в Печерському районі м. Києва на прохання особи чоловічої статі перереєструвала на своє ім'я за грошову винагороду суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Укр Сігма Трейд».

Після перереєстрації реєстрації ТОВ «Укр Сігма Трейд» на своє ім'я ОСОБА_2 виступивши засновником підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, угод фінансового характеру не укладала, печаткою підприємства не користувалась, не призначала та не звільняла з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала наглядно знайомому чоловіку.

Злочин, передбачений ст. 205 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_2 є закінченим з моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) або набуття права власності на нього (формальний склад).

В обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості відсутнє зазначення щодо місця державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, а вказуються виключно дані стосовно перебування обвинуваченої при вчинення дій щодо підписання та скріплення печаткою установчих документів господарського товариства в офісному приміщенні біля м. «Кловська», що на території Печерського району м. Києва, що в свою чергу унеможливлює визначення територіальної підсудності даного кримінального провадження.

Приходячи до такого висновку, суд не погоджується з доводами захисника щодо визначення місця вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України місцем виникнення в особи умислу, спрямованого на створення суб'єкта підприємницької діяльності, а не безпосередньої реєстрації такого суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки обвинувачена в даному випадку обвинувачується фактично у співиконавстві у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, а не у пособництві щодо його вчинення

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 467 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості між ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Печерського району м. Києва.

Матеріали кримінального провадження № 32015100060000152 від 26.06.2015 за обвинуваченням ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України повернути до прокуратури Печерського району м. Києва для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: