Ухвала суду № 47786176, 13.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2015 р. м. Київ К/9991/21504/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012

у справі № 2а- 12856/11

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до Державного підприємства «Електроважмаш»

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові звернулася до суду з позовом про зобов'язання ДП «Електроважмаш» здійснити коригування показників рядку 25 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року в результаті застосування звичайних цін в загальній сумі 21907 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012, у задоволенні позову відмовлено.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства «Електроважмаш» з питань законності декларування до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за серпень, листопад 2010 року, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 № 853/40-028/00213121 про порушення вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97 ВР).

Податковий орган вважає, що відповідачем неправомірно сформовано податковий кредит за операціями з придбання товарів у ТОВ НВП «Укрпромвпровадження», оскільки податковий кредит визначено виходячи із договірної вартості товарів, що є вище рівня звичайних цін.

При визначенні рівня звичайних цін податковий орган керувався показниками довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28.01.2011 № 20/23-11/35141676 про результат документальної невиїзної перевірки ТОВ НВП «Укрпромвпровадження» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДП «Електроважмаш» за період з 01.07.2010 по 31.10.2010, та в результаті аналізу інформації, зазначеної у вказаній довідці, дійшов висновку, що придбання товару (дрібної стрічки з відходів та підшипників) відповідач здійснював у ТОВ НВП «Укрпромвпровадження» за цінами значно більшими, ніж у ТОВ «Скловолокно» та ТОВ «Локомотивсервіс».

З огляду на викладене, податковий орган вважає, що відповідач повинен здійснити коригування показників від'ємного значення об'єкта оподаткування в декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року в результаті застосування звичайних цін щодо операцій відповідача з придбання товару в ТОВ НВП «Укрпромвпровадження».

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п.п. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) орган державної податкової служби має право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Відповідно до п. 39.15 ст. 39 цього Кодексу визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Таким чином, визначення платникові податків податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін передбачає обов'язкові етапи: проведення перевірки та винесення за її результатами окремого податкового повідомлення-рішення, в якому визначається сума грошового зобов'язання внаслідок використання звичайних цін.

У разі оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення платником податків або несплати визначеної в ньому суми таке повідомлення-рішення вважається відкликаним. І лише після цього керівник органу державної податкової служби звертається з позовом до платника податків про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Виходячи з викладеного, звернення керівника органу державної податкової служби з наведеним позовом є завершенням законодавчо встановленої послідовності дій податкового органу із застосування звичайних цін. При цьому обов'язковою передумовою для звернення із розглядуваним позовом є відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом на підставі пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Отже, право органів державної податкової служби, визначене підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може бути реалізоване виключно як завершальний етап загальної процедури з визначення платникові податків податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін і лише в разі відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного в порядку пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Тому, звернення керівника податкового органу з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін окремо від порядку, врегульованого статтею 39 Податкового кодексу України, є неможливим.

Водночас згідно з пунктом 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України стаття 39 Податкового кодексу України набирає чинності з 01.01.2013.

Таким чином, до 01.01.2013 у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Натомість у відповідності до п. 8 розділу XX Податкового кодексу України «Інші перехідні положення» у випадках, передбачених цим кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

У зв'язку з відсутністю у чинному законодавстві України на момент виникнення правовідносин порядку визначення податкових зобов'язань за непрямими методами визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін здійснюється в загальному порядку з прийняттям податкового повідомлення-рішення.

При цьому процедура, передбачена нормами статті 39 та підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може застосовуватися лише після 01.01.2013.

Враховуючи викладене, зважаючи на звернення позивача до суду з позовом про коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результаті застосування звичайних цін у вересні 2011 року, тобто до 01.01.2013, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави відкривати провадження у справі.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун