Ухвала суду № 47775675, 28.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 липня 2015 року м. Київ К/800/34546/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Кочан В.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Громадянки Узбекистану ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2014р. у справі за позовом Громадянки Узбекистану ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2014р., відмовлено у задоволенні позову Громадянки Узбекистану ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що позивачем не наведено фактів та обставин, які можна розцінювати як переконливі докази обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань та які впливають на наслідки прийнятих відповідачем рішень при розгляді заяви про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту. Судами встановлено зі свідчень позивачки та анкети позивачки, що ОСОБА_2 не була причетна до інцидентів із застосуванням фізичного насильства, які пов'язані з її расовою, національною, релігійною належністю, політичними поглядами. Погроз на свою адресу через переслідування чоловіка, як зазначено в анкеті, позивачка не отримувала. Позивачкою не надано матеріалів відносно визнання її чоловіка біжанцем, або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, як і доказів на підтвердження факту звернення за отриманням такого статусу.

Громадянка Узбекистану ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятих судами рішень, просить судові рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить переконливих доводів, які б давали підстави вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадянки Узбекистану ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2014р. у справі за позовом Громадянки Узбекистану ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Матеріали касаційної скарги повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Суддя В.М. Кочан