Ухвала суду № 47775436, 23.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2015 р. м. Київ К/800/54072/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання <…>,

за участю представників позивача та відповідача <…>,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 у справі № 826/8403/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2014 позовні вимоги Товариства задоволено частково: визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства та складання акту за наслідками такої перевірки, зобов'язано податковий орган вилучити з відповідних баз інформацію про зазначену перевірку та відновити у цих базах показники, задекларовані Товариством у податковій звітності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції постановою від 02.10.2014, скасувавши судове рішення першої інстанції. у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом 18.04.2014 складено акт № 357/26-55-22-01/38390515 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2013 по 28.02.2014", у висновках якого зазначено про те, що Товариством не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.12.2013 по 28.02.2014.

Висновки, викладені у зазначеному акті, були відображені в інформаційній базі "Податковий блок" та АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінету Міністрів України. Що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка. При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки. Також податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, перелік яких визначений в п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Таким чином суд дійшов висновку, що фактично податковим органом вчинено дії по проведенню документальної виїзної позапланової перевірки позивача, а не зустрічної звірки, про що свідчить акт перевірки "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства", а відтак дії щодо проведення такої перевірки без дотримання порядку та підстав, встановлених Податковим кодексом України, є протиправними.

Також суд зазначив, що сам по собі акт про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідає встановленій формі та змісту, вказаним актом відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, не передбачено зазначення інформації про порушення платником податків норм податкового законодавства, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку. Відтак внесення змін до інформаційної системи бази даних на підставі такого акту суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Водночас апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, послався на те, що дії з проведення зустрічних звірок та зі складення актів за наслідками таких звірок не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними; що складання акту податковим органом не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом і носієм доказової інформації, а відтак не породжує для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси; щодо позовних вимог про відновлення даних у електронних базах суд послався на відсутність доказів на підтвердження факту внесення будь - яких змін податковим органом до відповідних електронних баз, що мали вплив на задекларовані дані платником податків.

Так, правовою підставою проведення зустрічної звірки зазначено пп. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, якими визначено механізми дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Відповідно до п. 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Із змісту позовної заяви вбачається, що платник податків фактично оскаржує висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

У свою чергу акт про неможливість проведення зустрічної звірки засвідчує лише факт відсутності проведення зустрічної звірки, а відтак дії зі складання такого акту як власне і висновки такого акту не породжує для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції по проведенню позапланової виїзної позапланової перевірки Товариства та складання акта перевірки від 18.04.2014 № 357/26-55-22-01/38390515 є помилковим.

У той же час, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення решти позовних вимог Товариства.

Згідно з пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію". У ст. 1 цього Закону інформацію визнано будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В силу вимог п. 63.12 ст. 63 цього Кодексу інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, відомості, внесені податковим органом до баз даних (зокрема, до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"), є публічною інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Наведене виключає можливість внесення змін до інформаційних баз даних податкового органу до моменту виникнення у платника податкового обов'язку (зокрема, до часу визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку). Власне висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки, як вказано вище, не породжують у платника будь-яких обов'язків у сфері оподаткування, а тому не можуть слугувати джерелом формування податкової інформації щодо такого платника.

У цій справі, як встановлено судами, податкова перевірка або звірка не проводилася, будь-яких донарахувань на підставі висновків, викладених в акті від 18.04.2014 № 357/26-55-22-01/38390515 державним податковим органом також не здійснювалось, у зв'язку з чим внесена до інформаційних баз даних інформація на підставі цього акта є такою, що розміщена з порушенням вимог закону.

Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що кожна особа має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

З урахуванням викладеного, висновки судового рішення першої інстанції, яким податковий орган зобов'язано вилучити із бази даних інформацію про перевірку, зафіксовану актом від 18.04.2014 № 357/26-55-22-01/38390515, та відновити показники податкового кредиту, задекларовані платником податків, є правильними.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 у справі № 826/8403/14 в частині відмови у задоволені позовних вимог Товариства про зобов'язання Державної податкової інспекції вилучити з АС "Податковий блок" та АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі акта від 18.04.2014 № 357/26-55-2201/38390515 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, та зобов'язання Державної податкової інспекції відновити в АС "Податковий блок" та АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг" за період з 01.12.2013 по 28.02.2014 шляхом внесення до АС "Податковий блок" даних зазначених у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг" за відповідний період - скасувати та в цій частині залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2014. У решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко