Ухвала суду № 47786704, 28.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року м. Київ К/800/24126/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.,

та представників сторін:

від позивача - Хахула М.О.,

від відповідача - Дрозд І.С.,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014

у справі № 826/15991/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Юкон Буд"

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2013 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2013 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «БК «Юкон Буд» за період з 01.03.2012 по 31.05.2012, за результатами якої складено акт від 09.07.2013 №788/42-30/13669489, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит у березні 2012 року на суму 266 916,00 грн., завищено податковий кредит у квітні 2012 року на суму 605 916,00 грн.;

- пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 950 068,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 25.07.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000994230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 187 585,00 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 950 068,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 237 517,00 грн.;

- № 0001004230, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 872 707,00 грн., в тому числі: за березень 2012 року в сумі 266 916,00 грн. та за квітень 2012 року в розмірі 605 791,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив того, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що 18.10.2011 між позивачем та ТОВ «БК «Юкон Буд» було укладено договір субпідряду № 18/10-11, за умовами якого останній на свій ризик, своїм коштом та силами зобов'язувався провести будівництво 2 та 3 поверхів будинку готелю на «Будівництві міжнародного готельно-офісного комплексу по вул. Антоновича (Горького), 79 в Голосіївському районі м. Києва».

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, копіями податкових накладних, балансів, звітів, декларацій, книг обліку товарів, карток-рахунків, актів приймання виконаних робіт та довідок про їх вартість.

Роботи, виконані TOB «БК «Юкон-Буд», фактично замовлялися TOB «Основа» з метою виконання ним договору № 14/03 від 27.04.2004, який укладений між TOB «Основа» (генпідрядник) та ПрАт УКСТ «Торонто-Київ» (замовник), об'єкт будівництва - Міжнародний готельно-офісний комплекс по вул. Антоновича, 79, у Голосіївському районі м. Києва.

Також, судом враховано, що хід, обсяги і терміни виконання робіт за договором №18\10-11 від 18.10.2011 року між TOB «Основа» і TOB «БК «Юкон-Буд» постійно контролювались ПрАТ УКСТ «Торонто-Київ». TOB «Основа», як генпідрядник, щомісячно передавав їх замовнику будівництва - ПрАТ УКСТ «Торонто-Київ», з оформленням необхідних документів, в т.ч. і первинного бухгалтерського обліку.

Крім того, слід зазначити, що об'єкт будівництва на момент складання акта перевірки вже був зданий в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом відповідності, який підписаний сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушень, встановлених документальною позаплановою перевіркою позивача, на підставі чого судом правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль