Ухвала суду № 47775460, 22.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/9991/81620/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Степанця В.С., Камінського А.Ф.,

представника відповідача Самохвала А.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 по справі №0670/2272/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.08.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.11.2011 №0001272301.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби 21.12.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 20.02.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення з податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного віднесення до податкового кредиту липня та серпня 2011 року сум ПДВ з агентської винагороди Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» з огляду на те, що сума агентської винагороди розрахована з суми майбутньої оплати за товари, а не з суми реалізованої продукції, у зв'язку з чим сплата агентської винагороди не пов'язана з господарською діяльністю позивача.

За результатами перевірки Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Житомирській області складено акт від 25.10.2011 №4067/2301/00217426 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2011 №0001272301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень та серпень 2011 року на 967054,00грн.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на формування податкового кредиту, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач придбавав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» агентські послуги. Основним напрямком вказаних послуг є виявлення потенційних покупців продукції позивача; укладення угод, договорів, контрактів на поставку продукції позивача.

Факт виконання договірних зобов'язань та надання агентських послуг (за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит у липні-серпні 2011 року) підтверджується договором, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, звітами агента та відповідними розрахунковими документами, копії яких залучено до матеріалів справи.

Окрім того, на виконання умов агентського договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» на підставі доручення від 24.12.2010 №37 укладено: договір купівлі-продажу від 19.01.2011 №110102 із Відкритим акціонерним товариством «Лебединський гірничо-збагачувальний комбінат», Росія, на постачання сушарних барабанів БН 3,5-27 НУ в кількості 2 шт.; договір купівлі-продажу від 14.06.2011 №1-1404/5/А із Закритим акціонерним товариством ТПО «Уралпромобладнання», Росія, на постачання сушарки БН2, 8-16 НУ-03; договір купівлі-продажу від 10.03.2011 №1-1480/15/А із Закритим акціонерним товариством «Нові технології обладнання», Росія, на постачання сушарки БН2,2-1 БНУ-03 в кількості 3шт., комплект запасних частин до сушарки.

Позивачем агентська винагорода контрагенту сплачувалася після надходження коштів від нерезидентів - покупців продукції - в рахунок її попередньої оплати товарів, суми ПДВ за агентськими послугами включалися до складу податкового кредиту після складення актів прийняття-здачі робіт (надання послуг) та отримання податкових накладних, що не суперечить вимогам податкового законодавства. При цьому, як встановлено судами, агентська винагорода не нараховувалася на одну і ту ж суму отриманої попередньої оплат від покупця.

З матеріалів вбачається справи, що агентські послуги, які отримано позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес», пов'язані з його господарською діяльністю та отриманням доходу, оскільки основним видом діяльності позивача є виготовлення обладнання, а організація збуту продукції, проведення аналізу ринку її споживачів, планування виробництва товарної продукції та провадження рекламної діяльності забезпечується через Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес».

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 09.11.2011 №0001272301 є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 по справі №0670/2272/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв