Ухвала суду № 47776211, 28.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"28" липня 2015 р. м. Київ К/800/34590/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства "Міські автомобільні дороги" Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства "Міські автомобільні дороги" Нікопольської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про скасування постанов,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху, оскільки скаржником не виконано вимог пункту 5 частини 2 та частини 4 цієї статті.

Так, за змістом положень вищевказаної процесуальної норми у касаційній скарзі зазначаються, крім іншого, вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції, а також додаються документ про сплату судового збору, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

За зальним правилом, вимоги особи, що подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції повинні стосуватись конкретних судових рішень, про оскарження яких ставиться питання з урахуванням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України меж перегляду та повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Разом з тим, скаржник ставить питання про скасування рішення апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін і, водночас, не просить про касаційний перегляд останнього.

Таким чином, скаржнику необхідно викласти зміст позовних вимог у відповідності до визначених у статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень суду касаційної інстанції, одночасно надавши копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року.

Окрім цього, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

В свою чергу, скаржнику визначаючи характер адміністративного позову як майнового чи не майнового необхідно враховувати таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Отже, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з матеріалів справи, суть позовних вимог полягає скасуванні постанов державного виконавця якими на позивача накладено штраф у розмірі 340 та 680 гривень, а тому, виходячи зі змісту позовних вимог, даний спір носить немайновий характер.

Одночасно роз'яснюємо, що відповідно до вимог підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з положеннями підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 1 січня 2015 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1218 гривень, а тому, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 1278,90 гривень.

З огляду на викладене, скаржнику необхідно виконати вищезазначені вимоги частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України та сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, у розмірі, встановленому підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-V з наданням до суду документу про сплату такого.

Також, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України, код ЄДРПОУ 33235788.

Виходячи з вимог статей 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати строк до 01 вересня 2015 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк