Ухвала суду № 47786124, 22.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/9991/25728/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року

у справі № 2а-7633/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Трейдінг»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-Трейдінг» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001132303 від 28 липня 2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року було скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 липня 2010 року № 0001132303.

В касаційній скарзі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Запорізькій області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 146, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «САВ-Трейдінг», за результатами якої складений акт від 13 липня 2010 року № 0152/08/00/23/35763863 (зареєстрований за №0152/08/00/23/357638630384/08/29/23/35763863).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у порушенні порядку ведення обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, а саме, на вибірково зняті фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 284303,30 грн. відсутні первинні документи, а саме: накладні, накладні на внутрішнє переміщення.

28 липня 2010 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0001132303, яким згідно зі статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «САВ-Трейдінг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 568606,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив з того, що оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивач зобов'язаний здійснювати облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ТОВ «САВ-Трейдінг» вело облік товарних запасів за місцем їх реалізації, що підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, накладними, з урахуванням того, що ненадання накладних продавцем позивача у момент перевірки, спричинене зберіганням первинних бухгалтерських документів в бухгалтерії підприємства, яка знаходиться за іншою адресою, не свідчить про неведення суб'єктом підприємницької діяльності обліку товарних запасів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

За приписами статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно преамбули Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи наказу ТОВ «САВ-Трейдінг» від 01 січня 2010 року № 1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства» (арк. справи 58-62), ведення бухгалтерського обліку здійснюється із використанням комплексної системи автоматизації обліку фінансово-господарської діяльності підприємства з дотриманням облікового принципу подвійного запису в бухгалтерському облікау (1С «Бухгалтерія»); ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу товариства, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, б-р Центральний, буд. 3.

Також, судом апеляційної інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «САВ-Трейдінг» належним чином вівся облік товару, що підтверджується накладними та журналами-ордерами і відомостями по рахунках: 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 28.2 «Товари в торгівлі», 28.5 «Торгова націнка», які наявні в матеріалах справи (арк. справи 80-82, 121-198).

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 568606,00 грн. та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна