Постанова № 47785646, 11.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року м. ПолтаваСправа № 2а-2550/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Амельохіна В.В.,

при секретарі Чудак В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2010 року Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 20.05.2010 головним державним виконавцем ВДВС ГУЮ у Полтавській області Лукянчиковим О.О. неправомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Позивач вважає, що державний виконавець проігнорував ряд основних правових законів, а саме: відповідно до Типового положення про головне управління праці обласної державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації призначення, нарахування, виплата та фінансування щорічної разової грошової допомоги, як і будь-якого іншого виду допомоги, до функцій та компетенції Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації не входить. Також зазначив, що Головне управління не має рахунків, з яких могли б проводитися виплати щорічної разової грошової допомоги, у звязку з чим виконання судового рішення неможливе ані в добровільному, а ні в примусовому порядку. Виплата коштів за рішенням суду на користь позивача можлива лише після отримання додаткових коштів на виконання судового рішення, які будуть додатково виділені головним розпорядником бюджетних коштів на виконання державних програм соціального захисту населення Міністерством праці та соціальної політики України. Крім того, кошторисні призначення не передбачають відшкодування коштів за рішеннями судів за минулі роки. Асигнування на виконання судових рішень Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації не відкривалися

Представник позивача в судове засідання не зявився та надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надіславши на адресу суду заперечення де зазначив, що дана позовна заява є безпідставною і задоволенню не підлягає. Позивачем не було вказано жодної обґрунтованої підстави неправомірності винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постанова від 20.05.2010 винесена державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження і скасуванню не підлягає.

Крім того, в наданих суду запереченнях представник відповідача зазначив про можливість слухання справи за його відсутності.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 1 липня 2009 року стягнено з Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2004 р. в сумі 579 грн. 60 коп., за 2007 р. в сумі 2920 грн. 48 коп., за 2008р. в сумі 3585 грн., а всього 7084 грн. 08 коп.

20.05.2010 головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 19323295) з виконання виконавчого листа №2-а-54/09 виданого 15.04.2010 Ленінським районним судом м. Полтави, та боржнику надано термін для добровільного виконання до 27.05.2010.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною пятою статті 124 Конституції України та частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського Суду з прав людини, що відповідно до статті 17 Закону України про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права та частиною національного законодавства кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обовязків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Практика Європейського Суду з прав людини вказує на те, що у розумний строк розгляду справи включається період від надходження до суду заяви до закінчення виконання рішення суду.

Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського Суду з прав людини, зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяє, щоб остаточне зобовязання рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення винесеного будь-яким судом, має вважатися невідємною частиною цивільного процесу.

Листом Верховного суду України №1-5/400 від 14.07.2006 визначено, що реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань, судами не повинні прийматися до уваги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв у відповідності із вимогами Закону України Про виконавче провадження, зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2010, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обовязок доведення обстави, які стали підставою для вчинення оскаржуваних дій, щодо винесення постанови покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність своїх дій, щодо прийнятої ним постанови про відкриття виконавчого провадження.

Що стосується вимог позивача про скасування постанови з тих підстав, що він нібито не являється розпорядником бюджетних коштів, не має відповідного рахунку, відсутнє відповідне фінансування, то необхідно зазначити, що згідно вимог статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» це не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відсутність коштів у боржника державного органу, не може бути поважною причиною для невиконання судового рішення, що набрало законної сили та є порушенням прав стягувача громадянина України на судовий захист.

У зв`язку з вищезазначеним, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позовних вимог до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області .

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені та задоволенню не підлягають.

.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 11.06.2010.

СуддяВ.В. Амельохін