Ухвала суду № 47776101, 10.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"10" березня 2010 р. Справа № 27/83-10

вх. № 1873/2-27

Суддя господарського суду Мамалуй О.О.

при секретарі судового засідання Яновська А.С.

розглянувши без виклику сторін заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс плюс” про забезпечення позову по справі за позовом ТОВ "Енергоімпекс плюс", м. Харків

до КП "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк

та до АК "Харківобленерго", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 березня 2010 року було порушено провадження у справі № 27/83-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс плюс” до КП "Компанія "Вода Донбасу" та до АК "Харківобленерго". В своїй позовній заяві позивач прохає суд:

1. Зобов’язати АК “Харківобленерго” забезпечити передачу електроенергії від відповідача до позивача відповідно до договору комісії № 2 від 28.12.2008 р. для надання можливості позивачу виконати свої зобов’язання з постачання електроенергії.

2. Зобов'язати Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” належним чином виконати умови Договору комісії № 2 від 10.12.2008 року.

3. Визнати дії Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” щодо розірвання Договору комісії № 2 від 10.12.2008 року незаконними.

Крім того, позивач прохає заборонити Слов"янському регіональному виробничому управлінню Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (відокремленому підрозділу першого відповідача) вчиняти будь-які дії щодо реорганізації підприємства, як такі, що унеможливлюють виконання Договору комісії № 2 від 10.12.2008 року. Також позивач прохає суд заборонити Слов"янському регіональному виробничому управлінню Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” вчиняти будь-які дії, направлені на розірвання Договору комісії № 2 від 10.12.2008 року.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачено, що особа, яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення (можливе утруднення виконання рішення суду), а невжиття цих заходів може зробити неможливим виконання рішення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Аналізуючи вимоги позивача стосовно вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає необхідним зазначити наступне. Розглядаючи питання про доцільність вжиття заходів до забезпечення позову при розгляді спору в частині зобов’язання комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” належним чином виконати умови Договору комісії № 2 від 10.12.2008 року та визнання дій Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” щодо розірвання Договору комісії № 2 від 10.12.2008 року незаконними суд виходить з того, що якщо до вирішення справи по суті договір буде розірваний (а позовні вимоги в цієї частині будуть задоволені) – це суттєво утруднить виконання судового рішення, оскільки неможливо зобов’язати господарюючого суб’єкта виконувати умови договору, який є розірваним.

Суд вважає, що такі засоби забезпечення позову, як заборона (до вирішення спору по суті) Слов'янському регіональному виробничому управлінню Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (відокремленому підрозділу першого відповідача) вчиняти будь-які дії направлені на розірвання Договору комісії № 2 від 10.12.2008 року. є обґрунтованими, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості й адекватності, забезпечують збалансованість інтересів сторін, оскільки саме ці заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

В той же час заборона Слов"янському регіональному виробничому управлінню Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (відокремленому підрозділу першого відповідача) вчиняти будь-які дії щодо реорганізації підприємства не можуть вважатися адекватними заходами забезпечення позову, оскільки є необґрунтованим втручанням в організаційно-розпорядчу діяльність підприємства першого відповідача та його структурного підрозділу. Такі заходи не відповідають вимогам розумності, оскільки реорганізація господарюючого суб’єкта не звільняє його (або його правонаступника) від обов’язку з виконання господарсько-фінансових зобов’язань, що виникли до цієї реорганізації. Слід також зауважити, що позивачем до позовної заяви додано копію листа Регіонального управління з експлуатації каналу (№204 від 03.03.2010р.) - суб’єкта, якому перший відповідач нібито намагається передати майно, що забезпечує виконання ним своїх обов’язків за договором комісії. Цей лист свідчить, що Регіональне управління з експлуатації каналу, як і Слов"янське регіональне виробниче управління є структурним підрозділом однієї і тієї ж юридичної особи - Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”. Отже, передача майна від одного структурного підрозділу юридичної особи іншому підрозділу є внутрішньою справою цієї юридичної особи і не може бут підставою для самостійного усунення цієї юридичної особи від виконання умов договору, пов’язаного з цим майном. Майно не вибуває із власності (оперативного управління) Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”.

Отже, на цей час відсутні дані про наявність у першого відповідача реальних підстав для розірвання Договору комісії № 2 від 10.12.2008 року у зв’язку із реорганізацією. До позову також не додано доказів самого факту реорганізації першого відповідача, оскільки намір передати майно з однієї філії на баланс іншої свідчить про внутрігосподарське пререпланування, перерерозподіл майна, а ніяк не про реорганізацію підприємства в цілому.

За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а вжиті судом заходи не порушуватимуть збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, оскільки вжиті заходи забезпечать неможливість суттєвого утруднення виконання рішення після розгляду справи по суті.

За таких підстав, суд вважає за необхідне вжити заходів до забезпечення позову по даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 66-67 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Вжити заходів до забезпечення позову по справі № 27/83-10. До вирішення спору по справі 27/83-10 по суті заборонити Слов'янському регіональному виробничому управлінню комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” код 35397869, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Леніна, 13 (структурному підрозділу першого відповідача - комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, код ЄДРПОУ 00191678, м. Донецьк, вул. Артема, 85) вчиняти будь-які дії направлені на дострокове розірвання Договору комісії № 2 від 10.12.2008 року.

Суддя Мамалуй О.О.